Країни НАТО наразі не можуть узгодити спільну заяву для майбутнього саміту в Анкарі. Причиною стали розбіжності щодо термінів військової допомоги Україні та фінансування паливних трубопроводів у Східній Європі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
За інформацією видання, дипломатичні переговори затягнулися через позицію Італії. Рим вимагає пом'якшити формулювання про надання Україні військової допомоги до кінця наступного року.
На думку італійської сторони, встановлення конкретних термінів нібито виключає можливість завершення війни шляхом переговорів у більш ранні строки. Італія наполягає на вилученні згадки про 2027 рік, посилаючись на активізацію дипломатичних контактів із Москвою.
Водночас джерела видання зазначають, що Рим навряд чи піде на відкритий розрив консенсусу, а сама підтримка України з боку Італії не піддається сумніву.
У поточному проєкті заяви зафіксовано, що союзники планують виділити Україні 70 мільярдів євро (80 мільярдів доларів) на 2026 та 2027 роки. Ця сума складається з колишнього щорічного зобов'язання НАТО у 40 мільярдів євро та ще 30 мільярдів євро щороку з кредиту від Європейського Союзу.
Фіксація конкретних цифр у підсумковому документі має стати нововведенням порівняно з минулорічним самітом.
Іншим проблемним питанням стало розширення логістичної інфраструктури альянсу на тлі загального оновлення інфраструктури НАТО вартістю 28 мільярдів доларів.
Польща разом із партнерами зі Східної Європи вимагає від альянсу профінансувати продовження на схід мережі військових паливних трубопроводів, збудованих ще за часів Холодної війни.
Туреччина паралельно претендує на ці ж кошти для модернізації та розширення власних трубопровідних проєктів.
Додаткове напруження напередодні саміту в Анкарі, який відбудеться 7-8 липня, викликає присутність президента США Дональда Трампа. Американський лідер регулярно критикує європейських союзників за недостатні оборонні витрати.
Попри це, позиція Вашингтона щодо Києва останнім часом пом'якшилася - Трамп позитивно відгукувався про президента України Володимира Зеленського та підтвердив зобов'язання "G7" щодо тиску на РФ.
Очікується, що у фінальному тексті Росію знову визначать як довгострокову загрозу євроатлантичній безпеці. Також у документі згадають про важливість захисту свободи судноплавства в Ормузькій протоці та необхідність стримування ядерної програми Ірану
Дискусії навколо зміцнення європейської безпеки та зниження ролі США на континенті дедалі сильніше впливають на внутрішньополітичні настрої в ЄС.
Більшість громадян європейських країн висловлюють чітке прагнення до військової автономії, проте водночас демонструють серйозний скепсис щодо реальної боєздатності як загальноєвропейських оборонних структур, так і своїх національних армій.
Ця криза впевненості всередині Європи розгортається на тлі активних спроб України змінити свій статус у взаєминах із Північноатлантичним альянсом перед майбутнім самітом союзників в Анкарі.
Офіційний Київ наполягає, що євроатлантична система колективної безпеки має вийти на новий рівень і зафіксувати внесок країни у захист континенту.