Проти вітру, води та дороги: покращуємо акустичний комфорт у машині

Більшість сучасних автомобілів, навіть бюджетного класу, в найбільш типових режимах руху не дошкуляють екіпажу шумами в салоні. Але навіть у нового авто часто знаходиться режим, в якому в машині буде доволі шумно.

Така вже особливість сучасного автопрому, що автовиробники нерідко не бажають витрачатись на придушення шумів в якомусь одному частотному діапазоні – якщо ці заходи не вкладаються в кошторис розробки. В деяких випадках цю проблему можна вирішити власними силами. Але, певно, в половині випадків власника непокоять шуми іншого, не природнього для даної моделі, походження.

Все справне

Як правило, найбільш поширене джерело надмірних шумів в легковій автівці – це несправні вузли та агрегати. Тому, розпочинаючи боротьбу за тишу, перш за все приведіть до ладу все, що працює надто голосно. (Тут маємо на увазі саме постійні шуми, а не ті додаткові звуки, які теж можуть виникати при певних діях – в повороті, при рушанні чи гальмуванні.) Список зазвичай схожий для всіх моделей:

• Вихлопна система. У пошкодженому стані шумлять так звана гофра, банка глушника, з’єднувальні труби, прокладки на стиках;
• Двигун. Тут причин чимало, але довго працювати мотор може з проблемами типу несправного (невідрегульованого) ГРМ, зношених приводів навісного обладнання, помпи, яка “на підході”;
• Трансмісія. Постійне виття та гудіння може видавати коробка передач, ведучий міст, невідбалансований карданний вал;
• Ходова частина. Найчастіша проблема тут – пошкоджені підшипники колісних маточин, іноді (зазвичай після ремонту) можуть підтирати гальмівні колодки. Якщо зношені шарніри підвіски та/чи амортизатори, на вибоїнах машина буде видавати рясний стукіт різних тонів.

Порядок в багажнику

Часто активне звукове супроводження спричиняє вміст багажника чи навіть бардачка – там можуть несильно стукотіти, дзеленчати чи рипіти якісь дрібні предмети типу домкрата, монтировки, лопатки, балонного ключа, аерозолі з антимошкою тощо. Такий акомпанемент не завжди можна відрізнити від звуків роботи несправної підвіски чи трансмісії, тому щоб вирахувати причину, доведеться витратити трохи часу, залучивши помічника, який буде вести машину чи прослуховувати різні її зони під час руху.

Коли шумить вітер: нічого зайвого

На швидкості понад 50–60 км/год починаються проявляться аеродинамічні шуми – звук, із яким набігаючий потік повітря обтікає виступаючі елементи кузова. Не всі з цих шумів вдається погасити навіть виробнику, зокрема, часто відчутно свистять дзеркала, антена, рейлінги, а то й декоративні накладки вікон.

Усунути ці звуки власними силами неможливо, але власник має розуміти, що так само додають аеродинамічних шумів аксесуари, встановлені ним самостійно. Наприклад, додаткова антена, накладки-вітровички вікон, так звана мухобойка на капоті, горішній багажник тощо.

Більше того, дужче звичайного можуть шуміти на швидкості деякі в цілому стандартні, але нерідні для вашої моделі зовнішні деталі – наприклад, зовнішні дзеркала, колісні ковпаки, ті ж самі рейлінги на даху. Нюанс тут у тому, що заводські конструктори та дизайнери ув’язують аеродинаміку кожної моделі в комплексі. У той час як чужі елементи на вашому кузові будуть обтікатись повітрям не так "культурно", як рідні – з більшою кількістю завіхрень повітря.

Шумоізоляція арок

Слабке місце багатьох сучасних моделей, навіть цілком високого цінового сегменту – недостатня шумоізоляція колісних арок. Через це до салону проникає забагато дорожніх шумів: звук кочення шин по асфальту, удари камінців по крилам та днищу, шум дощової води, яку розкидає навколо себе кожне колесо. Суттєво поліпшити ситуацію можна, зробивши додаткову вібро-шумоізоляцію колісних арок. Це краще робити зсередини кузова, використовуючи кілька шарів спеціальних матеріалів.

Зауважимо, що в багатьох моделей за задушення дорожнього акомпанементу відповідають підкрилки – такі собі вкладиші колісних арок, виготовлені з ворсистого матеріалу. Вони не завжди добре переносять солоні ванни на зимових шляхах, обмерзають, обвисають та руйнуються. Через що власники позбавляються їх – додаючи таким чином шумів в салоні.

Нарешті, чималу долю у загальний шумовий фон в інтер’єрі можуть вносити шини – точніше, деякі їх моделі. В принципі, в характеристиках покришок вказуються показники комфортності, і їх можна враховувати при виборі.

Якщо коротко

Автовласнику, занепокоєному шумами в машині, слід розуміти, що акустичний комфорт є результатом багатьох складових. Тобто питання треба вирішувати комплексно, а боротьба на якомусь одному фронті помітного результату не дасть. Тому доведеться працювати як мінімум у двох напрямках: спочатку привести до ладу всі системи машини, які можуть видавати нештатні звуки, а потім вдаватись до акустичного тюнінгу – вживати додаткових заходів із шумоізоляції.