Росія розгортає осінню кампанію на фронті. Які цілі та справжня мета цього наступу, і які ризики є для Сил оборони - в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.
Головне:
На тлі спроб США, України та Європи змусити Путіна до миру, російська окупаційна армія розгортає осінній наступ на фронті. Літня кампанія Москви, попри окремі тактичні здобутки, завершилась стратегічним провалом. І які би бравади не розповідав російський генштаб про свої успіхи, за великим рахунком, поставлених цілей за червень, липень та серпень вони так і не досягли.
Кремль вважав, що активний тиск та просування на полі бою в літні місяці змусить Україну піти на його капітуляційні умови – тепер він хоче повторити той же сценарій восени. Для цього Москва провела масштабне перегруповання військ і переглянула пріоритетні напрямки на фронті.
Серед основних завдань, які собі ставила окупаційна армія на літо 2025-го – захоплення Покровська та Костянтинівки, створення так званої "буферної зони" у Сумській та Харківській областях, а також захід на Дніпропетровщину.
З цього всього противнику вдалось лише вийти на адмінмежу Дніпропетровської області, зачіпившись за кілька сіл, і розширити зону контролю у прикордонні Сумщини, куди він зайшов ще навесні. При цьому вже в липні ворожий наступ там був зупинений, після чого Сили оборони перейшли до контрнаступальних дій, звільнивши низку населених пунктів.
Покровськ після року тиску з боку росіян досі стоїть, хоч і з південно-західних околиць ворог намагається групками інфільтровуватись до міста. Попри "фантазійні" карти Герасимова, до Костянтинівки противнику все ще не вдалось підійти.
Літня кампанія Росії мала ті ж риси, що й попередні, зазначає аналітик ISW з питань Росії Ґрейс Мепес: повільне, поступове просування, яке суттєво відставало від темпів сучасної механізованої війни й супроводжувалося непропорційно високими втратами.
"Найпомітнішим здобутком стало майже завершене захоплення Часового Яру після 14 місяців боїв за місто. Російські війська активно застосовували тактику інфільтрації – використовуючи мотоцикли та термоковдри для прихованого проникнення через українські позиції – і, ймовірно, продовжать ці методи восени. Водночас їм важко закріплюватися після таких проривів, зокрема біля Добропілля", – каже у коментарі РБК-Україна експерт Інституту вивчення війни.
У ЗСУ заперечують повну окупацію росіянами Часового Яру, так само, як і Торецька. На мапах аналітичного OSINT-проекту DeepState три мікрорайони Часового Яру позначені під контролем Сил оборони, а невелика північно-західна частина Торецька – як сіра зона.
Загалом, за оцінкою Atlantic Council, під час літньої кампанії Москва захопила тільки близько 0,3 % території України. Це далось їм втратами на рівні 30-35 тисяч вбитими та пораненими щомісяця.
Одним із пріоритетів росіян на осінню кампанію залишиться просування в Донецькій області. В ISW прогнозують, що противник насамперед зосередиться на захопленні Покровська і Костянтинівки та на створенні умов для боїв проти так званого "фортифікаційного поясу" України на Донбасі – Слов’янськ, Дружківка та Краматорськ.
"Повідомляється, що командування РФ передислокувало до Донецької області відносно елітні підрозділи морської піхоти та повітряно-десантних військ із північної Сумщини та Херсонського напрямку. Це свідчить, що головний акцент осінньої кампанії Росії знову робитиметься саме на Донецькій області – в районах Добропілля, Покровська та Костянтинівки", – каже Мепес.
Один з інформованих співрозмовників видання в Силах оборони розповів, що в найближчі тижні вони очікують посилення тиску росіян в зоні їхнього так званого прориву в районі Добропілля. Це ділянка на півночі від Покровська, де в середині серпня кілька малих груп росіян змогли "просочитись" в тил українських позицій на 10 кілометрів.
Впродовж наступних тижнів нашим військовим вдалось стабілізувати ситуацію там та частково зачистити ворожий "прорив". Однак окупаційна армія розглядає цю ділянку як вигідну позицію і для охоплення Покровська, і одночасно для руху в бік Краматорсько-Костянтинівської агломерації.
Співрозмовники видання по-різному оцінюють шанси росіян на захоплення Покровська цього року. Одне з інформованих джерел вважає, що Сили оборони зможуть втримати місто. Інше – вбачає загрозу втрати контроля над Покровськом в найближчі місяці. На такий же ризик вказують і в Інституті вивчення війни.
