Правила відпусток під час війни: хто має право на понад 24 дні та які обмеження

Хто має право на відпустку

Право на відпустку мають усі працівники, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузі, а також ті, хто працює за трудовим договором у фізичної особи.

Це право поширюється не лише на громадян України, а й на іноземців та осіб без громадянства.

Коли можна взяти щорічну відпустку

У перший рік роботи право на щорічну основну відпустку повної тривалості виникає після шести місяців безперервної роботи на одному підприємстві.

Водночас окремі категорії працівників можуть скористатися нею раніше. Це, зокрема:

• жінки перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
• жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• особи з інвалідністю;
• працівники віком до 18 років;
• чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
• особи, звільнені після проходження строкової військової служби, служби за призовом під час мобілізації, служби резервістів, служби осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо вони працевлаштувалися протягом трьох місяців після звільнення;
• працівники, які працюють за сумісництвом;
• працівники, які навчаються та хочуть приєднати відпустку до часу складання іспитів чи виконання інших навчальних робіт;
• працівники, які мають путівку на санаторно-курортне лікування;
• батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;
• інші категорії, визначені законодавством, колективним або трудовим договором.

Скільки триває щорічна відпустка

Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік.

Для окремих категорій працівників закон передбачає довшу відпустку. Зокрема:

• педагогічним і науково-педагогічним працівникам - до 56 календарних днів;
• державним службовцям - 30 календарних днів;
• особам з інвалідністю I та II груп - 30 календарних днів;
• особам з інвалідністю III групи - 26 календарних днів;
• працівникам віком до 18 років - 31 календарний день.

Сезонним і тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу.

Крім основної відпустки, законодавство передбачає щорічні додаткові відпустки, зокрема за роботу в шкідливих і важких умовах праці, за особливий характер роботи та в інших випадках, визначених законом.

Загальна тривалість основної та додаткових щорічних відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Як надають щорічну відпустку

Черговість надання відпусток визначає графік, який затверджує роботодавець з урахуванням інтересів працівників.

Про дату початку відпустки працівника мають письмово повідомити не пізніше ніж за два тижні.

За домовленістю між працівником і роботодавцем відпустку можна поділити на частини. Водночас одна безперервна частина має тривати не менше 14 календарних днів.

Які правила діють під час воєнного стану

Під час воєнного стану роботодавець має право обмежити тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки 24 календарними днями.

Якщо за законом працівникові належить більше днів, невикористану частину відпустки переносять на період після припинення або скасування воєнного стану.

Водночас після рішення Конституційного Суду від 19 травня 2026 року працівники віком до 18 років та особи з інвалідністю навіть під час воєнного стану зберігають право на мінімальну тривалість оплачуваної щорічної відпустки, гарантовану законом. Тобто:

• працівники до 18 років - 31 календарний день;
• особи з інвалідністю I та II груп - 30 календарних днів;
• особи з інвалідністю III групи - 26 календарних днів.

Також роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпустки працівнику, якщо той залучений до роботи на об'єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або виконує мобілізаційне завдання.

Виняток становлять відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною до трьох років, які мають надаватися обов'язково.

Коли можна взяти відпустку без збереження зарплати

Під час воєнного стану роботодавець може надати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, передбаченого законом. Її тривалість визначається за домовленістю сторін.

Працівникам, які виїхали за кордон або отримали статус внутрішньо переміщеної особи, роботодавець зобов'язаний надати таку відпустку на строк, зазначений у заяві, але не більше ніж на 90 календарних днів.

Крім того, за сімейними обставинами або з інших причин за згодою сторін може бути надана відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів на рік.

Чи може роботодавець не надати щорічну відпустку

Міністерство юстиції наголошує, що надання щорічної відпустки є обов'язком роботодавця.

У мирний час закон забороняє не надавати працівникові щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років поспіль.

Однак під час дії воєнного стану ця норма не застосовується. Тобто обмеження щодо обов'язкового надання повної щорічної відпустки протягом двох років поспіль на цей період не діє.