ua en ru

Перезавантаження НАБУ – важливий крок на шляху до плану Маршалла для України

Перезавантаження НАБУ – важливий крок на шляху до плану Маршалла для України Кабмін обрав нового директора НАБУ (Фото: facebook.com/nabu.gov.ua)
Олександр Громико
Олександр Громико
президент Української асоціації виробників

Колонка Олександра Громика для РБК-Україна – про те, що може допомогти новому директору НАБУ боротися з корупцією та формувати в Україні сприятливий інвестиційний клімат.

Навіть найкровопролитніші війни колись закінчуються, і всі ми віримо, що ЗСУ візьмуть гору над окупантами, це питання часу і, на жаль, ще не малих втрат.

Щоб після закінчення війни наші героїчні воїни якнайменше стикалися з "Афганським синдромом", багатьом буде потрібна психологічна допомога. І головне – уряду необхідно подбати про якнайшвидший їхній перехід до мирного життя, а для цього в найкоротший термін необхідно буде створити мільйон нових робочих місць.

Для цього на повну силу має запрацювати план Маршалла, названий так на честь держсекретаря США Джорджа Маршалла, який його запропонував. Цей план набрав чинності у квітні 1948 року і в його здійсненні брали участь 17 європейських країн (у плані був і СРСР, але Сталін відмовився від будь-яких форм допомоги), які отримали серйозну допомогу на повоєнне відновлення економік країн, насамперед від США.

Після нинішньої війни у відновленні нашої країни безперечно візьмуть участь усі 50 країн учасників конференції "Рамштайн" – союзників України.

Що потрібно зробити, щоб Україна перетворилася на велике світове будівництво і вже через п'ять років інвестори прагнули купити нерухомість та отримати дозвіл на проживання в Україні більше ніж у Дубаї!? Необхідно створити в Україні такий інвестклімат, за якого країна перетвориться на європейську фабрику товарів (потіснивши Китай) із супер інфраструктурою, податковим раєм та туристичним центром.

Розмір держдопомоги від країн союзників України за планом Маршалла, як і приватні інвестиції, залежатимуть від їхньої впевненості в ефективній роботі кожного центу на нашу країну без корупції та рейдерства.

Однією з головних ролей у цьому є ефективність роботи наших антикорупційних органів, на вершині яких стоїть НАБУ на чолі з нещодавно обраним на відкритому конкурсі Семеном Кривонос.

У нещодавньому спільному інтерв'ю "Українській правді" Віталій Шабунін погодився з Оленою Шуляк у тому, що Семена Кривоноса не було помічено у корупційних скандалах як у минулому, так і на своїй попередній посаді керівника ДІАМ (колишній ДАБІ багато експертів визнавали найкорумпованішим держорганом).

Однак і досвіду в розслідуваннях антикорупційних справ (як, втім, будь-яких інших кримінальних справ) у Семена Кривоноса також немає. Віталій Шабунін вважає це недоліком, але я, як і багато експертів Ради Бізнесу, з цим не зовсім погоджуюсь.

Свого часу я виступав за те, щоб через посольства України в США, Канаді та ЄС кинути клич українській діаспорі з проханням посприяти у поверненні на батьківщину тих українців, які давно переїхали до цих країн і досягли гарних результатів у правоохоронних органах країн із найменшою корупцією та охочі повернутись, щоб послужити своїй батьківщині – Україні.

Ці українці мають досвід (у США чимало шерифів, прокурорів та суддів, які не забули українську мову), але не мають кумівських зв'язків в Україні, якими, до речі, обтяжені деякі учасники, які не пройшли конкурс на голову НАБУ, досвідчені у розслідуванні кримінальних справ. Відсутність досвіду, а, відповідно, і міцних зв'язків у правоохоронних органах у наших реаліях – скоріше плюс, а не недолік.

