Пішли у відмову. Чому Макрон заговорив про відправку військ НАТО в Україну та чи реально це

При підготовці матеріалу використовувалися: заяви президента України Володимира Зеленського, президента Франції Еммануеля Макрона, західних лідерів, публікації Reuters та Le Monde, коментарі політолога Володимира Фесенка та військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка.

Зміст

• "Стратегічна двозначність". Про що заявив Макрон та як реагують партнери
• Макрон готується до нової ролі? Що стоїть за його заявою
• Чому НАТО не готове воювати в Україні та чи є передумови
• Війська на двосторонній основі - не варіант. Що стримує партнерів України

"Стратегічна двозначність". Про що заявив Макрон та як реагують партнери

Слова про можливе відправлення військ пролунали на полях саміту у Парижі. На ньому Еммануель Макрон обговорював із лідерами понад 20 країн посилення підтримки України у відповідь на останні російські успіхи на полі бою. Перед зустріччю словацький прем'єр Роберт Фіцо заявив, що є "документ з обмеженим доступом" і в ньому порушуються теми, від яких "біжать мурашки по шкірі".

"Ці теми мають на увазі, що низка країн-членів НАТО і ЄС розглядають можливість відправки військ до України на двосторонній основі. Я не можу сказати, з якою метою і що вони там робитимуть", - сказав він.

Фіцо не уточнив, чи розглядається розміщення контингентів, поки війна все ще триває, чи йдеться про допомогу у повоєнному відновленні. Західні партнери протягом двох років неодноразово наголошували, що військова допомога не включатиме відправку солдатів. Хоча у вересні британський міністр оборони Грант Шеппс припустив розміщення військових інструкторів, після чого прем'єру Ріші Сунаку довелося уточнювати, що це можливо не в найближчій перспективі, а в майбутньому.

На заяву Фіцо відреагував чеський прем'єр Петр Фіала. За його словами, сама ідея далека від розгляду, а Чехія, наприклад, не збирається відправляти своїх військових і "ніхто не має турбуватися про це". Але, судячи з виступу Макрона, відкрите обговорення того, що виснажені українські сили в теорії можна було б підтримати західними військами таки відбулося.

Французький лідер заявив, що поразка Росії в інтересах європейської безпеки та стабільності, що Захід не хоче дозволити Володимиру Путіну перемогти і має готуватися до російської агресії. А ще він анонсував коаліційні постачання Україні бомб і ракет великої та середньої дальності, а також не виключив відправку військ, визнавши, що щодо цього є розбіжності.

"Сьогодні не було досягнуто консенсусу щодо відправки військ офіційним та схваленим способом. Але в динаміці нічого виключати не слід. Ми зробимо все, щоб Росія не змогла виграти цю війну… Ми не повинні виключати, що може виникнути потреба у безпеці, яка виправдає деякі елементи розгортання", - сказав Макрон.

Фото: неформальний саміт західних лідерів у Єлисейському палаці (elysee.fr)

Розкрити в подробицях, які країни розглядають варіант відправки військ, він відмовився, заявивши, що вважає за краще зберігати якусь "стратегічну двозначність". Однак його слова різко контрастують із позицією інших партнерів України, які намагаються уникати ескалації. Питання відправки військ чутливе у західних столицях, особливо у країнах-членах НАТО на чолі зі США. Які намагаються не допустити будь-якої форми колективної війни з Росією, що має ядерну зброю.

Ідея Макрона не викликала ентузіазму в інших лідерів, і деякі з них пішли у відмову. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте наполягав на тому, що тема не стоїть на порядку денному. Польський президент Анджей Дуда підтвердив гаряче обговорення у Парижі.

"Найбурхливіша дискусія розгорнулася навколо питання відправки солдатів до України. І тут теж не було абсолютно ніякої згоди", - сказав він після зустрічі.

Німецький канцлер Олаф Шольц також виступив проти.

