Реклами казино не буде? Чому Рада взялася за гральний бізнес та до чого тут військові

Зміст

• Суть проблеми: скарги військових та петиція
• Як відреагувала влада
• Що пропонують: обмеження для військових, заборона реклами і не лише
• Гральний бізнес в Україні та ефект для бюджету

Суть проблеми: скарги військових та петиція

Хвилю обговорення викликав пост військовослужбовця 59-ї бригади Павла Петриченка у соціальній мережі X. Зокрема, він поставив питання, що має статися в Україні, щоб помітили "епідемію ігроманії" у суспільстві та особливо у Збройних силах. І запропонував запустити реєстр та процес верифікації гравців на час воєнного стану, щоб не допускати до онлайн-казино користувачів, які одержують заробітні плати у військових частинах.

В ефірі одного з телеканалів він навів живий приклад. За його словами, є випадок, коли боєць заборгував лише побратимам 700 тисяч гривень. При цьому невідомо, скільки зароблених грошей він програв і як часто брав кредити на казино.

Петриченко пішов далі й 29 березня подав електронну петицію на сайті президента. У ній йдеться про те, що бійці третій рік поспіль знаходяться далеко від сімей у стресових умовах, і тому особливо вразливі психологічно. Для багатьох з них азартні ігри стали єдиним способом впоратися зі стресом.

"Нерідкі випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення і беруть мікрокредити, заводячи цим себе і свої сім'ї в "боргову яму", або ж здають у ломбарди дрони та тепловізори, завдаючи шкоди не тільки собі, а й побратимам", – пояснює він проблему.

За його словами, гральний бізнес таргетує рекламу на військових, використовуючи символіку ЗСУ. А присутність російських онлайн-казино становить загрозу нацбезпеці, оскільки вони отримують доступ до персональних даних гравців. Борги також можуть стати елементом тиску спецслужб РФ, додав Петриченко.

Він попросив подати невідкладний законопроект, який передбачатиме:

• заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військових

• заборону реклами азартних ігор із використанням військової символіки

• заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку

• заборону військовим частинам приймати благодійну допомогу від учасників грального ринку

• заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші товари подвійного призначення

• зобов'язання провайдерів та мобільних операторів блокувати сайти нелегальних казино

Лише за добу петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів.

Як відреагувала влада

Президент Володимир Зеленський порушував тему онлайн-казино двічі у своїх зверненнях. Увечері 29 березня він заявив, що доручив Службі безпеки, Держспецзв'язку, Мінцифри та секретарю Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) зібрати всю аналітику та запропонувати рішення.

Вже 2 квітня він провів окрему нараду з керівництвом перерахованих вище органів.

"Змістовні були доповіді. Готуємо відповідні кроки, які додадуть необхідного контролю над галуззю та допоможуть захистити інтереси суспільства належним чином", - сказав він.

До цього глава Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Іван Рудий, реагуючи на обговорення ринку азартних ігор, заявив, що він уже був під забороною з 2009 по 2020 роки. Але заборона не працювала, ринок пішов у "тінь", і всі про це знали.

За його словами, на сьогодні легальний ринок азартних ігор - це 13 юридичних осіб "на землі" та 17 у мережі інтернет. Нелегальний ринок - це понад 600 сайтів, про які відомо Комісії та щодо яких ведеться робота щодо блокування доступу на території України.

За словами Рудого, велика кількість реклами азартних ігор під виглядом спонсорства не залишиться поза увагою КРАІЛ. Він також навів статистику: за даними Нацбанку, у 2023 році українці щодня витрачали в онлайн-казино близько 400 млн гривень. Але витрачали, а не програвали. Тому порівнювати ці цифри з донатами на ЗСУ, на його думку, некоректно.

Він також прокоментував запит щодо впливу онлайн-казино на військових.

"Ніхто не може заборонити участь в азартних іграх. Це конституційне право кожного. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей зі свого боку може внести гравця до реєстру осіб , яким буде обмежений доступ до участі в азартних іграх. Станом на 1 квітня в реєстрі - вже майже 6 тисяч осіб", - зазначив Рудий.

