Підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці" загрожує стійкості економіки та експорту, - НАДПУ

В асоціації вважають, що таке рішення посилює тиск на промисловість у момент, коли підприємства вже потерпають від російських атак та блокади портів.

У НАДПУ наголошують, що українська промисловість фактично не має повноцінної альтернативи залізниці. Західні прикордонні переходи перевантажені, дунайські порти мають обмежену пропускну здатність, а перевезення через сусідні країни суттєво подорожчали.

Скорочення виробництва і не тільки

За оцінкою асоціації, нове підвищення тарифів може призвести до скорочення виробництва, втрати експортних контрактів, валютної виручки, податків і робочих місць.

В НАДПУ звертають увагу, що вантажна база "Укрзалізниці" у 2021-2025 роках уже скоротилася майже вдвічі, з 315 млн до 161 млн тонн. При цьому вантажний сегмент залишається прибутковим - тоді як збитки пасажирських перевезень у 2025 році сягнули близько 20 млрд грн.

У НАДПУ вважають, що покривати ці збитки за рахунок вантажовідправників неправильно. Натомість пасажирський сегмент має фінансуватися з державного бюджету через механізм PSO, як це практикується в країнах ЄС.

Завищене підвищення та втрати

Окремо в асоціації зазначають, що підвищення на 30% не відповідає реальній потребі в індексації тарифів. За наведеними розрахунками, обґрунтований діапазон коригування на 2026-2027 роки становить не більше ніж 5-14%.

Серед можливих наслідків нинішнього рішення НАДПУ називає втрати до 36 млрд грн податкових надходжень, до 2,4 млрд доларів валютної виручки та до 96 млрд грн ВВП. Також частина вантажів може перейти на автотранспорт, що потенційно означатиме до 75 тис. додаткових вантажівок на дорогах.

Для гірничо-металургійної галузі ситуація, за оцінкою асоціації, вже є критичною. В окремих випадках логістичні витрати перевищують прибуток із тонни продукції, через що експортні контракти стають збитковими.

Становище "Укрзалізниці"

Водночас сама "Укрзалізниця" стикається з дефіцитом локомотивів, нестачею машиністів, скороченням робочого парку вагонів і зносом інфраструктури. Але ці проблеми не можна вирішувати за рахунок подальшого підвищення тарифів для промисловості.

Асоціація пропонує п’ять першочергових кроків: запровадити знижки до 25% для станцій у 150-200 км від лінії фронту, фінансувати пасажирські перевезення з бюджету через PSO, відновлювати парк локомотивів і бригад за допомогою міжнародних партнерів, а також оптимізувати витрати УЗ та поставити за мету повернення вантажної бази до 200 млн тонн.

У НАДПУ підкреслюють: у воєнний час транспортна інфраструктура є частиною економічної стійкості країни, тому тарифна політика має бути спрямована на збереження виробництва й експорту, а не на подальше скорочення вантажів.