"Те, що було від початку узгоджено між нами, стосується і майбутнього. А саме, що на українській землі не буде солдатів, відправлених європейськими країнами або країнами НАТО", - зазначив він.

Офіційний представник Білого дому заявив Reuters, що "США не планують надсилати ні свої, ні війська НАТО до України". Спікер словацького парламенту Петер Пеллегріні зазначив, що Словаччина не має наміру вводити війська, а шведський прем'єр Ульф Крістерссон, чия країна цього року приєднається до Альянсу, наголосив, що "зараз це абсолютно неактуально". Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто сказав, що Будапешт залишається на позиції проти постачання зброї та відправки військ.

Новини з Парижа коментують і у Володимира Путіна. Його прес-секретар Дмитро Пєсков назвав обговорення можливої відправки західних військ до України "дуже важливим новим елементом". Відповідаючи на питання про ризики конфлікту з НАТО, він заявив, що в такому разі можна казати не про ймовірність, а про неминучість прямого зіткнення.

Макрон готується до нової ролі? Що стоїть за його заявою

Реакція західних лідерів показала, що ідея направити війська до України не обговорюється у широкому контексті і належить лише Макрону. Очевидно, не йдеться про те, що цього року за Україну воюватимуть французи чи хтось ще з Європи. Але важливо розуміти, чому він про це заговорив взагалі і чому саме зараз.

Український політолог Володимир Фесенко розцінює це як заявку на лідерство в ЄС. Насамперед Макрон хоче виступати у ролі візіонера, і в цьому сенсі випереджає інших партнерів. З іншого боку, не виключено, що він зондує готовність Європи воювати, оскільки так чи інакше тема ризиків та загроз із боку Росії обговорюється. Наприклад, на українському ланчі в рамках Мюнхенської безпекової конференції глава польського МЗС Радослав Сікорський заявив, що якщо сьогодні Захід не допоможе Україні, то завтра доведеться воювати самим.

Фото: Еммануель Макрон, можливо, готується для себе роль європейського лідера (Getty Images)

"А воювати вони не готові. Я скажу неприємну річ: не те, що в Україні, вони самі за себе воювати не готові. Але як сказано в одній великій книзі "Спочатку було слово" (відсилання до Біблії, - ред.). Ідею треба спочатку заявити: зараз європейці до цього не готові, але ідея заявлена і стала предметом дискусій, а Макрон позначив амбіцію на лідерство в Європі. Можливо, готує собі особливу роль після звільнення з посади президента Франції, у нього вже другий термін. Раніше таку роль виконувала Ангела Меркель, зараз у Європі лідера немає", - пояснив він у розмові з РБК-Україна.

Другий момент - сигнал Путіну про те, що якщо він піде далі шляхом ескалації, то європейці всерйоз замисляться про те, що доведеться з ним воювати. Третій і, можливо, головний - це тактика, традиційний прийом політичної риторики. Полягає він у тому, що якщо хочеш досягти конкретного результату, треба заявити мету у найбільш максимальній формі.

"До речі, ми таким прийомом постійно користувалися у відносинах з нашими партнерами і врешті-решт домагалися свого. Не одразу, але отримали важку зброю, ППО, танки тощо. Думаю, Макрон діє за тією ж моделлю", - сказав Фесенко.

На його думку, такі кроки можуть стосуватися формування спільних контингентів, про що раніше казав французький лідер. Наразі він заявив ідею-максимум про те, що не можна виключати відправки військ до України, знаючи, що партнери не погодяться. А потім почне підштовхувати їх до створення умовної європейської армії, щоб підстрахуватися від ризиків, пов'язаних із можливим президентством Дональда Трампа у США. Який нещодавно відзначився погрозами, що Вашингтон не захищатиме союзників, які "не платять за рахунками".

