Посол розповів, чи можна вважати Польщу небезпечною країною для українців

За його словами, ніяких підстав виїжджати українцям з Польщі наразі немає.

"Більшість громадян України, з якими мені доводиться особисто спілкуватися, безпосередньо з проявами фізичної агресії не стикалися. Тобто переважно йдеться про тривогу, спричинену повідомленнями у медіа, психологічний тиск, який також у окремих громадян спричиняє побоювання розмовляти українською у громадських місцях", - сказав Бондар.

Він зазначив, що українську мову, а подекуди й російську, й надалі часто чути на вулицях Варшави та інших польських міст.

"Тому давайте поставимо себе на місце звичайного поляка, який, можливо, не мешкає у Варшаві, а приїжджаючи з регіону до столиці, на вулицях чує не свою мову. Це може викликати різні емоції, які також можуть трансформуватися в агресивну поведінку", - сказав посол.

Однак, він наголосив, що жодне відчуття дискомфорту не може бути виправданням для образ, дискримінації чи фізичної агресії проти громадян України.

Водночас, за словами Бондара, було б неправильно переносити відповідальність за окремі злочини на все польське суспільство.

Переважна більшість громадян Польщі не вчиняє таких дій і багато підтримує Україну. Прикладом цьому є акція минулої зими "Тепло з Польщі до Києва". До агресії вдаються здебільшого ті, хто в цілому схильні до такої поведінки.

"З перших днів мого перебування в Польщі як посла, я неодноразово звертався до наших громадян - і до тих, хто тут проживає, і до тих, хто проїжджає через територію Польщі: дотримуйтесь норм і правил, а також традицій країни перебування. Поведінка кожного з нас впливає на ставлення до всієї української громади", - зазначив посол.

Він розповів, що за перше півріччя 2026 року було зафіксовано 10 800 правопорушень, пов’язаних із громадянами України.

Якщо зіставити цю кількість із приблизно двома мільйонами українців, які перебувають на території Польщі, вийде 0,54%, або близько п’яти випадків на тисячу людей. Це показник на рівні статистичної похибки.

Окрім того, розглядаючи цю статистику, варто врахувати, що однакові дії можуть мати різну правову кваліфікацію в Україні та Польщі.

Наприклад, в Україні керування автомобілем у стані сп’яніння чи зберігання невеликої кількості наркотичних засобів без мети збуту належать до адміністративних правопорушень.

В Польщі такі дії, на відміну від українського законодавства, передбачають кримінальне переслідування.

Тому, за словами Бондара, самі лише цифри без аналізу складу правопорушень не дають підстав для прямого порівняння. Водночас, деякі політичні сили намагаються використовувати цю статистику і, звісно, без пояснень, що саме вона охоплює.

"А цю тему важливо обговорювати на підставі реальних даних, без узагальнень і спроб некоректного перенесення відповідальності окремих осіб на українців, які перебувають у Польщі й дотримуються її законів", - зазначив посол.