Ритмічне вивезення рослинної олії залізницею та морем важливе не лише для переробників, а й для українських аграріїв. Від цього залежить своєчасна оплата за насіння соняшнику, доступність складських потужностей для нового врожаю кукурудзи та ефективність використання експортної інфраструктури.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на колонку генерального директора асоціації "Укроліяпром" Степана Капшука для видання Latifundist.
За його словами, в умовах високого навантаження на залізничну та портову логістику важливо узгоджувати перевезення різних видів аграрної продукції так, щоб вони доповнювали одне одного, а не створювали додаткові перешкоди для експорту.
Продаж насіння соняшнику українським олійноекстракційним заводам дає господарствам змогу отримувати оплату за сировину всередині країни, не витрачаючи додаткові кошти на самостійну доставку продукції до портів і не очікуючи місяцями на повернення валютної виручки від експорту.
Як пояснює Капшук, своєчасні розрахунки дають аграріям обігові кошти на пальне, добрива, зарплати та виплати пайовикам. Це особливо важливо під час збиральної кампанії, коли господарствам потрібно одночасно фінансувати поточні роботи та готуватися до наступного виробничого циклу.
Ще один важливий аспект - зберігання врожаю. В Україні триває збирання кукурудзи, яка потребує значних складських потужностей і сушіння. Водночас соняшник чутливий до вологи та самозігрівання, тому тривале зберігання в неналежних умовах може погіршувати якість насіння.
Читайте також: Мільярди в бюджет і рекордні доходи: як мито у 10% на сою та ріпак для компаній-посередників змінило ринок
Коли переробники ритмічно приймають соняшник, аграрії можуть швидше вивозити його з господарств, звільняючи елеватори та сушарки для кукурудзи. Якщо ж відвантаження готової олії затримуються, заводи ризикують обмежити приймання нової сировини, що створює додаткове навантаження на всю виробничу логістику.
Капшук звертає увагу на те, що залізничні цистерни для рослинної олії та хопери-зерновози виконують різні функції й не можуть замінювати один одного. Тому організація ритмічного руху наливних поїздів не означає вилучення вагонів, необхідних для перевезення зерна.
Водночас через пікове навантаження на парк зерновозів “Укроліяпром” знімає вимогу щодо пріоритетного перевезення шроту. Натомість для рослинної олії асоціація пропонує забезпечити окремий технологічний графік руху спеціалізованих цистерн.
За оцінкою Капшука, ефективне використання локомотивної тяги має значення для всіх учасників аграрного експорту. За його розрахунками, один поїзд з олією за обсягом валютної виручки та податковою віддачею може дорівнювати чотирьом-п’ятьом поїздам із зерном. Це дає змогу ефективніше використовувати залізничну інфраструктуру та зменшувати зайве навантаження на магістралі.
Читайте також: Соняшникова олія залежить від світового ринку: що буде з цінами в Україні до кінця 2026-го
Подібна ситуація і в портах. Зернові балкери та харчові танкери для перевезення олії обслуговують різні причали й не конкурують за термінальні потужності. Водночас затримки танкерів на рейді можуть спричиняти додаткові витрати для експортерів і відлякувати судновласників від роботи з українськими портами.
Затримки з вивезенням олії також можуть призводити до накопичення готової продукції в резервуарах. За словами Капшука, їхньої місткості зазвичай вистачає лише на 5-7 діб роботи підприємства. Якщо продукцію не відвантажувати вчасно, це може спричинити вимушене скорочення або зупинку виробництва та обмежити приймання соняшнику від господарств.
Для узгодження логістики "Укроліяпром" пропонує два кроки.
Перший - запровадити на рівні “Укрзалізниці” технологічний графік руху та передбачити необхідну локомотивну тягу для маршрутів із рослинною олією у спеціалізованих цистернах.
Другий - забезпечувати своєчасну лоцманську проводку та заведення харчових танкерів до портів, якщо наливні термінали готові до їхнього обслуговування.
За словами Капшука, йдеться не про протиставлення інтересів зернового та олійного секторів, а про узгодження роботи логістичної системи.
Ритмічний експорт олії дає змогу переробникам безперервно працювати, аграріям - швидше отримувати кошти за соняшник і звільняти потужності для нового врожаю, а державі - отримувати валютну виручку та податкові надходження.
Раніше ми писали, що постійні атаки РФ виснажили резерви локомотивів в Україні і тепер доводиться шукати додаткові у Європі.