"Паляниця" та власна балістика. Що відомо про таємну зброю України та чи долетить вона до Москви

Зміст

• "Паляниця" для росіян. Що відомо про ракету-дрону

• Своя балістична ракета. Про що може йтися

• Навіщо Україні своя балістика і чи скоро вона вступить у гру

"Паляниця" для росіян. Що відомо про ракету-дрону

Про новітню ракету-дрону "Паляниця", причому вже за фактом бойового хрещення, 24 серпня повідомив президент Володимир Зеленський на заходах до Дня Незалежності. "Саме сьогодні відбулося перше та успішне бойове застосування нашої нової зброї. Абсолютно нового класу зброї - української ракети-дрону "Паляниця". Це новий наш метод відплати агресору", - сказав він.

За його словами, це спосіб діяти, поки партнери "гальмують" із далекобійними рішеннями на кшталт ракет Storm Shadow і ATACMS на 300 км, на застосування яких по цілях в Росії досі діє заборона.

Як уточнив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, "Паляниця" вразила ворожий об'єкт на окупованій території. І додав, що за характеристиками виріб підпадає під визначення і дрона, і ракети.

Тоді ж у мережі з'явилося відео випробування реактивної ракети-дрона. Журналіст Сергій Ауслендер, не розкриваючи джерела, повідомив, що гібрид має боєголовку на 50 кг, швидкість 500 км/год та дальність до 500 км.

Проте ракета-дрон на цьому відео відрізняється від офіційних зображень у ролику президентської ініціативи United24. Є різниця в аеродинамічній схемі та методі запуску - з наземної платформи, а не самостійний зліт. Єдина схожість у тому, що обидва проекти мають турбореактивний двигун, зазначає Defense Express.

Розробка "Паляниці" велася півтора роки. В інтерв'ю Associated Press міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що вартість виробу менше 1 млн доларів, і ведеться робота над тим, щоб ще здешевити виробництво. Решту характеристик засекречено. Хоча, судячи з відео United24 з картою російських аеродромів, до яких вона здатна долетіти, дальність не менше 750 км. У той же час на заставці прямо заявлена дальність 600 км.

Провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету (НАУ), авіаційний експерт Валерій Романенко наголошує: про "Паляницю" фактично немає жодних даних, озвучених офіційними особами. Немає навіть геометричних розмірів, тому пропонує робити висновки із зовнішнього вигляду із прив'язкою до розмірів "шахеда" та Storm Shadow.

"Тому що цей об'єкт не менший за перший і не більший за другий. І залежно від цього можна "гратися" характеристиками. З урахуванням, що дальність і бойова частина може збільшуватися/зменшуватися за рахунок одна одної", - розповів він у коментарі РБК-Україна .

Якщо відштовхуватися від розмірів "шахеду", то українська ракета-дрон може мати швидкість близько 400 км/год (удвічі вища, ніж у іранського дрону) та дальність 400-500 км. Цифра 500 км - це максимум, якщо товщина крила дозволяє розмістити додаткове паливо. На оприлюдненій схемі вказані вигнуті догори закінцівки крил. А це перша ознака, що ракета-дрона не є тактичною, а розрахована на велику дальність. "Тому я і даю десь від 400 до 500 км", - пояснює експерт.

Якщо ближче до Storm Shadow (довжина ракети 5,1 м), то й характеристики будуть вищими. Швидкість до 500 км/год, потужніший двигун і дальність 650-700 км. Однак двигун на Storm Shadow дуже дорогий, а для безпілотних засобів використовуються простіші елементи.

"У Storm Shadow максимальна дальність 500 км, навряд чи "Паляниця" набагато її перевищує. По бойовій частині - 250-300 кг, до 400 кг у розмірах британської крилатої ракети", - вважає Романенко.

Казати про те, що "Паляниця" не має аналогів, не доводиться. За його словами, є розробки схожих реактивних дронів UJ-25 Skyline, Ruta від Destinus, іранський Shahed 238 та інші. "Коли кажуть "аналогів немає", це дурниці, тому що думка військових конструкторів у всьому світі є паралельною", - додав співрозмовник.

Своя балістична ракета. Про що може йтися

На прес-конференції у вівторок Зеленський зненацька заговорив про балістику українського виробництва.

"Було випробування позитивне першої української балістичної ракети. І я з цим вітаю наш оборонно-промисловий комплекс", - сказав він.

