Реактивний терор Києва. Як РФ змінює тактику атак на осінь

Уже вісім днів поспіль Росія майже безперервно атакує Київ та область реактивними "шахедами". Ворог запускає їх хвилями, комбінуючи зі звичайними бензиновими "Геранями-2".

Під ударами вже опинилися склади й розподільчі центри торговельних мереж, виробників та логістичних компаній. Паралельно в цих обстрілах противник намагається вражати компанії, задіяні в ОПК.

Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше заявляв, що в Києві "щодня та щоночі" будуть відчувати відповідь за удари по Ozon. Хоча це радше привід – до ескалації Москва готувалась і виробництво таких реактивних дронів агресор нарощував задовго до своїх погроз.

Від поодиноких дронів до масових нальотів

Першою з нинішньої російської лінійки реактивних БПЛА стала "Герань-3". Її бойове застосування проти України фіксувалось ще у 2025 році. На початку 2026 року росіяни вперше застосували під час комбінованих атак "Герань-5". У травні стало відомо про ще одну модель – "Герань-4".

Протягом літа масштаби їхнього використання різко зросли. За словами начальника управління комунікацій командування Повітряних сил Юрія Ігната, у липні Росія застосувала вп'ятеро більше реактивних БПЛА, ніж у червні. У серпні проти України було використано вже понад 2800 таких апаратів.

З 27 серпня ворог почав серію фактично безперервних нальотів реактивних БПЛА у комбінації з традиційними бензиновими "шахедами". Основним напрямком значної частини цих атак стали Київ та Київська область. За інформацією джерел видання, серед реактивних БПЛА Росія зараз переважно застосовує "Герань-4" та "Герань-5".

У ніч на 27 серпня Росія застосувала 258 ударних БПЛА, близько третини з яких Повітряні сили визначили як реактивні. Удень 27 серпня із приблизно 140 ударних БПЛА понад 100 були реактивними, а більшість дронів Росія спрямувала саме в бік столиці.

У наступні дні ця тенденція збереглася: 1 вересня вдень реактивними були 72 із 99 запущених ударних БПЛА, а 2-4 вересня Повітряні сили оцінювали їхню частку приблизно в половину від застосованих "шахедів".

Співвідношення застосування реактивних дронів не є сталим: в одній атаці вони становлять близько третини, в іншій – половину, а в окремих денних хвилях їхня частка перевищувала дві третини.

Росія нарощує виробництво

Співрозмовники в різних військових колах вважають, що нинішня схема атак Росії не є коротким експериментом. На те, що нинішня схема атак розрахована не на кілька днів, вказують і російські виробничі плани.

За інформацією РБК-Україна, угрупованню, яке безпосередньо здійснює удари по Україні, щодня виділяють близько 160 ударних дронів – як реактивних, так і бензинових "шахедів".

Крім того, за даними джерел видання, у вересні Москва планує виготовити: 2700 одиниць "Герань-2", 1200 – "Герань-4", 800 – "Герань-5", 5000 – "Гербер".

Тобто нинішні виробничі можливості дозволяють Росії підтримувати практично щоденні дронові нальоти приблизно в тому режимі, який Україна спостерігає протягом останнього тижня.

Водночас, за інформацією джерел РБК-Україна, до листопада противник планує за рахунок нарощування виробництва довести частку реактивних дронів під час атак приблизно до 80%, залишивши близько 20% за традиційними бензиновими "шахедами".

Одне з головних вузьких місць для такого нарощування – компоненти, зокрема двигуни. Ще у серпні ГУР повідомляло, що Росія припинила виробництво "Герані-3". Співрозмовники видання пов'язують це з тим, що Москва у такий спосіб хоче перерозподілити комплектуючі для випуску більш ефективних, за її оцінкою, "Герань-4" та "Герань-5".

За даними порталу ГУР War&Sanctions, у реактивних "Геранях" Росія використовує турбореактивні двигуни китайського виробника Telefly. Проте, за інформацією РБК-Україна, з КНР надійшло тільки 3 тисячі таких двигунів – шоста частина від потреби Москви. Тож Кремль шукає способи, як самотужки налагодити їхнє виробництво.

Чому реактивні дрони складніше збивати

Головна відмінність реактивних БПЛА – швидкість і висота польоту. "Герань-4" має крейсерську швидкість близько 320 км/год і може підійматися до 4 км. Значно більша "Герань-5" летить зі швидкістю приблизно 450–600 км/год і може набирати висоту до 6 км.

Саме ці характеристики суттєво звужують набір засобів, якими можна з ними боротись. Значна частина тих дешевших засобів, які стали основою боротьби з класичними "шахедами", проти реактивних моделей або не працює, або працює менш успішно.

Звичайну "Герань-2" можна, наприклад, перехоплювати кулеметами, якими озброєні мобільні вогневі групи, або дронами-перехоплювачами. Загалом ефективність перехоплення традиційних бензинових "шахедів", за оцінкою ПС, перевищувала 90%.

