Рахунок за війну. Як Україні стягнути з Росії компенсацію та чому Захід поки зволікає

Як українська влада хоче отримати закордонні активи РФ, на що їх планується витратити та чи готові партнери конфіскувати російські гроші та передати їх Україні, – в матеріалі РБК-Україна нижче.

Станом на лютий 2023 року розмір збитків, завданих Україні російською агресією, оцінювався у понад 750 мільярдів доларів. І це без урахування наслідків підриву Каховського водосховища військами РФ. І зрозуміло, що з кожним днем, з кожним російським обстрілом, кожним ракетним ударом чи "прильотом" дронів розмір цих збитків лише росте.

Відновлюватися після бойових дій Україні вже сьогодні допомагають міжнародні партнери, які надають фінансову підтримку. Але було б справедливо, щоб завдані війною збитки покривав агресор, наприклад, шляхом репарацій.

Репарації – це компенсаційна виплата агресора за шкоду, завдану іншій державі. Історія знає низку випадків, коли країна-агресор була змушена платити репарації. Наприклад, виплати Іраку перед Кувейтом або ж компенсації з боку Німеччини після Першої та Другої світових воєн.

Проте Україні не підходить цей варіант і на це є декілька причин. По-перше, про репарації, як правило, домовляються по завершенню війни й на основі дво- або багато стороннього міжнародного договору. Це може бути угода між сторонами конфлікту або ж рішення Ради безпеки ООН. Досягти такої домовленості з Росією, безперечно, буде складно. Та й на Радбез ООН, серед постійних членів якого сама ж РФ, можна не розраховувати.

Україна не розраховує отримати репарації від РФ (фото: Getty Images)

До того ж гроші на відновлення Україні потрібні вже зараз, а виплати репарацій (якщо і вдасться їх домогтись) можуть виплачуватися не просто роками, а й взагалі десятиліттями. Німеччина завершила виплату репарацій за Першу світову війну лише у 2010 році, а Іраку на виплату всього боргу перед Кувейтом знадобилося понад 30 років.

Тому в Україні знайшли альтернативу репараціям – конфіскація закордонних російських активів, заморожених через війну, та передача їх Україні. Це дозволить отримати кошти на відновлення вже зараз, не чекаючи завершення війни, пояснила РБК-Україна заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.

"По-перше, ми не бажаємо чекати закінчення війни, бо ми не знаємо, коли вона закінчиться. По-друге, ми наполягаємо, що компенсацію мають отримати жертви, а держава – така ж жертва як і фізична чи юридична особа. Тому ми запропонували концепцію створення Міжнародного компенсаційного механізму", – зазначила замміністра.

Репарації по-українськи

Запропонований Україною та підтриманий Генасамблеєю ООН компенсаційний механізм складається з Міжнародного реєстру збитків (який вже створено), спеціальної міжнародної комісії, яка буде розглядати заявки на виплату компенсацій, а також компенсаційного фонду, який має в першу чергу наповнюватися російськими активами. А кошти з фонду йтимуть як на відновлення України, так і на компенсації безпосереднім постраждалим від війни.

Створення цього механізму, як наголошує Мудра, відбувається вже зараз, зокрема, Реєстр збитків має запрацювати вже на початку наступного року. Тобто постраждалі від російської агресії вже зможуть звертатися до нього з заявками.

Найголовніше питання в цій історії – це наповнення компенсаційного фонду. Головним "донором" цього фонду має стати Росія, тобто заморожені закордонні активи російського Центробанку. Однак наразі міжнародне право передбачає конфіскацію суверенних активів тієї чи іншої держави лише на основі рішень ЄСПЛ, Міжнародного суду ООН чи Міжнародного кримінального суду.

Україна розробила власний механізм конфіскації активів РФ (фото: cbr.ru)

Суди з РФ, як показує практика, займають не один рік часу, тому Україні такий сценарій навряд чи підійде. А конфіскувати російські активи без правового підґрунтя жодна країна не наважиться, бо успішне оскарження такого рішення в суді буде серйозним репутаційним ударом по цій країні. Тому Україна, за словами Мудрої, запропонувала міжнародну угоду, яка має стати основою для законної конфіскації активів РФ.

"Дуже важливо, що ГА ООН у листопаді 2022 року підтримала створення компенсаційного механізму. А це означає, що наступним кроком після Реєстру збитків буде компенсаційна комісія. Ця комісія буде створена на підставі багатосторонньої міжнародної угоди. Ті держави, які приєдналися до створення реєстру та підтримали резолюцію ГА ООН, матимуть змогу укласти таку угоду, яка створить комісію та фонд", – пояснила виданню Мудра.

Для того, щоб конфіскувати російські суверенні активи та передати їх у компенсаційний фонд, країнам потрібно внести відповідні зміни до свого національного законодавства. Але ці зміни мають відповідати нормам міжнародного права, тому наразі ніхто не поспішає з рішеннями.

"За рік часу у двосторонньому порядку країни не йшли на те, щоб змінювати своє законодавство для конфіскації активів РФ. Всі чекають норми міжнародного права. І оця міжнародна угода і виступить "парасолькою", яка дозволить внести ці зміни", – зазначила замміністра в розмові з виданням.