Про балістичну ракету даних ще менше. Але радник глави Офісу президента Михайло Подоляк назвав ймовірну дальність. "600-700 км, як президент сказав. Але я думаю, що все це питання, які ми побачимо, коли вони ефективно працюватимуть", - зазначив він.

Тут важливо наголосити, що президент дальність ракети не називав. Але рік тому казав про успішне випробування далекобійної зброї на 700 км. А в листопаді 2023-го стало відомо, що це була ракета, щоправда, неясно, крилата чи балістична.

Виходячи із заявленої дальності, в зону ймовірного ураження потрапляє Москва, аеродром "Енгельс" під Саратовом, база Чорноморського флоту в Новоросійську та безліч інших об'єктів, пише Defense Express.

На відміну від крилатої, балістична ракета на термінальній ділянці польоту атакує з великою швидкістю і майже вертикально, залишаючи мало шансів на перехоплення. Потужність, швидкість і точність балістики зробила її одним із головних видів високоточної зброї Росії. Ураження важливих цілей на фронті та в українському тилу відбувається частіше ракетами "Іскандер-М". У них бойова частина майже на 500 кг, швидкість атаки 2100 м/с та дальність 400-500 км.

Україна таких можливостей не має. Нову ракету можна називати відповіддю "Іскандеру", але своя балістика у будь-якому разі потрібна, зазначає Валерій Романенко. За його словами, основа для її створення є, оскільки розроблялися проекти "Сапсан" для ЗСУ та "Грім-2" на експорт.

По суті це одна й та сама ракета. Відмінність у тому, що калібр Сапсана 900 мм і заявлена дальність 500+ км, а у "Грім"-2 - 600 мм і до 270 км відповідно. "Якщо подивитися на зображення "Грім-2", то мені ракета здається схожою на американську Pershing II (знята з озброєння армії США наприкінці 1980-х, - ред.). Один в один", - каже він.

Фото: Україна має досвід розробки балістичних ракет у проектах "Сапсан" та "Грім-2", на фото ОТРК на параді 2018 року (wikimedia.org VoidWanderer)

Завдання цілком реалізоване з урахуванням досвіду України у розробці космічних ракет. На балістику можна ставити звичайну інерційну систему наведення, досвід виробництва корпусів є, з бойовою частиною, швидше за все, теж не виникне питань. Головна проблема - двигун.

За словами Романенка, Конструкторське бюро "Південне" у Дніпрі спеціалізувалося на двигунах на рідкому паливі. Такі використовуються для стратегічних балістичних ракет, які запускаються з підземних шахт, має бути час на заправку тощо. "А ракети для сухопутних військ під час бойових дій - вони твердопаливні та можуть бути підготовлені до запуску за лічені хвилини. А у нас таких двигунів ніхто не розробляв", - зазначає експерт.

Якщо Україні вдалося вирішити проблему із твердопаливним двигуном, то й зможе створити лінійку балістичних ракет на потрібну дальність.

"Наше завдання - долетіти до Волги. На ній каскад електростанцій, і тоді ще хто кого "зажене в печеру". Якщо вдарити по кількох електростанціях, 40% російської території чітко буде без електрики", - сказав Романенко.

То як же Україна досягла результату в балістичній програмі. Аналітик The War Zone Джозеф Тревитик називає три варіанти того, що, на його думку, може представляти ракета українського виробництва:

• доопрацьований оперативно-тактичний комплекс "Грім-2". Випробування двигуна пройшли у 2018 році, тоді ж на параді в Києві показали 10-колісну транспортно-пускову установку на дві ракети.

• керований реактивний артснаряд великого калібру. Наприклад, США балістичними ракетами ближнього радіусу називають артилерійські ракети з дальністю до 300 км. Під це визначення підходить "Вільха-М"

• таємнича ракета, розроблена "з нуля". У 2023 році заявлялося про розробку нової ракети з дальністю до 1000 км, проте відтоді жодних подробиць про неї не було

На думку Романенка, "Вільха-М" не підходить, бо ракета некерована та має дальність 100 км. Є варіант керований із донаведенням, але там максимум на 140 км і далі ракетою керувати не можна. З "таємничою ракетою", то теж мимо, тому що на балістику потрібні роки розробки та випробувань.