"Будемо реалістами. Заява Макрона не означає, що завтра французи чи представники інших країн Європи воюватимуть в Україні з Росією. Але це перший крок у посиленні військової суб'єктної ЄС. І сигнали Путіну, що може статися так, що європейці воюватимуть на боці України. Це попередження", - додав політолог.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко нкагадує, що Макрон вирішує різні питання геополітичного рівня, розширює вплив у Вірменії та очолює коаліцію далекобійних озброєнь для України.

"Можливо, почувається Наполеоном, на коні, але його заява справді викликає багато запитань. Які війська в Україні? Для чого, чому, з яким функціоналом. Чи будуть вони як миротворці? Тоді що вони робитимуть? Встануть уздовж лінії зіткнення і будуть стежити за припиненням вогню? А навіщо припиняти вогонь, якщо Україна неодноразово заявляла, що ми не зупинимося, поки не переможемо... Чи як повноцінні союзники, як під час Другої світової війни, які звільнятимуть територію України? У мене щодо цього великі сумніви. Цього не буде, ми не живемо за часів Рональда Рейгана та Маргарет Тетчер, та й загалом нас оточують досить слабкі політики, які не підуть на настільки жорсткі рішення", - зазначив він.

А той факт, що Франція має третю за чисельністю армію в НАТО - майже 210 тисяч військових - зовсім не свідчить про готовність воювати в Україні.

Фото: топ-10 армій країн НАТО за чисельністю особового складу (інфографіка РБК-Україна)

"Як на мене, це виключно пафос. А його третя армія не змогла впоратися з африканським регіоном Сахель (пояс із 12 країн, включаючи Нігер та Малі, - ред.), де їй протистояла ПВК "Вагнера". І досі вони продовжують втрачати там свій вплив", - додав Коваленко.

Чому НАТО не готове воювати в Україні та чи є передумови

В Україні стримано відреагували на слова Макрона. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк наголошує на важливості самої наявності такої дискусії.

"Це показує абсолютне усвідомлення ризиків, які представляє для Європи мілітаристська, агресивна Росія. Відкриття дискусії про можливість прямої підтримки України збройними силами слід розглядати як бажання розставити правильні акценти, чіткіше позначити ризики", - сказав він і додав, що на даному етапі важливіше прискорити поставки військової техніки.

Співрозмовники РБК-Україна не бачать передумов для того, щоб західні армії зважилися на участь у війні з Росією за нинішніх умов. Наприклад, у випадку з НАТО має спрацювати ст. 5 про колективну оборону. Тобто, якщо російські війська атакують країни-учасниці альянсу.

"Лише тоді Україна може стати другим фронтом, не технічним, політичним, фінансовим чи юридичним, а саме мілітарним другим фронтом. Але не раніше. Іншого варіанта відправки натівських військ немає", - вважає Олександр Коваленко.

Єдиний можливий варіант - миротворці, на будь-який інший формат європейці не підуть.

"Воювати своїми людьми за Україну ніхто не буде, скільки б не було звернень. Ми пам'ятаємо, як у 2022 році просили закрити небо, ніхто нічого не закрив. По-перше, технічно це неможливо і запити апріорі були безглуздими. По-друге, ніхто не міг нести відповідальності за те, що він щось збиватиме у повітряному просторі, який не контролює. Також і в цьому випадку ніхто не воюватиме за іншу країну", - сказав він.

Фото: НАТО не готове воювати за Україну, доки Росія не напала на альянс (Getty Images)

Володимир Фесенко також вважає, що лише агресія Росії, наприклад, проти країн Балтії може змусити НАТО воювати на боці України.

"Звичайно, якщо Путін піде на таку дурість, як відкриття ще одного фронту. Безумовно, для багатьох заява Макрона стала бальзамом на душу, але будемо реалістами. Зараз не вирішується питання запрошення України до НАТО, навіть із відкладеною датою. Насамперед тому, що США, Німеччина та й, як виявилося, Польща не готові воювати Тому будуть допомагати нам і шукати резерви для посилення допомоги. Їм потрібен час, вони почали нарощувати військове виробництво, приводити збройні сили до нормального стану. Думаю, Британія та Франція у схожій ситуації і не готові воювати по-справжньому. Їм потрібно стримати Росію в Україні, допомагатимуть нам і готуватимуться до війни. Слова Макрона були не про сьогодні, а про завтра чи післязавтра", - зазначив політолог.

