Рекорди уражень та проект "Маячня": як на півдні розбудовують нову ППО

Найпоширенішими серед перехоплювачів сьогодні є мультироторні коптери та дрони літакового типу. Перші – швидкі, прості у запуску, ефективні проти ударних дронів. Однак у морі мультиротор не є єдиним оптимальним рішенням.

Росія будує маршрути місій так, що від берегової лінії до транзитних шляхів прольотів та точок розходження за напрямками – десятки кілометрів над відкритою акваторією. На відстанях понад 25 кілометрів мультикоптер майже неефективний, насамперед через обмежений час у повітрі.

Літаковий тип має очевидні переваги. Це планер, створений для тривалого перебування в небі (понад годину), який має стабільний звʼязок на відстанях 40 кілометрів і більше.

Додаткова перевага: відкритий радіогоризонт над водою дає можливості, яких немає на суші з її рельєфом та забудовою. Саме тому літаковий тип є логічним рішенням для морського напрямку – і Фонд Сергія Притули системно допомагає з його розвитком на півдні.

Три рекорди на південному напрямку

Нещодавно за сприяння Фонду одразу декілька підрозділів здобули нові досягнення.

• Перший: 18-та авіаційна комендатура Повітряного командування "Південь" уразила ворожий розвідник на дальності 110 кілометрів за допомогою перехоплювача Wovkulaka Spitfire.
• Другий і третій: 12-й окремий центр спеціального призначення із засобом від "ТехноТарас" – збиття "Орлана" на дальності 86 кілометрів і рекорд полювання від точки зльоту у 145 кілометрів зі стабільним цифровим звʼязком протягом усієї місії.

Для ворога це означає, що його засоби вразливі значно далі від берега, ніж він закладає у планування. Якщо такі результати стають системними, він змушений відводити транзитні маршрути ще далі. Це і є стратегічний ефект – не лише збиття, а й зміна поведінки противника.

Завдання захисту повітряного простору в морі можна розділити на дві підзадачі:

• відбиття масованих атак ворога ЗПН (засобами повітряного нападу);
• протидія конкретним місіям керованих ударних дронів по визначених обʼєктах на суші, у портах та по "зерновому коридору" в морі.

Щоб зрозуміти, чому саме розвідники стають пріоритетною ціллю над морем, важливо розуміти, як ворог їх застосовує. Окрім класичної розвідки (спостереження та підтвердження уражень), вони використовуються як ретранслятори для групи ударних дронів.

У цьому випадку розвідувальний БпЛА є ретранслятором і частиною MESH-мережі для прийому й передачі сигналів для групи ударних дронів. У такій конфігурації ворог має можливість "ручного" керування "Шахедами" до моменту ураження цілей. Саме тому одне зі стратегічних завдань на морському напрямку – уражати розвідники-носії, а не лише ударні засоби.

Завдяки постійній присутності літакових перехоплювачів у небі, ворожі розвідники вже суттєво відійшли від берега. Це і є так звана заборона дій: навіть факт присутності перехоплювача змінює поведінку ворога – він планує маршрути інакше, відтягує засоби далі, обмежує власні можливості.

Проєкт "Маячня": як вирішили проблему позиціонування

Є виклик, який не одразу очевидний. Підрозділ, що працює без GPS, орієнтується на місцевості за наземними обʼєктами – вишками, будівлями, рельєфом. У морі на великих відстанях таких орієнтирів немає. Це робить планування маршрутів і повернення засобу критично складнішим.

Наприкінці минулого року за ініціативи Фонду, 12 ОЦСП (12-й окремий центр спеціального призначення) та miltech-компанії "ТехноТарас" було запущено проект "Маячня" – з розбудови автономної мережі радіомаяків на базі Skyline вздовж узбережжя від Очакова до Ізмаїлу.

Маяки працюють в автономному режимі, мають резервне живлення і підключені до централізованої мережі з можливістю віддаленої конфігурації. Завдяки цьому оператор точно знає, де перебуває засіб у будь-який момент – навіть за умов пригнічення GPS, поганої погоди або тимчасової втрати звʼязку. Це дозволяє навігувати, зберігати та повертати перехоплювачі.

Проєкт став також і частиною імпульсу для розбудови загальнонаціональної мережі маяків на базі Sine-link та Skyline.

Системна робота – системний результат

На південному напрямку сьогодні більше пʼяти підрозділів використовують літакові засоби, передані Фондом Сергія Притули. За кожним збитим розвідником або "Шахедом", за кожним зміненим маршрутом ворога стоїть робота у трикутнику: виробник, підрозділ, Фонд. В

иробник отримує бойовий зворотний звʼязок і вдосконалює виріб. Підрозділ отримує актуальну техніку та навчання. Фонд координує і масштабує те, що працює. Непереможні, коли обʼєднані!