Рідина, що крапає з машини на землю, може означати неприємності – особливо, якщо утворену калюжку вчасно не помітити. Як відрізнити небезпечну протічку, наприклад, від дощової води, яка стікає з бризковиків?
Про те, як вчинити, коли помітив під машиною сліди протічок робочих рідин, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Перш за все заспокоїмо власників відносно молодих автомобілів, які ще не розміняли свою другу сотню тисяч кілометрів пробігу. Втрати рідин у вашого авто можуть розпочатись хіба що після якихось механічних пошкоджень. Але це не означає, що випадково помічені підозрілі калюжки можна ігнорувати.
Щоб розібратись, що саме тече і наскільки це небезпечно, журналісти РБК-Україна Авто дадуть два питання-підказки.
Не завжди робоча рідина крапає на землю саме там, де вона вийшла на волю з системи машини – вона може збігати не просто вниз, а з відхиленням вбік аж до півметри. Але буває достатньо локалізувати зону протічки хоча б орієнтовано.
Біля двигуна. В районі мотора на землю може накрапати все: бензин/дизпаливо, олива з двигуна та коробки передач, антифриз, гальмівна рідина і рідина з гідропідсилювача керма, незамерзайка з бачка омивача скла і вода-конденсат з кондиціонера (до речі, тільки цей конденсат має законне право витікати з машини назовні).
Десь посередині авто. Ближче до центра днища може позначити себе витік пального – як з бака (зазвичай він схований під заднім сидінням), так і з пошкодженого паливопровода. Приблизно тут же буде крапати олива з коробки передач у моделі з заднім чи повним приводом. Також під днищем зазвичай прокладено металеві трубки гальмівної системи, які можуть проіржавіти та почати протікати.
Під задньою частиною авто. Тут може плакати знов таки паливний бак, згадані вище трубки, а якщо машина має привід на задню вісь, то і агрегати трансмісії: задній міст або муфта підключення.
Поряд з колесом. Тут бувають найбільш небезпечні протічки, і тут їх помітити найважче. Адже гальмівна рідина з пошкодженого робочого циліндра гідроприводу любить збігати саме по внутрішньому боку колеса. Навіть якщо ви бачите не калюжу, а неприродньо чорний, масний колір шини – це вже сигнал тривоги. На деяких задньоприводних моделях в подібний спосіб позначає себе протікання оливи через сальник маточини колеса, проте це стосується тільки задніх коліс.
Звісно, професіонали автосервісу піднімуть машину і встановлять місце протічки візуально. Але якщо СТО поряд немає, можна провести експрес-діагностику на підставі, даруйте, органолептичних якостей втраченої рідини.
Вода з кондиціонера (конденсат). Можна побажати кожному водію, щоб з його машини крапала тільки така рідина – це звичайна вода. У спекотні дні, після тривалої роботи кліматичної установки (клімат-контроля), у випарнику кондиціонера під торпедо авто утворюється конденсат. Для його відведення часто передбачена спеціальна трубка, яка виходить під днище машини.
Бензин. Визначається легко і просто – за запахом. Важливо потурбуватись, щоб до прибуття техдопомоги бензинова калюжа не зайнялася. При тому що для пожежі досить однієї іскри.
Дизпаливо. Теж має характерний запах, але меншої інтенсивності. Підпалити калюжу солярки непросто, але ж таки їздити з протічкою не варто.
Гальмівна рідина. За запахом нагадує спирт, а ще відрізняється високою текучістю. Коли лизнути гальмівну рідину, вона здаватиметься гіркою, навіть – пекучою. Зрозуміло, що при протічках гальмівної рідини рушати машиною з місця не можна.
Антифриз. Охолоджувальна рідина теж дуже текуча, проте на смак солодка, а на дотик жирна, майже як олива. Запускати двигун при низькому рівні антифризу не можна.
Моторна олива. Будь-яка з автомобільних олив максимально масляниста, пахне не сильно, запах почасти хімічний, почасти – немов горілий. Краплина моторної оливи, якщо її струсити на воду, буде плавати мов шайба. Якщо при роботі мотора в будь-якому з режимів на щитку приладів засвітиться червона (помаранчева) лампа аварійного тиску оливи, значить, вона вибігла з мотора вся.
Трансмісійна олива. Олива з коробки-"механіки" найгустіша з усіх інших, і пахне вона по-своєму. А головне, що на поверхні води вона розповзається веселково-кольоровими розводами. Олива, яка накрапала з коробки-"автомата", поводиться схоже, але вона зовсім рідка.
Рідина гідропідсилювача керма. Гідравлічна рідина системи ГУР зазвичай та сама типу ATF, що й в коробці-"автоматі". Відтак і ознаки у неї ті самі. Якщо вона витекла, повернути кермо буде дуже важко, особливо на місці, але якщо водій достатньо міцний фізично, дуже повільно рухатись можна.
Отже, часом буває дуже корисним зазирнути під свою машину, бо іноді під нею можна побачити дещо дуже важливе для власної безпеки. Але щоб не зазирати під днище на вулиці, немолоду машину варто раз-два на сезон показувати автомеханіку – хай би при тому претензій до машини і не було. А в ідеалі навіть старій машині варто проводити регулярне ТО, дотримуючись рекомендацій автовиробника з усіма плановими замінами та інспекціями систем.
При підготовці статті були використані матеріали Autocentre, Motor та Bosch.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, чому пішохід не завжди правий.