Можливість натівських операцій без застосування ст. 5, як у Балканах, він виключає. Тому що на території колишньої Югославії військам союзників не протистояв ворог з одним із найбільших ядерних арсеналів у світі. А генсек НАТО Єнс Столтенберг, схоже, розставив сьогодні крапки над "і". За його словами, планів розміщення в Україні бойових з'єднань немає.

Війська на двосторонній основі - не варіант. Що стримує партнерів України

Те саме стосується відправлення військ на двосторонній основі. На думку співрозмовників, навряд чи окремі країни можуть направити свої армії до України. У тому числі тому, що майже всі ті, хто теоретично може допомогти, перебувають у НАТО, і реакція на те, що іноземні військові будуть гинути у складі своїх контингентів, має бути погоджена з альянсом.

"Наприклад, та сама Франція відправить в Україну експедиційний корпус, по ньому почне бити російська авіація та артилерія. Росія оголосить Францію ворогом і запустить на Париж крилаті ракети. Як відреагує НАТО, коли ракети летітимуть через Польщу, Угорщину або Словаччину? Якщо реакція буде не узгодженою, то вони стануть для Макрона холодним душем", - вважає Коваленко.

Зазначимо, заява французького лідера пролунала наступного дня після того, як на запитання щодо залучення іноземних військ відповів президент Володимир Зеленський. Зокрема, його просили прокоментувати заяву колишнього посла Вадима Пристайка про те, що Британія є однією країною, яка в умовах катастрофічного розвитку війни може спрямувати свої збройні сили до України.

Фото: Володимир Зеленський днями заявив, що Україна не веде переговори щодо залучення іноземних армій (Віталій Носач/РБК-Україна)

"Ми не ведемо переговори з нашими партнерами щодо застосування їхніх армій на території України. Якщо Україна буде в НАТО, для нас це (будуть, - ред.) найпотужніші гарантії безпеки. Відповідно, я думаю, що ми використовуватимемо п'яту поправку (ст. 5 про колективну оборону, - ред.), якщо таке (повторне вторгнення РФ, - ред.) станеться. Коментувати посла складно, не бачив інтерв'ю, може він щось знає", - зазначив він і наголосив, що "якщо британці справді вже тут - прекрасно”.

Офіційно у Британії про це не казали, але те, що такі сигнали надсилаються, вже є позитивним моментом, вважає Володимир Фесенко. Хоча оскільки йдеться про зіткнення з країною з ядерною зброєю, прямої участі ні Франції, ні Великобританії у війні не буде.

"Можливо, розглянуть варіанти з добровольцями, неофіційною участю через радників, інструкторів і фахівців з обслуговування новітньої високотехнологічної зброї. Цього я не виключаю", - зазначив він.

Зазначимо, що днями чеський президент Петр Павел дозволив ще двом десяткам чехів служити в українській армії. Проте іноземні добровольці давно воюють за Україну, зокрема у складі "Інтернаціонального легіону", польського, білоруського корпусів та інших формувань.

Учора Еммануель Макрон зробив попередження Путіну, а партнерам дав привід для роздумів. Як показує історичний досвід, спочатку треба про щось заявити і лише потім будуть конкретні дії. Головний посил - європейці мають готуватися до війни, якщо не за Україну, то за самих себе. Поступово на Заході усвідомлюватимуть загрозу і, можливо, через деякий час змінять стратегічний підхід. Наслідки можуть бути різними, і не виключено, що вони призведуть до вступу України до НАТО, додав Фесенко.