У мові та прізвищах козацької доби закарбувалося більше, ніж просто звучання - це дзеркало побуту, гумору й характеру предків. Чи замислювалися ви, звідки взялися українські прізвища на кшталт Пидько, Пидан чи Педик? Це не просто родові назви - це кодові мітки часу, що тягнуться ще з козацької доби.
Які прізвища мають козацьке коріння і їм вже майже 400 років, розповідає РБК-Україна з посиланням на YSC.
Українські прізвища - це не просто лінгвістичні формули, а своєрідні капсули часу. Особливо це стосується тих імен, які прийшли до нас із доби козаччини.
У них - мова, побут, гумор і унікальне світосприйняття наших предків. І хоча сьогодні такі прізвища звучать нестандартно, колись вони розповідали про зовнішність, характер, рід занять чи навіть улюблену чарку.
Педик, Пидько, Пидан, Пидяк і Пидюра - рідкісні, майже унікальні, що, згідно з історичними джерелами, згадуються ще у козацьких реєстрах 1571 року. Найчастіше їх фіксують на Полтавщині - серці Лівобережної Гетьманщини.
Педик - давнє слово "педкий" у староукраїнській мові означало "товстий", "огрядний". Ім'я могло з'явитися як характеристика зовнішності - наприклад, кремезного вояка чи купця.
Пидько і Пидюра - пов’язані зі словом "пидь" - мірою довжини, що дорівнює ширині долоні. Такі прізвища нерідко давали людям невисокого зросту або тим, хто виділявся невеликими габаритами серед односельців.
Пидан - утворене від "пидати", себто "пити". Це прізвище могло бути надане людині, яка полюбляла хильнути чарчину - образ, знайомий не одному поколінню.
Пидяк - від старослов'янського "пид" - "під". Ймовірно так іменували людей, які мешкали внизу - наприклад, під пагорбом чи в заплаві.
Прізвище "Пидюра" трапляється у документах, пов’язаних із добою гетьмана Івана Мазепи - зокрема, в архівних згадках про слобідські козацькі загони.
Відомий український актор і режисер Іван Миколайчук народився з прізвищем "Пидько" - ймовірно, його предки були з північного сходу сучасної Чернівецької області, де воно теж зафіксоване в переписах.
У народних піснях і казках ім'я "Педик" часто фігурує як типаж - веселий, добродушний, повненький чоловік, що любить гарну пісню та добру їжу.