Причому йдеться виключно про легальні сайти. За законом внести ігромана до реєстру можуть члени сім'ї першого ступеня спорідненості. Командири зробити цього не можуть, хоча теоретично це вплинуло б на ситуацію і "питання треба вивчати".

Голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що за три роки Комісія мала сформувати культуру та правила відповідальної гри, організувати тотальний контроль, налагодити діалог з урядом та подати проект про регулювання ринку азартних ігор під час воєнного стану, запустити систему онлайн-моніторингу та ін.

"Але КРАІЛ цього не зробила. Саме тому уряд і запропонував ліквідувати безпорадний орган, який ми підтримали у законопроекті 9256, який я вимагаю винести на розгляд ВР, додавши на найближчому засіданні комітету положення щодо протидії лудоманії (ігрової залежності, - ред.)", - написав він у Telegram.

Зазначимо, ще на початку лютого комітет підтримав ідею Мінцифри ліквідувати Комісію та автоматизувати видачу ліцензій у сфері азартних ігор. Віце-прем'єр Михайло Федоров казав, що з процесу ліцензування приберуть людський фактор. 

Що пропонують: обмеження для військових, заборона реклами і не лише

Законопроект 9256 прописано під ліквідацію КРАІЛ. Як йдеться у пояснювальній записці на сайті Ради, її роботу заблоковано через мобілізацію деяких членів. Тому замість неї пропонується створити "уповноважений орган" виконавчої влади. Регулювання у сфері азартних ігор доручається Кабінету міністрів.

Уточнюється, що людину можуть внести до Реєстру осіб, яким заборонено доступ до ігор, за особистою заявою, заявою членів сім'ї першого ступеня спорідненості або за рішенням суду. Самого себе можна обмежити терміном від 6 місяців до 3 років. Для цього треба особисто подати заяву організатору ігор чи уповноваженому органу у паперовій чи електронній формі. Відкликання такої заявки не допускається.

Урядовий проект подали ще у травні 2023 року, відповідно, багатьох новацій там немає. Як заявив перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк, документ вирішили доопрацювати перед винесенням до сесійної зали.

Зокрема, пропонується заборонити рекламу азартних ігор:

• у будь-яких медіа (радіо, ТБ, онлайн та друковані медіа), крім профільних видань, присвячених азартним іграм

• засобами внутрішньої/зовнішньої реклами

• на транспорті

• на масових заходах

• в інтернеті, у тому числі на платформах загального доступу

• пряме чи опосередковане відшкодування витрат (бонуси, винагорода від суми депозиту)

• розміщення зображень або згадок про азартні ігри на будь-яких товарах (крім тих, які пов'язані з проведенням таких ігор)

• поштовий та смс-спам

Крім того, пропонується заборонити участь у рекламі осіб віком до 21 року, волонтерів, військових, спортсменів, лікарів та осіб із зовнішнім виглядом, який імітує зовнішній вигляд зазначених категорій. А також участь популярних осіб та пряме чи опосередковане схвалення ними азартних ігор. Пов'язана з війною тематика, патріотичні заклики та символіка теж підпадають під заборону.

Компанії з ліцензією на діяльність у сфері азартних ігор не зможуть виступати спонсорами. За порушення вимог загрожують санкції до позбавлення ліцензій.

Щодо військовослужбовців, пропонується норма, згідно з якою на період воєнного стану їх можуть обмежити у доступі через внесення до Реєстру у порядку, встановленому Кабміном.

"Тобто обмеження щодо участі військових будуть передані в уряд, який оперативно зможе регулювати ситуацію. Включно з повною забороною", - зазначив нардеп.

Важливі новації стосуються блокування сайтів. Створений замість КРАІЛ уповноважений орган моніторитиме інтернет на предмет сайтів та мобільних додатків, які надають доступ до азартних ігор без ліцензії.

За вимогою особа, яка без ліцензії надає доступ до азартних ігор, протягом 3 робочих днів має заблокувати сайт або додаток на території України. Також доступ до таких сайтів мають блокувати постачальники послуг хостингу та платформи цифрової дистрибуції.

