Пентагон замовив розробку дешевого перехоплювача балістики та гіперзвуку: що відомо про X-Bow

Власне виробництво двигунів як конкурентна перевага

Особливість пропозиції X-Bow полягає в тому, що компанія самостійно розробляє як сам перехоплювач, так і його твердопаливний двигун, не покладаючись на зовнішніх постачальників рухових установок.

LCI має використовувати двигун власної розробки X-Bow, і компанія вже провела статичне випробування зменшеної демонстраційної версії цього двигуна в межах програми MDA. Такий промисловий підхід поєднує в межах однієї організації проєктування двигунів, виробництво палива та інтеграцію ракети.

Ця модель також вирішує проблему, яка дедалі гостріше постає перед оборонно-промисловим комплексом США, - обмежені потужності з виробництва твердопаливних ракетних двигунів.

Виробнича модель X-Bow спирається на власний процес Advanced Manufacturing of Solid Propellant (AMSP) та концепцію Rocket Factory in a Box, яка передбачає стаціонарні або мобільні потужності для виробництва твердопаливних двигунів.

За словами компанії, процес AMSP сертифікований дослідницькою лабораторією Військово-повітряних сил США.

Програму LCI варто відрізняти від перехоплювача Buckler, який X-Bow представила у липні 2026 року. Buckler - окрема зенітна зброя, створена насамперед для боротьби з безпілотниками групи 3, вже пройшла льотні випробування, розвиває надзвукову швидкість і, за даними компанії, коштуватиме менш ніж 100 тисяч доларів за одиницю.

LCI ж орієнтований на складніший спектр загроз - балістичні та гіперзвукові ракети, що висуває значно жорсткіші вимоги до швидкості, наведення, розпізнавання цілей та геометрії перехоплення.

Навіщо Пентагону дешевший перехоплювач

Контракт поки не передбачає виробництва серійної бойової ракети - його мета полягає у перевірці іншого підходу до економіки перехоплювачів. Програма MDA Low-Cost Interceptor орієнтована на модульні ракети вартістю до 750 тисяч доларів за одиницю, які максимально спираються на вже наявні технології там, де вони відповідають вимогам, і розробляються за стисненим графіком.

Архітектура перехоплювача, згідно з програмною документацією, охоплює основні функції сучасної ракети-перехоплювача: рухову установку, систему керування польотом, канали зв'язку, інтерфейси управління вогнем, термінальні сенсори та засіб ураження цілі. Одна з ключових вимог - сумісність із наявними системами протиракетної оборони.

Дешевший перехоплювач вирішив би не лише питання ціни за одиницю. Він дав би командувачам більше гнучкості під час розподілу ракет проти нальотів із кількома траєкторіями, хибними цілями чи одночасними атаками.

У межах ешелонованої оборони LCI-клас міг би доповнювати дорожчі перехоплювачі, а не замінювати їх, залишаючи останні для цілей, що вимагають більшої дальності, швидкості чи розпізнавальної здатності.

Головний ефект тут - глибина боєзапасу: більші запаси створюють додаткові можливості для перехоплення, підтримують залпову стрільбу там, де цього вимагає доктрина, і знижують ризик того, що система ППО залишиться з робочими радарами й пусковими установками, але майже без ракет.

Інтерес Пентагону до подібних систем відображає ширшу проблему, яка дедалі очевидніша у Вашингтоні. Масштабна військова допомога Україні з 2022 року, а також тривалі операції та перехоплення ракет США на Близькому Сході виснажили низку американських арсеналів, зокрема у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.