Репарації з Німеччини і "море квітів": як створювали легендарний сад бузків у Києві
Пік бузкового цвітіння триває два тижні (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Травень у столиці традиційно асоціюється із цвітінням бузку на пагорбах Дніпра. Історія київського сирингарію, який став візитівкою міста, налічує вже 80 років і приховує маловідомі факти - від повоєнних поставок саджанців із Німеччини до унікальних сортів української селекції.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів завідувач відділу дендрології Ботсаду Гришка, доктор сільськогосподарських наук Юрій Клименко.
Головне:
- Початок колекції: перші саджанці привезли до Києва у 1946 році з Німеччини як репарації та через прямі закупівлі.
- Стратегія успіху: замість саду, що квітне потроху цілий рік, обрали концепцію "вибухового" цвітіння протягом двох тижнів.
- Унікальні екземпляри: у саду росте рідкісний жовтий бузок та дерева-бузки, що квітнуть пізніше за звичайні кущі.
- Жива історія: деякі кущі з першої партії 1946 року збереглися до сьогодні і мають унікальні фігурні стовбури.
- Вітчизняні сорти: відвідувачі Ботсаду можуть помилуватися супер-махровим бузком ʹЛеся Українкаʹ та темно-пурпуровим ʹВогні Донбасуʹ.
Колекція бузку у Ботсаду Гришка є однією із найбагатших у світі (інфографіка РБК-Україна)
"Море квітів" замість поступового квітування
Бузковий сад заснував професор Леонід Рубцов у 1948 році. Він навмисно вибрав для цього пагорби, з яких відкривається найкраща панорама на Дніпро. Як розповів завідувач відділу дендрології Ботсаду Юрій Клименко, архітектор свідомо відмовився від тогочасної моди на сади безперервного квітування.
"Він вибрав іншу стратегію: нехай цвітіння триває лише два тижні, але це буде справжнє "море квітів". Щоб підсилити цей ефект, він додав до експозиції деревоподібні півонії, які розквітають одночасно з бузком", - наголошує науковець.
Німецький слід та репарації
Мало хто знає, що основу сирингарію склали рослини з повоєнної Європи. У 1946 році, коли Німеччина лежала в руїнах і не мала внутрішнього ринку для декоративних рослин, українські фахівці зуміли отримати цінний матеріал.
"Частину передали як репарації після Другої світової війни, іншу - закупили. Німецькі фірми охоче продали посадковий матеріал оптовому покупцеві з України", - каже Клименко.
Один із вцілілих велетнів тієї партії - сорт Andenken an Ludwig Späth. Він має широкий фігурний стовбур і темно-пурпуровий цвіт.
Сорт Andenken an Ludwig Späth привезли з Німеччини у рамках репарацій після Другої світової (скриншот)
Жовті пелюстки та бузкові дерева
Окрім природних видів, у колекції понад 100 сортів і майже стільки ж гібридів.
Зокрема, відвідувачів дивує сорт Примроуз (Primrose), який має нетипове жовте забарвлення. Також у сирингарії можна побачити бузок сітчастий, який росте як дерево, а не кущ.
"Це величезне дерево, яке трохи пізніше за інших повністю вкривається квітами - аромат стоїть неймовірний", - розповідає завідувач відділу дендрології.
Коли традиційний бузок відцвітає, естафету перехоплюють видові рослини, як-от бузок перський розсіченолистий з оригінальними "мереживними" листками.
Унікальні українські сорти
Особливе місце в саду посідають сорти, створені київськими науковцями. Одним із найбільш знакових є бузок 'Вогні Донбасу', пелюстки якого мають білувате мерехтіння. Це один із перших українських сортів.
Сорт 'Вогні Донбасу' (скриншот)
Справжньою світовою сенсацією є сорт 'Леся Украинка', створений у 1996 році.
"У звичайного бузку чотири пелюстки, у типового махрового - близько дванадцяти, а у 'Лесі Українки' квітка настільки щільна, що в ній може бути до 50, а в окремих випадках навіть до 100 пелюсток. Це унікальне досягнення нашої селекції, яке викликає захоплення у міжнародної спільноти", - розповідає Клименко.
Сорт 'Леся Українка" (скриншот)
У Ботсаду Гришка роботу над створенням нових сортів ведуть безперервно. У 2025 році офіційно зареєстрували чотири новинки: "Малиновий Дзвін", "Світанок Оболоні", "Смуглянка" та "Іван Мазепа".
Читайте також інтерв'ю РБК-Україна із завідувачем відділу тропічних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України Романом Іванніковим про те, як температурні перепади в оранжереях цієї зими вплинули на цвітіння азалій та чи не втратили ми унікальну колекцію тропічних рослин.
Раніше ми ділились великим інтерв'ю із кандидатом біологічних наук, науковим співробітником Національного науково-природничого музею НАН України Олексієм Коваленком. Експерт розповів про українську флору, найдавніші рослини й "зелених хижаків", які ростуть у нас.