"Росіяни розширили свої позиції довкола Покровська, створюючи загрозу українським військам у місті. Літні просування в цьому районі можуть змусити Україну залишити Покровськ восени, хоча темпи наступу лишаються повільними, а Росія істотно відстає від планів його захоплення, поставлених ще в осінній кампанії 2024 року. Російські війська можуть зрештою досягти успіху в захопленні Покровська восени 2025 року (спроби тривають із жовтня 2023-го), хоча наразі неясно, чи зможуть українські сили втримати місто ще кілька місяців", – пояснює аналітик ISW.
За її оцінкою, якщо боєздатність російських військ залишиться на нинішньому рівні – вони, ймовірно, зможуть просунутися в напрямку Костянтинівки та Дружківки, але навряд чи повністю їх захоплять до кінця року. Взяття під контроль українського "фортифікаційного поясу" на Донбасі, очевидно, стане завданням не одного року, вважають в ISW.
Крім спроб заходу до Покровська та Краматорсько-Костянтинівської агломерації, джерела видання вважають, що противник також буде розвивати наступ і на Лиманському напрямку. У серпні ворогу вдалось просунутись у Серебрянському лісництві та по обох берегах річки Жеребець. Лиманський напрямок – це ключ росіян до розширення окупації у північній частині Донецької області, де від початку їхньої стратегічної наступальної операції восени 2023 року у них не було помітних успіхів.
Ще однією ціллю ворога на осінньо-зимову кампанію, за словами співрозмовників РБК-Україна, стане захоплення Куп'янська. Після двох років "наступу" на це місто окупантам вдалось зачепитись за його північні околиці, з північно-західних – Силам оборони вдалось їх витіснити. Однак загрозу для Куп'янська на найближчі місяці джерела видання оцінюють як високу.
Росіяни мають плани щодо наступальних дій під час осінньо-зимової кампанії і в Запорізькій області. Співрозмовники видання стверджують, що противник має намір активізуватись там відразу на трьох напрямках з півдня - на північ, аби "вирівняти" фронт по лінії Степногірськ - Оріхів - Гуляйполе. Найбільше просування окупанти мали на ділянці біля Степногірська, там їм вдалось "забігти" до південної частини цього селища, але в результаті вони були звідти вибиті.
Низка джерел видання припускає, що одночасно з тиском на фронті восени росіяни також можуть розпочати нову кампанію з масованих атак по українській енергетиці. Поки на це вказує той факт, що росіяни системно проводять розвідку наших об'єктів енергетики. Проте більшість співрозмовників РБК-Україна зазначає, що наразі – це лише сценарій подій, а не вже фіналізований план Москви.
"Росіяни не припиняли удари по об'єктах енергетики і не відмовлялись від цієї ідеї. Серед цілей, які вони намагаються вразити щодня, постійно є об 'єкти, пов'язані з енергетичною інфраструктурою. Це або станція, або трансформатор, або нафтогазові об’єкти, наприклад, Кременчук. І наші Сили оборони теж дошкуляють їхнім енергооб'єктам. Говорити про те, що вони будуть цілеспрямовано знову руйнувати ТЕСи і ТЕЦи – можливо, цього і не буде, адже це залежить від того, які сигнали посилав їм Трамп та інші лідери. Але виключати такий сценарій повністю я би не став", – розповів у розмові з РБК-Україна член комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Кремль ще під час перших спроб якихось мирних переговорів висував неприпустимі вимоги: відмова України від чотирьох своїх областей та Криму. Це не означає, що Путін прагне абищо продовжувати війну – це, скоріше, свідчення того, яким він бачить для себе бажаний результат її завершення – те, що він може видати за "перемогу".
Після погроз Трампа і фактичного провалу літнього наступу "апетити" Москви трохи звузились – тепер Кремль говорить про повний контроль над Луганською та Донецькою областями а також про збереження окупованих територій у Запорізькій та Херсонській областях, і Криму.
Ці ультиматуми й далі залишаються нерийнятними для України. Саме тому Путін хоче знову спробувати під час осінньої кампанії приблизити свої претензії до умов на землі, захопивши якомога більше території Донецької області, і під цим тиском схилити нас піти на його вимоги.
Фактично це повтор його літніх потуг, коли російські воєначальники переконували диктатора, що український фронт нібито ось-ось рухне. Схоже, Путін зберігає цю віру у дотепер. Стійкість Сил оборони може остаточно зруйнувати амбіції Москви і показати Путіну, що його ультиматуми приречені як за столом переговорів, так і на полі бою.