Також пропонується зобов'язати банки та інших учасників платіжного ринку застосовувати ризик-орієнтований підхід, індикатори підозрілості фінансових операцій та відмовляти у платіжних послугах на користь нелегальних казино.

Сьогодні доопрацьований законопроект №9256-д на комітеті схвалили одноголосно та рекомендували прийняти за основу. Ця версія також передбачає збільшення штрафів з 300 до 600 мінімальних заробітних плат (з 2,4 до 4,8 млн гривень), за повторне порушення загрожує анулювання ліцензії.

Уточнюється порядок проведення перевірок, у тому числі методом контрольних закупівель, встановлюються додаткові критерії для анулювання ліцензій та вимоги щодо бездоганної репутації організаторів азартних ігор.

Як повідомив голова комітету Данило Гетманцев, вимоги щодо боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) встановлюватимуться Кабміном. А також запроваджується механізм виплат на користь осіб із "реєстру ігроманів". Зокрема, після заявки про самообмеження людині пропонується грати та в такий спосіб виявляти порушення. Це компенсація за те, що організатор не забезпечив неможливості участі в азартних іграх.

А ще гравець не зможе використати більше одного рахунку для проведення розрахунків із онлайн-казино. Очікується, що це допоможе ефективно реагувати на поведінку гравця із залежністю.

На думку Железняка, всі обмеження запрацюють на практиці лише одночасно з боротьбою з "тінню". Він зазначив, що міскодинг (маніпуляції, коли вказують не код платежу, що відноситься до транзакцій щодо азартних ігор, а суміжний із меншими податками) майже закритий. У той час як дроппери (підставні особи, особисті дані яких застосовуються для отримання тіньових доходів) та криптовалюта "досі літають".

"Інакше обмеження можуть штовхнути частину людей у тінь, яка не є метою закону. Тому даватимемо норми, щоб обмежити ще фінансові шлюзи", - додав нардеп.

Гральний бізнес в Україні та ефект для бюджету

В Україні перше казино запрацювало на початку 1991 року у столичному готелі "Київська Русь". За два роки грати в карти та рулетку на гроші можна було у різних містах. Однак із 2009-го гральний бізнес опинився під забороною. Що призвело не до припинення, а до його криміналізації й бізнес пішов у "тінь". У 2010-х масово з'являлися ігрові автомати та букмекерські контори, які разом із лотереями не розглядалися як частина грального бізнесу.

На кінець 2019-го в Україні працювало близько 5,3 тисячі нелегальних ігрових закладів. Тоді Кабінет міністрів заборонив вести гральний бізнес під виглядом лотерей, поліція та СБУ закрили доступ до понад 150 сайтів онлайн-казино. Попри заборону деякі сайти продовжували нелегальну роботу.

Вже в серпні 2020 року набрав чинності закон про легалізацію азартних ігор. Згідно з документом, дозволяється організація таких ігор у режимі офлайн та онлайн, букмекерська діяльність, бізнес гральних автоматів тощо. Восени того ж року запрацювала Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Перші ліцензії видали на початку 2021 року. У січні 2023 року гральному бізнесу заборонили користуватися спрощеною системою оподаткування. А в березні було запроваджено санкції проти 120 фізичних та 287 юридичних осіб у зв'язку з російським походженням чи співпрацею з країною-агресором.

За роки повномасштабної війни бізнес на азартних іграх перетворився на великого платника податків.

"Гральний бізнес за 2023 рік сплатив 10,4 млрд гривень податків. Це в 51 раз більше ніж у 2021-му і 14 разів більше ніж минулого, 2022-го року", - писав у січні нардеп Железняк у своєму Telegram.

За його даними, за лютий 2024 року надійшло 1,8 млрд гривень податків, і лише за перші два місяці з азартних ігор надійшло в 11 разів більше податків, ніж за весь мирний 2021 рік. А голова комітету Данило Гетманцев уточнив, що за січень-лютий надійшло 2,2 млрд гривень, що майже вчетверо більше, ніж за два перші місяці минулого року.