Тема, особливо болюча для великих міст з їхніми проблемами паркування: хто має право ставити машину на паркомісце, позначене табличкою 7.17 "Особи з інвалідністю"? І чи завжди для цього достатньо мати аналогічний знак на самому авто?
Про те, хто може законно відступати від Правил дорожнього руху, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Машина для людей, які через стан здоров’я мають обмеження у мобільності – чи не єдиний засіб пересування поза межами домівки. Тож не дивно, що законодавство дозволяє автомобілям з табличкою 30.3 ґ "Водій з інвалідністю" іноді відступати від Правил дорожнього руху. При чому у житті ситуація має кілька варіантів і стосується більшого числа осіб – наприклад, буває, що машина чужа і таблички 30.3 ґ на ній немає.
Розпізнавальний знак п. 30.3ґ "Водій з інвалідністю" кріплять на своє авто громадяни з інвалідністю, а також водії, які в своїй машині перевозять таких громадян. Група інвалідності не обумовлюється ані в Правилах дорожнього руху, ані в Законі "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", ані в документах Кабінету міністрів (Постанова КМ від 31.01.18 № 53).
Також знак 30.3ґ можуть тримати на сімейному авто батьки дитини з інвалідністю. Передбачено навіть внесення в техпаспорт запису "Дозволено встановлення знаку "Інвалід", це робиться в графі "Особливі відмітки" при реєстрації машини громадянина з інвалідністю в Сервісному центрі МВС. Але насправді виходить, що це не обов’язково – якщо під час поїздок тримати при собі посвідчення про інвалідність або мати явні ознаки інвалідності, і без таблички на авто, і без запису у техпаспорті можна обійтися.
Вимоги неодмінно мати на автомобілі спеціальний знак п. 30.3ґ у законодавстві автожурналісти rbc.ua не знайшли, а значить, і без такого синього (раніше жовтого) знаку громадянин з обмеженими можливостями формально має ті самі права на дорозі, як і з знаком. Тобто офіційно відступати від вимог певних пунктів ПДР йому можна. Проте коли з цього приводу виникнуть питання у поліції, доведеться доводити свою правоту, пред’явивши документи або наявні фізичні недоліки.
Також може відступати від певних вимог ПДР водій автомобіля, який перевозить людину з інвалідністю (маючи чи не маючи ту синю (жовту) табличку п. 30.3ґ). Проте, пасажир при цьому повинен тримати при собі відвідне посвідчення.
В цілому водіям з інвалідністю (або водіям, що таких громадян перевозять) можна робити такі відступи від ПДР:
Рухатись під знаки 3.1 "Рух заборонено" та 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено" (п.2.8). Також дозволяється заїжджати до пішохідної зони, навіть якщо особа там не мешкає і не працює (п.26.3);
Стояти у зоні дії знаків, які забороняють стоянку: 3.35 "Стоянку заборонено", 3.36 "Стоянку заборонено по непарних числах", 3.37 "Стоянку заборонено по парних числах", 3.38 : "Зона обмеженої стоянки";
Зупинятися там, де діє знак 3.34 "Зупинку заборонено" – але тільки за наявності під ним таблички 7.18 "Крім осіб з інвалідністю" (п.2.8. ПДР України);
Не пристібатися ременями. Згідно п. 5.2 ПДР, пасажир з інвалідністю (акцентуємо – саме пасажир, але не водій), чиї фізіологічні особливості не дозволяють користування пасом безпеки, може не пристібатися.
Для того, щоб ефективно користуватись пільгами, які надаються водіям чи пасажирам з обмеженими фізичними можливостями, їм краще мати при собі не тільки відповідне посвідчення, а й розпізнавальну табличку 30.3ґ на склі автомобіля. Така подвійна "страховка" спростить спілкування і з екіпажами патрульної поліції, і з працівниками паркувальних служб, і з охоронцями парковок та різного роду закладів.
При підготовці статті були використані матеріали AutoBild та Autocentre.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, що краще для авто: навіс, гараж чи паркінг.