"Швидше за все, всі наші проекти базуються на раніше відомих. Коло звужується і, на мою думку, це дуже пов'язано з "Сапсаном", - вважає він.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко вважає, що створення ракети спиралося на проект "Грім-2", який, за його словами, був за крок від реалізації.

"Цілком можливо, зараз ця ракета матиме зовсім іншу назву, інші характеристики, але досвід від розробки саме цієї ракети він був використаний у цій новій модифікації... Питання в тому, які характеристики і як ми її використовуватимемо", - сказав він у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.

Якщо розробляли на базі "Грім-2", то дальність цілком могли довести до 500 км - середнього показника для балістики оперативно-тактичного рівня. За його словами, це можливість вражати цілі, умовно, на відстані до Москви та в самій Москві. Також він вважає, що Україна вже може проводити поодинокі випробування у бойових умовах.

Навіщо Україні своя балістика і чи скоро вона вступить у гру

Зазначимо, балістичні ракети є на озброєнні української армії. Це "Точка-У" із дальністю до 120 км, які дісталися з радянських часів. А також американські ATACMS із дальністю до 300 км. Але щодо останніх США забороняють бити по  російській території.

Щодо своїх розробок, то над проектом "Сапсан" на 500+ км та з бойовою частиною близько 500 кг розпочали роботу у 2000-х. Завершення відкладалося через брак фінансування, а у 2013-му його раптово зупинили. Про відродження з експортною назвою "Грім-2" стало відомо у 2016 році. Тоді Україна бралася за розробку ОТРК на замовлення Саудівської Аравії. Через п'ять років називаася 70% або 80% ступінь готовності першої батареї.

З 2022 року інформації про проект "Сапсан"/"Грім-2" поменшало. Хоча Росія неодноразово приписувала собі перехоплення "громів" над окупованим Кримом. Нещодавно відомий волонтер Тарас Чмут заявив, що Україна готує три різні модифікації "Сапсана".

Реагуючи на масований удар по енергетиці 26 серпня, міністр оборони Рустем Умєров говорив, що для перемоги потрібні далекобійні можливості. "Україна готує свої відповіді. Зброєю власного виробництва", - сказав він.

Такою відповіддю може стати своя балістика, яка забезпечить успіхи та розширення можливостей ЗСУ. Така зброя дасть новий варіант для далекобійних ударів незалежно від позиції західних партнерів; дозволить проривати ППО противника, вражати укріплені цілі, у тому числі мости; у поєднанні з іншими ракетами та дронами - здійснювати комбіновані атаки, щоб досягати більш масштабних воєнних цілей, зазначають у The War Zone.

Питання в тому, чи Україна зможе вийти на виробництво в необхідних обсягах. За словами президента Зеленського, ракетна програма занадто дорога, уряд виділив усе, що міг, і в бюджеті на неї грошей немає. Тому фінансування шукають у країнах-партнерах.

Для розробки балістичної ракети справді потрібні мільярди доларів, наголошує Валерій Романенко. І припускає, що процес могла б прискорити передача конструкторської документації готової ракети від західних партнерів.

"Якщо нам все ж таки передали щось, пов'язане з Pershing II, - це лише мої припущення - і якщо пройшли експериментальні пуски, то проектування та конструкторські роботи добігають кінця. Тобто українська ракета вже літає і треба допрацювати конструкцію. Але відразу ж питання, де випускати. Завод у Дніпрі під суцільними обстрілами. Можна за кордоном, але потрібні великі гроші та окреме високотехнологічне виробництво. У нас таких грошей немає, і я не дуже сподівався б на те, що незабаром наша балістика в необхідній кількості почне бити по росіянах", - пояснив експерт.

І судячи з того, що ракета-дрон "Паляниця" пройшла бойове хрещення, то й шансів побачити її в дії набагато вище. "Вона дешевша, простіша конструкція, можна закупити багато елементів і збирати на підприємствах середньої руки", - додав він.

Проте анонс першої української балістики дає надію, що вся ракетна програма на марші. І, можливо, не за горами той час, коли Збройні сили України отримають весь "джентльменський набір" від крилатих ракет до балістичних. Без них реально стати однією із найсильніших армій світу буде надзвичайно складно.

При підготовці тексту використовувалися: заяви президента Володимира Зеленського, радника голови ОП Михайла Подоляка, українських чиновників, публікації профільних ресурсів The War Zone та Defense Express, коментарі авіаційного експерта Валерія Романенка.