У Раді зброярів розповіли, хто відповідає за ТТХ озброєння

Хто відповідає за ТТХ і чому процес забуксував

За словами Федірка, центри компетенції безпосередньо не відповідали за розробку ТТХ - цю функцію повністю виконує Генеральний штаб. Задум передбачав, що центри компетенції розглядають, верифікують і підписують ТТХ, після чого передають їх до Агенції оборонних закупівель (АОЗ) для проведення тендерів.

За півроку вдалося підготувати лише 4 документи на чотири типи засобів, за якими вже провели тендери. У межах цих тендерів визначили переможців за 17 лотами, однак частина учасників відмовляється від укладення договорів або виконання зобов'язань, оскільки не розрахували власні виробничі спроможності.

Федірко зазначив, що тендери проводили наприкінці літа: три місяці йде на закупівлю комплектуючих і ще три - на збірку, тому кінцева дата постачання зсувається вже на 2027 рік, з урахуванням додаткової перевірки якості при прийнятті озброєння на склад.

Штрафи за прострочення і "магічна" поява документів

За словами Федірка, в Україні досі діють штрафні санкції за прострочення виконання військових контрактів: пеня 0,1% від вартості продукції за кожен день прострочення, а за затримку понад 30 днів додатково застосовується штраф 7%.

Таким чином, за 45 днів прострочення сукупні санкції можуть сягнути 11,5%, тоді як маржа виробника за лотом в умовах тендерної конкуренції часто становить лише 3-5%.

Втім, за словами Федірка, суботнього ранку "майже магічним чином" з'явилися 80-85% усіх ТТХ, яких раніше бракувало - хоча на той момент АОЗ ще не отримав їх для підготовчої роботи до тендерів, і документи пообіцяли передати найближчим часом. У той самий день підписали й деякі контракти за окремою номенклатурою, підписання яких раніше затримувалося.

Читайте також: Міноборони погодило більшість ТТХ після зустрічі з виробниками зброї, - директор Ради зброярів

Федірко навів дані ексміністра Михайла Федорова, за якими за перші чотири місяці 2026 року Міноборони закупило більше дронів, ніж за весь 2025 рік. Однак це сталося за рахунок прямих і децентралізованих закупівель через військові частини, систему електронних балів та DOT Chain, а не тендерів.

За словами Федірка, Міністерство оборони, розуміючи, що згодом виникнуть питання щодо цих коштів, за тиждень до подій перевело значну суму "тендерних" коштів на прямі закупівлі, щоб уникнути реального розриву в постачанні.

Він додав, що згодом міністерству, ймовірно, доведеться пояснювати європейським партнерам, чому частина коштів пішла саме на прямі закупівлі.