Подобатися іноземцям чи боротися за свій інтерес? Дипломатія має працювати на економіку

Завдання дипломатичного корпусу в умовах війни – не лише шукати військову та фінансову допомогу, а й просувати товари вітчизняного виробника на зовнішніх ринках. Проте на практиці українські дипломати нерідко допомагають іноземним компаніям заходити на ринок України, ігноруючи інтереси власних підприємств.

Чому виникає таке розмиття пріоритетів та як запровадження KPI для посольств допоможе захистити вітчизняний бізнес, – читайте у ексклюзивній колонці народного депутата Дмитра Кисилевського для РБК-Україна.

Схоже, що деякі українські дипломати мають свою версію відповіді на це питання. Ось кілька розмов за останні пів року.

"Дуже шкода, що в Україні не купили товари з моєї країни перебування. Я представляю компанії з країни свого перебування", – каже посол України в одній з європейських країн представнику об’єднання українських виробників.

Хоча в Україні є виробники цих товарів, вони конкурентні і їх купують. Вибачте, що? Хіба задача нашого посла – представляти і просувати іноземні компанії тут, а не українські там?

"Країна мого перебування здатна забезпечити всю потребу України в товарах ХХХ. Куди звертатись компаніям з цієї країни, щоб постачати в Україну?", – питає наших урядовців на конференції посол України в одній з азійських країн.

Ці товари виготовляється в Україні, пане посол. Завжди думав, що наш посол мав би такі питання задавати в країні свого перебування для українських компаній, а не навпаки.

"Ми, міністерство YYY, потребуємо таких-то товарів. Гроші є, шукайте", – каже заступник міністра послам.

Шановний пане заступнику міністра. Ще в квітні передали у ваше міністерство перелік українських виробників таких товарів. З того часу не законтрактували їх продукцію. Спеціально чекали, щоб дотягнути до останнього, не замовляти в Україні, і тепер швиденько витратити гроші за кордоном?

"Пропоную не запроваджувати в Україні антидемпінгові заходи проти товарів з країни, в якій я працюю", – звертається посол України в одній з країн СНД. Спершу взагалі не повірив, що це говорить наш посол, а не іноземний.

Кожна з цих розмов викликає нерозуміння. А їх сукупність – питання про пріоритети в сфері економіки наших дипломатів.

Чому ці українські посли роблять дії, які можуть призвести до закриття українських підприємств, звільнення українців з роботи у себе в країні і зменшення податків, якими ми фінансуємо оборону? Чому вони представляють економічні інтереси інших країн у нас, а не навпаки?

Маємо справу з принциповим нерозумінням українського економічного інтересу.

І це абсолютно разючий контраст з тим, що ми бачимо, зустрічаючись з послами іноземних країн в Україні. Вони чітко знають, що ми їм продаємо, що вони нам продають. Що вони хочуть продати нам і за яких умов пустять наші товари до себе. Вони знають свій економічний інтерес.

А чи сформульований він у нас? Таке враження, що ні. І над цим варто почати працювати.

Я би почав з трьох простих речей:

• Кожен посол України має знати існуючих українських експортерів в країну свого перебування, мати з ними регулярні формати взаємодії, перелік проблематики і забезпечувати її вирішення.
• Кожен посол України має знати іноземні компанії, які збудували заводи в Україні. І розуміти, що потрібно, що вони їх зберегли, відновили чи розширили в Україні.
• Запровадити KPI для наших посольств по зростанню експорту. Так само – по залученню прямих іноземних інвестицій.

Далі потрібно організувати системну роботу:

• По пріоритетним країнам сформувати цілі для економічної співпраці – і чітко визначити, за що відповідає посольство, за що Мінекономіки, за що експортери
• Відновити торгово-економічні місії в посольствах чи при посольствах
• Відновити практику торгових візитів, коли разом з візитом українських посадовців дипломати готують торгові переговори для просування експорту, виробничої кооперації і залучення інвестицій.

Ну а для старту пропоную тест дипломата на розуміння українського економічного інтересу:

Чому ви більше радієте:

• поставкам українського цивільного товару в країну перебування
• поставкам товару з країни перебування в Україну?

Експорт зброї — це:

• поставки виробленої в Україні зброї в країну перебування
• будівництво заводу українською компанією в країні перебування?

Скількох українських експортерів в вашу країну перебування ви знаєте особисто?

• майже нікого \ нікого
• багато \ всіх

Яких зустрічей у вас більше:

• з українськими експортерами в вашу країну перебування?
• з іноземними компаніями, які хочуть продавати в Україну?

Скільки разів ви відвідували виставки в вашій країні, де беруть участь українські компанії?

• жодної
• всі \ багато

Чи виступали ви проти запровадження в Україні антидемпінгових чи інших заходів торгового захисту, які мали бути накладені на товари походженням з країни перебування?

• так
• ні

Чи володієте Ви динамікою експорту українських товарів в країну перебування?

• так
• ні

Що таке залучення інвестицій в Україну:

• відкриття в Україні магазину іноземної мережі
• відкриття в Україні заводу іноземної компанії?

Яку частку допомоги, що надала країна вашого перебування, витрачено на українські товари?

• суттєва або принаймні якась
• відсутня

Коли кредит, який надає країна вашого перебування, витрачається на іноземні товари замість аналогічних українських – це:

• зрада
• перемога

Якщо відповіді: 1: a, 2: a, 3: b, 4: a, 5: b, 6: b, 7: a, 8: b, 9: a, 10: a, Ви розумієте, що важливо для економіки.

Якщо відповіді протилежні, раджу взяти освітню відпустку для відвідування кількох українських міст. Почати з Нікополя, Дніпра і Запоріжжя. Можна Харків, Суми. В Чернігові цікаво, в Одесі і Миколаєві теж. На зворотньому шляху можна кілька центральних чи західних міст. З поїздкою і спілкуванням з українськими виробниками допоможемо.