Поступки Трампа та бонуси для Києва. Хто виграв у війні США з Іраном і що отримає Україна

В меморандумі між США та Іраном багато нестандартного, починаючи від процедури підписання. Свої автографи на ньому мали поставити Дональд Трамп та його іранський візаві масуд Пезешкіян у п'ятницю в Швейцарії. Але згодом документ підписали дистанційно, і не в п'ятницю, а в середу 17 червня.

Ще більше незвичного в змісті – світовий гегемон США зробив цілу низку поступок Ірану, який заледве дотягує до статусу регіональної держави.

Меморандум з 14 пунктів передбачає повне припинення обстрілів та інших видів бойових дій, зняття санкцій з Ірану, розблокування Ормузької протоки. Надалі протягом двох місяців обидві країни мають напрацювати більш всеохопну угоду, яка має врегулювати питання іранської ядерної зброї.

Це вже друга домовленість США з Іраном, яка мала б регулювати проблему його ядерної зброї. Першу, підписану ще у 2015 році президентом США Бараком Обамою, Трамп нещадно критикував і зрештою розірвав, аби укласти "набагато кращу угоду".

Але коли порівняти угоди з Іраном Обами і Трампа, результат виглядає явно не на користь нинішнього президента США.

Дві різні угоди

Угода Обами не коштувала США ні цента з кишень американських платників податків. Вона лише дозволяла розморозити власні кошти Ірану і знімала санкції поступово – тільки після того, як МАГАТЕ підтверджувало демонтаж ядерної інфраструктури.

Трамп же дає Ірану кошти авансом, хоч і заявляє, що за рахунок приватного капіталу. Новий документ зобов'язує США та партнерів влити у відбудову колишнього ворога фантастичні 300 мільярдів доларів, а нафтові та банківські санкції знімаються фактично лише за підпис іранців під меморандумом.

З контролем виконання ситуація схожа. Угода Обами жорстко відстежувала кожен грам збагаченого урану та кожну центрифугу на десятиліття вперед.

Водночас меморандум Трампа пропонує лише розмиту політичну обіцянку Тегерана ніколи не виробляти ядерну зброю. Всі незручні технічні питання відклали на потім – до підписання остаточної угоди.

Натомість політичні поступки США очевидні вже зараз. У меморандумі Трамп погодився зняти морську блокаду та повністю вивести американські війська з прилеглих до Ормузької протоки районів всього протягом 30 днів.

Іран за це дає лише згоду розблокувати Ормузьку протоку та обіцянку згорнути бойові дії своєї проксі-мережі.

"По великому рахунку, якщо ми беремо стан 27 лютого, до початку всіх подій, Ормузька протока була відкрита, іранські активи були заблоковані. Що ми маємо за цим меморандумом – Ормузька протока буде відкрита, як це було і 27 лютого, а іранські активи потрошку будуть розморожуватися. Ба більше будуть гроші на, власне, відновлення Ірану", – пояснює РБК-Україна асоційований експерт аналітичного центру "Обʼєднана Україна" Іван Ус.

У сухому залишку колишня угода давала США тотальний контроль і була безкоштовною, тоді як нинішня виглядає як масштабний фінансовий та політичний аванс Ірану, що дає йому передишку.

Як виконувати угоду

Навіть в оточенні Трампа є сумніви, чи має Іран наміри справді домовлятися.

За даними джерел Axios, висловив сумніви щодо виконання Іраном угоди директор ЦРУ Джон Реткліфф. Він заявив Трампу та іншим високопосадовцям, що розвідувальні відомості викликають серйозні сумніви щодо готовності Ірану піти на поступки в ядерній сфері.

Згідно з даними ЦРУ, нібито "те, як іранські чиновники обговорювали угоду між собою, не відповідало тому, що вони говорили посередникам і США".

Сам президент США публічно заявляє, що у такому разі Штати знову можуть застосувати проти Ірану силу.

"Якщо мені це не сподобається, ми повернемося до ударів по них, скидатимемо бомби їм на голову", – сказав Трамп, виступаючи на саміті G7.

Однак, відведені на домовленість два місяці збігають в середині серпня – коли у США вже повним ходом буде йти кампанія до виборів у Конгрес. Очевидно, до самого голосування у листопаді Трампу доведеться дуже ретельно зважувати всі за і проти нової ескалації з Іраном.