За часів "губернаторства" Михайла Саакашвілі його соратник і екс-міністр економіки Грузії Георгій Арвеладзе розповів мені історію у присутності Семена Кривоноса про те, як його під час перебування на посаді міністра було запрошено на весілля свого друга. Поруч за столом сидів інший його друг, який, випивши трохи вина, вибачився і поїхав раніше додому до своєї дружини, яка захворіла. Через 10 хвилин цей друг зателефонував Георгію і почав благати допомогти вирішити питання з поліцією, яка його зупинила на дорозі і, виявивши алкоголь у крові, почала складати протокол на штраф та вилучення прав водія.

Георгій Арвеладзе неохоче, але з огляду на обставини зателефонував з цим проханням міністру МВС Грузії, з яким у нього були хороші робочі відносини. І почув таку відповідь, що якщо він зараз зателефонує голові дорожньої поліції, а той начальнику поліції Тбілісі, той у свою чергу – начвідділу й далі дорожньому патрулю, то вся колосальна антикорупційна робота у МВС піде коту під хвіст.

У тій дружній бесіді Семен погодився – щоби підлеглі не брали хабара, керівник сам повинен мати нульову толерантність до корупції. До речі, права водія у друга Арвеладзе вилучили, а Грузія вже наступного року піднялася в рейтингу сприйняття корупції на багато ступенів вгору.

У свої 28 років Арвеладзе, ставши наймолодшим міністром економіки Грузії (студентські роки і перший досвід роботи отримав у США), мав великий запал і амбіції у проведенні грузинських реформ, а також завжди з великою повагою ставився до Кахи Бендукідзе та Михайла Саакашвілі, який з його слів після урядової наради часто звертався до генпрокурора та голови МВС з вимогою не допускати у молодих реформаторів навіть думки попрацювати на свою кишеню. Ті, у свою чергу, як зізнавався Арвеладзе, з великим задоволенням садили за корупцію навіть наближених і високопоставлених людей, які ще вчора називали Саакашвілі на ім'я.

У свій час лідер Сінгапуру Лі Куан Ю сказав: "У мене було два шляхи. Перший: це красти і вивести друзів і родичів до списків Форбс, залишивши свій народ на голій землі. Або служити своєму народу і вивести країну до десятки найкращих країн світу". Я вибрав друге". У народному опрацюванні ці слова означали, що для перемоги над корупцією потрібно посадити трьох своїх друзів.

Після гучних скандалів із закупівлями в Міноборони і наступними арештами високопосадовців я вірю, що президент не вигороджуватиме навіть найближчих йому людей. А тому переконаний, що Семен Кривонос має історичний шанс блискуче показати себе на цій посаді. Для цього раджу йому запросити до заступників тих самих українців із досвідом роботи у правоохоронних органах західних країн. А також, вислухавши чесних детективів, яких, на щастя, багато працює в НАБУ, можна швидко показати результат роботи, надавши прискорення старим справам.

Якщо ж побоювання Шабуніна матимуть місце і дзвінки з ОП, ВР та Кабміну голові НАБУ регулярно лунатимуть з проханнями пригальмувати ту чи іншу справу, то, впевнений, Семен візьме приклад з того міністра МВС Грузії, про якого він знає не з чуток і знайде, що сказати їм у відповідь.

А щоб уникнути серйозного тиску від будь-кого з топ-чиновників чи колег з інших правоохоронних органів, хочу порадити голові НАБУ регулярно проводити зустрічі з послами великих країн-донорів, а також з громадськими організаціями і бути максимально, наскільки це дозволяють таємниці слідства, відкритим перед ЗМІ.

Довіра наших іноземних партнерів та донорів – це запорука успіху майбутнього плану Маршалла. Крім того, дуже важливо провести тренінги всім співробітникам НАБУ, щоб змінити їхню парадигму про те, що корупцію породжує нечесний на руку бізнес. Бізнес у всьому світі підлаштовується під систему, вибудовану державою, а тому боротися треба із системою та хабарниками, які іноді своїми указами ведуть до зарегульованості та планової економіки часів СРСР, породжуючи при цьому корупцію, бідність та відштовхуючи бажання бізнесу інвестувати та розвиватися.

Дорогу здолає той, хто йде. І якщо є політична воля, то корупцію можна викорінити. І на максимальному турборежимі Україна стане для всього світу не лише країною, яка перемогла у великій війні, а й економічним дивом, "європейським тигром".