Типовий дрон-перехоплювач може просто не мати достатньої швидкості, щоб наздогнати реактивну ціль. Кулеметні групи, своєю чергою, отримують набагато менше часу на відкриття вогню, а на великій висоті ціль узагалі виходить за межі їхніх можливостей. Тож, на відміну від традиційних бензинових "шахедів", реактивні – неможливо збивати з кулеметів та звичайних дронів-перехоплювачів, каже Ігнат.

Він уточнив: якщо реактивний БПЛА летить достатньо низько і повільно, його можна перехопити з ПЗРК – такі випадки вже були. Але зазвичай росіяни намагаються вести ці апарати вище й швидше.

"Приміром, ПЗРК здатний стріляти на 4,5 км вверх, а якщо реактивний дрон летить на висоті 5 км і вище – його вже не дістати з такого комплексу. Тому шанси на ураження реактивних дронів з ПЗРК менші", – пояснив РБК-Україна Ігнат.

Зараз, за його словами, для протидії реактивним "шахедам" українські військові насамперед застосовують системи радіоелектронної боротьби, авіацію та ЗРК. Пілоти намагаються перехоплювати такі дрони не лише ракетами, а й авіаційними гарматами.

"Водночас авіація не може одночасно працювати в тій же зоні, де працюють наземні ЗРК – тому в залежності від погодних умов та інших факторів та обставин, командуванням оперативно ухвалюється рішення, які засоби і де слід застосовувати", – пояснює начальник управління комунікацій командування Повітряних сил.

Фактично масове застосування реактивних дронів зміщує боротьбу з "шахедами" з відносно дешевого ешелону ППО у значно дорожчий і водночас дефіцитніший. Адже Україна має дефіцит ракет не лише до систем Patriot, а й до ЗРК NASAMS та IRIS-T, а також ракет RIM-7 для комплексів FrankenSAM.

"Тому військово-політичне керівництво робить усе можливе, аби партнери надали нам більше засобів захисту – зенітні керовані ракети до систем малого та середнього радіусу дії, авіаційні ракети класу "повітря-повітря" різних типів, особливо напередодні зими", – сказав Ігнат.

За його словами, загальний рівень перехоплення реактивних БПЛА наразі становить трохи більше 60%. Водночас в окремих атаках результат уже був вищим: 1 вересня Повітряні сили повідомили, що з 72 запущених удень реактивних дронів вдалося збити або подавити 57 – майже 80%.

Завдання на осінь – підняти ефективність протидії дронам ще вище. 30 серпня Володимир Зеленський заявив, що рівень збиття російських БПЛА всіх типів необхідно довести до понад 90%, окремо назвавши реактивні дрони найскладнішою ціллю.

Нещодавно міністр оборони Євгеній Хмара сказав, що в України вже є чотири типи потенційних перехоплювачів, які можуть збивати реактивні "шахеди" і вже пройшли польові випробування. Зараз йде робота, щоб максимально швидко довести ці розробки до необхідного рівня.

До чого готуватися далі

Зростання частки реактивних дронів – лише одна складова російських планів на найближчі місяці. За оцінкою джерел РБК-Україна, у вересні Москва, крім дронових нальотів, планує провести чотири масовані комбіновані атаки по Україні – із одночасним застосуванням різних типів ракет і ударних БПЛА.

Співрозмовники видання остерігаються, що після серії ударів по складській та логістичній інфраструктурі у Києві та області ворог може перенести цей акцент на аналогічні об'єкти в західних областях України.

Ще одним напрямком може стати енергетика. За прогнозом джерел РБК-Україна, вже у вересні-жовтні паралельно з ударами по складах Росія може розпочати масовані атаки на енергосистему.

Путін 1 вересня вже публічно анонсував такі удари. Останніми днями росіяни атакували об'єкти генерації та електромережевої інфраструктури в кількох регіонах, зокрема на Одещині. Водночас поки що ці удари не набули характеру окремої масштабної кампанії проти української енергосистеми.

Україна, зі свого боку, також готується посилювати далекобійний тиск на Росію. Володимир Зеленський 1 вересня заявив, що російське небо "де-факто буде закриватися", оскільки дедалі більше ставатиме простором для українських далекобійних дронів і ракет.

За його словами, Україна й надалі завдаватиме ударів по військових цілях та об'єктах російської економіки, які працюють на війну. При цьому президент окремо наголосив, що цивільна авіація не є ціллю України.

Восени та взимку головним викликом для української ППО може стати не якийсь один тип російської зброї, а дедалі складніша комбінація засобів ураження. Масові хвилі "шахедів", крилаті та балістичні ракети потребують різних засобів перехоплення і змушують одночасно розподіляти між ними обмежений боєкомплект.

З літа для України ще гострішою проблемою стали балістичні ракети, якими Москва атакувала Київ та область в період майже повної відсутності перехоплювачів до Patrtiot.

Реактивні "Герані" додають до цієї системи ще один рівень навантаження. У російських нальотах зростає частка дронів, які складніше знищувати кулеметними групами та звичайними перехоплювачами і проти яких частіше доводиться залучати авіацію та ЗРК.

Якщо Росія реалізує плани з нарощування таких апаратів, українській ППО доведеться одночасно протистояти не лише більшій кількості різнотипних цілей, а й витрачати на частину з них дорожчий і дефіцитніший ресурс.