Тимчасове рішення

Впровадження українського компенсаційного механізму, як зауважила Мудра, займе до року, а оскільки кошти на відновлення України потрібні вже зараз, то у світі ведеться робота над тимчасовими рішеннями. Зокрема, в Європейському союзі.

У листопаді 2022 року Єврокомісія заявила про наміри використати російські активи, заморожені в ЄС, на компенсацію завданих війною Україні збитків. "З нашими партнерами ми подбаємо про те, щоб Росія заплатила за спричинене нею спустошення за допомогою заморожених коштів олігархів і активів свого Центробанку", – говорила тоді президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

ЄС працює над механізмом використання активів РФ для допомоги Україні (фото: Getty Images)

Річ в тім, що заморожені активи російського Центробанку продовжують приносити прибутки. За даними депозитарію Euroclear (в якому заморожено 180 млрд євро російських активів), у 2022 році прибуток від таких активів склав 822 млн євро, а в першій половині 2023 року – 1,74 млрд євро.

"Теоретично, ці кошти могли б використовуватися до того моменту, коли буде створено компенсаційний механізм. До цього часу, звісно, такими прибутками можна було б користуватися, їх можна було б віддавати Україні", – зауважує Мудра.

Після заяви фон дер Ляйєн у листопаді Єврокомісія почала шукала законні шляхи для реалізації цієї ініціативи. Було відомо про два можливі сценарії: реінвестування в Україну прибутків від заморожених активів РФ або ж введення спеціального податку на ці прибутки. Перший варіант виявився складнішим, до того ж не був підтриманий Німеччиною та Європейським Центробанком. Другий – отримав право на існування.

Після саміту Європейської ради, який відбувся наприкінці червня цього року, в ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що лідери держав-членів ЄС підтримали запровадження податку на прибутки від заморожених російських активів. До такого кроку ще у травні вдався уряд Бельгії, який перерахував на допомогу Україні 92 мільйони євро податкових надходжень, зібраних з заморожених активів РФ. Половина цієї суми, до слова, була призначена для військової допомоги.

Очікувалося, що влітку Єврокомісія вийде з офіційною заявою, в якій пояснить, як працюватиме загальноєвропейський механізм. Однак згодом його представлення було відкладено на осінь. В коментарі РБК-Україна офіційний представник Єврокомісії зазначив, що наразі все ще тривають дискусії з державами-членами ЄС щодо способу використання російських активів, але вони просуваються.

"Ми працюємо з іспанським головуванням над вивченням поетапного підходу. Ми підтримуємо ці дискусії спільним неофіційним документом ЄК та Служби зовнішніх справ ЄС, який ми подали на розгляд головування наприкінці липня. Ми готові представити юридичну пропозицію з урахуванням цих дискусій", – сказав представник Єврокомісії.

Наразі достеменно невідомо, до якого рішення врешті-решт дійдуть в Євросоюзі. Проте американське агентство Bloomberg днями ознайомилося з проектом документа про цей механізм та розповіло, що планує Єврокомісія. За даними агентства, Єврокомісія запропонує лідерам ЄС переводити прибутки від російських активів до бюджету ЄС як зовнішні цільові доходи.

Єврокомісія скоро представить свою ініціативу щодо активів РФ (фото: Getty Images)

Очікується, що заморожені активи російського Центрального банку можуть принести близько 3 млрд євро прибутку. Ймовірно, у такий спосіб Єврокомісія хоче перекрити витрати з бюджету Євросоюзу на відновлення України, не передаючи при цьому виручені від російських активів кошти безпосередньо українській стороні.

Таким чином Євросоюз може уникнути "головного болю", пов’язаного з реакцією РФ, та водночас не порушить норми міжнародного права, оскільки російські суверенні активи залишаться недоторканими (принаймні поки не з’явиться запропонована Україною міжнародна угода).

Канада і США

Найдалі у питанні конфіскації російських активів, як не дивно, просунулася Канада, яка першою з усіх країн розробила та затвердила на національному рівні відповідний механізм. Канада ще минулого року визначила чіткі підстави для конфіскації іноземного майна, серед яких, зокрема, серйозні порушення міжнародного миру та безпеки, а також грубі та систематичні порушення прав людини, скоєні в іноземній державі.

Конфісковувати Канада планує як майно інших держав, так і приватні активи. Серед цілей, на які можуть бути використані конфісковані активи, відбудова іноземної держави та відшкодування жертвам серйозного порушення міжнародного миру і безпеки або ж грубих і систематичних порушень прав людини.

Першим конфіскованим майном в рамках цього канадського механізму має стати транспортний літак Ан-124 російської авіакомпанії "Волга-Днєпр", який передадуть Україні. Про такі наміри оголосив у червні канадський прем’єр Джастін Трюдо під час перебування у Києві. Уряд Канади також має намір конфіскувати та спрямувати на допомогу Україні 26 млн доларів арештованих активів російського олігарха Романа Абрамовича.

