Німецькі слідчі встановили двох ймовірних виконавців атаки дронів на аеропорт Лейпцига, а одного з них пов'язують із російським ГРУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на німецьке видання Welt.
Журналісти отримали доступ до секретних матеріалів розслідування та поспілкувалися з високопоставленими представниками німецьких органів безпеки.
Видання стверджує, що отримало повні імена підозрюваних, а також інформацію про їхній в'їзд до Німеччини та подальший виїзд.
Саме зібрані слідчими докази, як зазначає WELT, дали підстави міністру закордонних справ Йоганну Вадефулю та міністру внутрішніх справ Александеру Добріндту заявити про причетність Росії до атаки.
Москва ці звинувачення відкидає.
За інформацією німецьких органів безпеки, головними підозрюваними у справі є громадянин Білорусі Андрій Ка. та росіянин Олег Ле.
За версією слідства, Ле. займався підготовкою та логістикою атаки. Саме його німецькі органи безпеки пов'язують із ГРУ РФ.
Як встановили слідчі, Ле. потрапив до Німеччини через Туреччину. Він прилетів до аеропорту Берлін-Бранденбург, а згодом залишив країну через той самий аеропорт, вилетівши до Сербії.
Зараз чоловік знову перебуває в Росії.
За даними видання, німецькі слідчі ще під час його в'їзду знали про можливий зв'язок росіянина з колами ГРУ. Однак після прибуття до країни за ним не встановили спостереження.
Для атаки, за даними слідства, планували використати три дрони. Два з них, як вважається, були знищені ще під час зльоту. Чому це сталося, наразі невідомо.
Третій безпілотник досяг літака "Антонов", але вибух не стався.
Слідчі вважають, що загалом планувалося використати близько 1,8 кг вибухової речовини Semtex. При цьому літак, який був ціллю атаки, мав близько 25 тисяч літрів керосину.
На думку слідчих, у разі спрацювання заряду міг статися потужний вибух, який призвів би до руйнування частини аеропорту.
Журналісти отримали також раніше не оприлюднені записи з камер відеоспостереження. На них видно дрон, який лежить безпосередньо поруч із літаком "Антонов".
За даними слідчих, вибухівку заховали у консервній банці з-під овочів. Заряд не вибухнув через те, що детонатор не спрацював.
Важливу роль у розслідуванні відіграли сліди ДНК. На антенній конструкції, яку, за даними правоохоронців, використовували для керування дроном, криміналісти виявили залишки рукавички зі слідами ДНК.
Ці сліди раніше вже були зареєстровані у Фінляндії та Литві. Там Ка. фігурував у справах про загальнокримінальні правопорушення. Зокрема, у Фінляндії його згадували у справі про крадіжку.
Крім того, польські правоохоронці пов'язують Ка. із підпалом будівельного магазину в Лодзі влітку 2024 року. Прокуратура Лодзі кваліфікує той інцидент як саботаж.
За даними польських слідчих, і в цій справі простежувався російський слід. Участь Ка. у справі про атаку в Лейпцигу розглядають як ще одну можливу ознаку координації з боку російських органів.
За даними органів влади, вибухівку для атаки доставили до Німеччини через Болгарію та Сербію.
Слідчі припускають, що її могли перевозити у прихованих порожнинах вантажівок. Після цього вибухівку, ймовірно, сховали у підземних сховищах.
Поліція виявила кілька можливих схованок неподалік аеропорту Лейпцига. Вийти на них правоохоронцям допоміг аналіз даних про орендований автомобіль, яким користувався один із підозрюваних.
Нагадуємо, інцидент стався ввечері 4 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле. Там виявили дрон із вибухівкою, який перебував неподалік українського транспортного літака. Безпілотник вдалося знешкодити.
1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію в гібридній атаці дронів на аеропорт Лейпцига. Тепер Берлін закриває консульство РФ у Бонні, розриває договір щодо "Російського дому" та ініціює нові санкції в ЄС.