Завданням парламенту і уряду на 2025 рік має стати спрощення доступу до фінансування українського бізнесу, а також зусилля для покращення розуміння громадами того, наскільки важливо заохотити і утримати бізнес працювати саме на їх територіях.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк.
Вона зазначила, що на рівні громад потрібно активніше комунікувати важливість розвитку саме місцевого бізнесу, оскільки саме від цього залежатиме наповнення місцевих бюджетів, а відтак і можливостей щодо їх більш активного відновлення і розвитку.
"На жаль, досі є багато громад, які не знають про Ukraine Facility, про те, що в рамках одного з його компонентів створено інвестиційний фонд у розмірі 8 млрд євро. Але використання цих коштів буде залежати від того, наскільки сприятливі для розвитку бізнесу умов створять на місцях. Але ні бізнес, ні подекуди громади не знають про нього, тому наше з Урядом завдання на наступний рік - активніше комунікувати ці можливості", - зауважила Олена Шуляк.
Вона також зазначила, що попри те, що на рівні держави вже сформульована стратегія економічного патріотизму, тобто, ні в Парламенті, ні в Уряді вже не винимає питань, навіщо потрібна локалізація бізнесу і чому потрібно підтримувати українського виробника, запроваджуючи подекуди не дуже популярні кроки, на місцевому рівні все ще немає повного розуміння щодо цього.
"Далеко не все громади розуміють, наскільки важливо втримувати бізнес, створювати для бізнесу такі умови, щоб він заходив у конкретну громаду і розвивався там. Тому на 2025 рік це має бути нашим завданням - ми маємо у буквальному сенсі ходили за українським бізнесом і питати, пропонували варіанти, щоб максимально його залишати у громадах або давати можливість масштабуватися у різних наших регіонах", - підкреслила Шуляк.
Вона також наголосила, що надважливим пунктом і на рівні держави, і на місцевому рівні є створення і запуск ефективних преференцій для бізнесу, який працюватиме на прифронтових і деокупованих територіях. Деякі з регіонів і громад вже почати запроваджувати їх, не чекаючи ухвалення законодавства “Про основні засади відновлення”, одним з пунктів якого і є запровадження таких преференцій. Йдеться, зокрема про Харків і Київщину.
"Мер Харкова став першим міським головою, який скасував місцеві податки для харківського бізнесу. Йдеться про податок на нерухомість і земельний податок. А Київщина спростила умови кредитування для бізнесу. Так, 170 підприємств тут отримали пільговий кредит за рахунок місцевих бюджетів по програмі "5-7-9". Тобто, частину компенсує держава, і ти отримуєш кредит за цією програмою, а вже за рахунок місцевих програм ці підприємства отримали кредит з ставкою 0 відсотків. Це прекрасний приклад прогресивних муніципалітетів", - підкреслила Шуляк.
Вона додала, що надважливо доносити важливість таких кейсів на інші регіони - щоб місцева влада могла оцінити свої ресурси і зрозуміти, що вона може зробити для бізнесу, який за рахунок цього залишився працювати саме і цій громаді. Прифронтові громади мають стимулювати бізнес розвиватися на складних територіях, оскільки це запорука наповнення місцевих бюджетів, за рахунок чого буде відбуватися їх відновлення і розвиток.
Ще одне важливе завдання у бізнес - царині на наступний рік, пояснила Шуляк, спростити для бізнесу доступу до фінансування. За її словами, відсутність цього - одна з причин, чому бізнесу надзвичайно складно процювати, розвиватися і масштабуватися в умовах війни.
"Потрібно збиратися з банками, з НБУ і говорити чесні речі - що час переглянути свої регуляторні документи і взагалі стратегію стосовно того, щоб заробляти безкінечно на ОВДП. Наразі важливо більше переходити на кредитування реального сектору економіки, на проектне фінансування. тому що на сьогодні без змін у цьому напрямку якоїсь політики держави в нас не буде все добре з економікою", - резюмувала Шуляк.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.