Передати Україні конфісковані російські активи хочуть і Сполучені Штати. У лютому цього року американський суд дозволив конфіскувати понад 5 млн доларів активів російського бізнесмена Костянтина Малофєєва, якого звинуватили в порушення санкцій США, введених за підтримку окупації Криму у 2014 році. Це стало першим таким рішенням в історії Сполучених Штатів.

США можуть передати Україні гроші російського олігарха (фото: Getty Images)

Наразі, за словами Мудрої, триває процедура ухвалення рішення держсекретарем США Ентоні Блінкеном щодо передачі конфіскованих активів російського олігарха Україні. "Ми ведемо розмову, щоб ці кошти були першим траншем до фонду. Це буде хороший крок, який покаже іншим країнам, що фонд та комісія мають бути. Це наша пропозиція і зараз в США її обговорюють", – зазначила вона.

Передачу конфіскованих активів російських олігархів Україні підтвердив днями і сам Блінкен. За його словами, ці активи тепер будуть використані для підтримки українських ветеранів. "За це мають заплатити ті, хто спровокував загарбницьку путінську війну", – пояснював Блінкен на прес-конференції в Києві.

Також в середині червня в Палаті представників та Сенаті США був представлений двопалатний законопроект щодо використання російських суверенних активів для допомоги Україні. Документ має дозволити конфіскацію російських активів в США, а також запустити створення міжнародного механізму компенсації збитків, завданих Україні російською агресією.

Ініціатива американських законодавців схожа на те, що пропонує Київ, і передбачає створення міжнародного фонду, в який США разом з партнерами будуть направляти конфісковані російські активи, які надалі йтимуть на відбудову України або гуманітарну допомогу українському народу.

За даними РБК-Україна, така схожість пов’язана з тим, що американський законопроект писався в тісній координації з українською стороною. Очікується, що активізація роботи щодо цього законопроекту в США почнеться восени цього року, але скільки триватиме весь процес та чи буде він схвалений, спрогнозувати складно.

Вашингтон і на словах, і на практиці демонструє бажання працювати над конфіскацією активів РФ з метою подальшої їх передачі Україні, зазначає Мудра. Водночас США, разом з Британією та Францією, є активними учасниками дискусії стосовно українського компенсаційного механізму.

"Зараз стоїть питання не про те, варто чи не варто конфісковувати активи, а стоїть питання, які правильні юридичні підстави використати, щоб можна було це реалізувати. Зараз питання лише у пошуку правильних юридичних підстав", – пояснила вона.

Компенсація приватних активів

Станом на сьогодні на Заході заморожено близько 300-350 млрд доларів Центрального банку Росії. Водночас загальний розмір заморожених активів підсанкційних російських бізнесменів та олігархів коливається, за різними даними, від 30 до 100 млрд доларів.

На Заході мільярди доларів заморожених активів російського бізнесу (фото: Getty Images)

Як кажуть в Мін'юсті, в першу чергу Україна хоче отримати російські суверенні активи. Як не дивно, але це зробити простіше, ніж конфіскувати активи російського бізнесу, а потім використати їх для наповнення фонду. Річ у тім, що активи бізнесменів можуть бути будь-чим – яхтами, літаками, квартирами, цінними паперами тощо. А до компенсаційного фонду надходитимуть виключно гроші, тому спочатку яхти чи літаки потрібно продати, потім сплатити різні податки, і вже кошти, які після цього залишаться, потраплять до фонду.

"Звісно ми б хотіли отримати і суверенні активи, і приватні, але найбільш швидко фонд можна наповнити грошима Центробанку РФ. Ми маємо перш за все знайти можливість конфіскувати ці кошти, не покидаючи ідею конфіскації приватних активів. Але це складніше питання, бо захист права власності є досить чутливим питанням для деяких юрисдикцій. Вони до цього дуже обережно ставляться і неохоче навіть йдуть обговорювати таке питання. На відміну від конфіскації суверенних коштів РФ", – зазначила Мудра.

Проте на приватні російські активи націлився уряд Британії, яка з початку російського вторгнення заморозила понад 20 млрд доларів РФ і запровадила санкції проти понад 1550 росіян. У червні цього року глава британського МЗС Джеймс Клеверлі запропонував нове законодавство, яке дозволяє росіянам "пожертвувати" власні заморожені активи на відновлення України.

"Це буде добровільний процес, за допомогою якого особи, які потрапили під санкції, зможуть подати заявку на розблокування коштів спеціально для підтримки відновлення та реконструкції України", – йшлося тоді в заяві британського міністра.

Якщо ж російські олігархи та бізнесмени не хочуть передавати свої активи Україні, то вони будуть замороженими в Британії, доки Росія не компенсує Україні всі збитки, заподіяні агресією. Наразі ініціатива Клеверлі є лише пропозицією та не має юридичної сили, проте може стати основою для майбутнього британського механізму.

***

Загалом Україна продовжує наполегливо працювати над тим, щоб компенсувати збитки від війни коштом російських активів. Звісно ж українську владу попереду чекає ще багато роботи та складнощів, які можуть виникати на цьому шляху. Проте Київ налаштований оптимістично і розраховує запустити компенсаційний механізм якомога швидше.