До того ж, є сили, для яких завершення конфлікту матиме негативні довготривалі наслідки. Передовсім, це Ізраїль, для якого відновлення економічної потуги Ірану зі збереженням нинішнього режиму означає лише одне – перспективу агресії проти себе за декілька років, або й раніше.

Як повідомляє CNN, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу намагається вплинути на остаточну угоду з Іраном. Він використовує правих медійних діячів і дружньо налаштованих сенаторів, щоб чинити тиск на Трампа.

Окрім того, не варто очікувати, що в самому Ірані усі з радістю зустрінуть підписання угоди. Для частини правлячої еліти відмова від ядерної програми є червоною лінією. Ще одна можлива лінія розколу – щодо контрактів на відбудову та можливості їх освоювати.

Підсумки для України

При всій недосконалості та ризиках на майбутнє, у короткій перспективі меморандум з Іраном для України дає багато позитиву.

"Через війну в якій США були задіяні, їх військово-промисловий комплекс був орієнтований на виробництво протиракет для систем Patriot, насамперед, для захисту американських військових баз та їх союзників. Зараз цієї потреби, сподіваюсь, не буде", – каже Іван Ус.

Інший наслідок – зниження світових цін на нафту. Для України він розкладається на два аспекти. Перший – це можливість Росії заробляти на високих цінах, аби продовжувати війну.

"Ціна станом на зараз 77 доларів за барель. Нагадую, що було 110 ще недавно. Для Росії середня ціна на нафту до кінця цього року не повинна бути нижча за 90 доларів за барель, а тут вона навіть нижча за 80. Тобто, економічно Росія не отримує того, на що сподівалася, і не виграє на цьому", – додає експерт.

Другий важливий аспект – це вартість імпортного палива в Україні. Падіння вартості нафти означає і зниження цін на заправках, хоч і з деяким часовим лагом.

Додатково Україна наростила свій вплив на Близькому Сході в якості донора безпеки. В межах Drone Deals українські перехоплювачі уже захищають небо арабських сусідів Ірану. В обмін на це Київ отримує цілу низку бонусів – від надходжень валюти до пального та сприяння українському експорту.

Зрештою, парадоксальним чином іранська війна змінила ставлення Трампа до російської агресії в Україні.

За інформацією Politico, під час саміту G7 у французькому Евіані лідери країн "Групи семи" несподівано отримали сигнали про готовність Трампа зайняти жорсткішу позицію щодо Росії. Як стверджують дипломати виданню, Трамп закликав їх підтримати його політику щодо Ірану та надати допомогу.

Зокрема, Штатам можуть знадобитися можливості союзників для очищення Ормузької протоки від мін. Європейські лідери у відповідь дали зрозуміти, що готові розглянути таку допомогу за умови, що Трамп не послаблюватиме підтримку України.

Фото: Трамп на саміті G7 (Getty Images)

Та все це перспектива на майбутнє – коли дійде до більш предметних переговорів. Контакти з цього приводу очікуються вже завтра. В Швейцарії мають зустрітися віцепрезидент США Джей Ді Венс та речник парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф.

Питання – відповідь (FAQ)

– Чому нова угода Трампа з Іраном є гіршою за угоду Обами?

– Попередній документ 2015 року знімав санкції поступово і лише після перевірок МАГАТЕ, не коштуючи США жодного цента. Новий меморандум дає Ірану 300 мільярдів доларів авансу на відбудову та скасовує обмеження одразу в обмін на розмиті політичні обіцянки.

Крім того, Вашингтон зобов'язався повністю вивести свої війська з району Ормузької протоки за 30 днів.

– Які існують ризики, що Іран зірве виконання меморандуму зі США?

– Американська розвідка та ЦРУ вже мають дані, які викликають серйозні сумніви щодо готовності Тегерана йти на реальні ядерні поступки.

Ситуацію ускладнює тиск Ізраїлю на Білий дім та внутрішній розкол у самому Ірані, де радикальна частина еліти вважає можливе закриття ядерної програми зрадою. Якщо домовленості зірвуться, Дональд Трамп пообіцяв повернутися до нанесення авіаударів.

– Як замирення США та Ірану допоможе Україні отримати більше зброї?

– Через масштабну військову напругу на Близькому Сході американський оборонний комплекс був змушений пріоритетно виробляти дефіцитні протиракети до систем Patriot для захисту власних баз та арабських союзників.

Припинення бойових дій знімає це навантаження. У результаті Пентагон зможе перенаправити вивільнені запаси засобів ППО для потреб Збройних сил України.