Осінній наступ РФ: де вдарять росіяни і які загрози для України
Росія розгортає осінню кампанію на фронті. Які цілі та справжня мета цього наступу, і які ризики є для Сил оборони - в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.
Головне:
- Чого добились росіяни під час літнього наступу
- Де окупанти планують наступати восени
- Ризики для Донецької області
- Які загрози є для інших областей
- Чи планує Москва знову атакувати енергетику
- Який задум Путіна
На тлі спроб США, України та Європи змусити Путіна до миру, російська окупаційна армія розгортає осінній наступ на фронті. Літня кампанія Москви, попри окремі тактичні здобутки, завершилась стратегічним провалом. І які би бравади не розповідав російський генштаб про свої успіхи, за великим рахунком, поставлених цілей за червень, липень та серпень вони так і не досягли.
Кремль вважав, що активний тиск та просування на полі бою в літні місяці змусить Україну піти на його капітуляційні умови – тепер він хоче повторити той же сценарій восени. Для цього Москва провела масштабне перегруповання військ і переглянула пріоритетні напрямки на фронті.
Стратегічний провал РФ влітку
Серед основних завдань, які собі ставила окупаційна армія на літо 2025-го – захоплення Покровська та Костянтинівки, створення так званої "буферної зони" у Сумській та Харківській областях, а також захід на Дніпропетровщину.
З цього всього противнику вдалось лише вийти на адмінмежу Дніпропетровської області, зачіпившись за кілька сіл, і розширити зону контролю у прикордонні Сумщини, куди він зайшов ще навесні. При цьому вже в липні ворожий наступ там був зупинений, після чого Сили оборони перейшли до контрнаступальних дій, звільнивши низку населених пунктів.
Покровськ після року тиску з боку росіян досі стоїть, хоч і з південно-західних околиць ворог намагається групками інфільтровуватись до міста. Попри "фантазійні" карти Герасимова, до Костянтинівки противнику все ще не вдалось підійти.
Літня кампанія Росії мала ті ж риси, що й попередні, зазначає аналітик ISW з питань Росії Ґрейс Мепес: повільне, поступове просування, яке суттєво відставало від темпів сучасної механізованої війни й супроводжувалося непропорційно високими втратами.
"Найпомітнішим здобутком стало майже завершене захоплення Часового Яру після 14 місяців боїв за місто. Російські війська активно застосовували тактику інфільтрації – використовуючи мотоцикли та термоковдри для прихованого проникнення через українські позиції – і, ймовірно, продовжать ці методи восени. Водночас їм важко закріплюватися після таких проривів, зокрема біля Добропілля", – каже у коментарі РБК-Україна експерт Інституту вивчення війни.
У ЗСУ заперечують повну окупацію росіянами Часового Яру, так само, як і Торецька. На мапах аналітичного OSINT-проекту DeepState три мікрорайони Часового Яру позначені під контролем Сил оборони, а невелика північно-західна частина Торецька – як сіра зона.
Загалом, за оцінкою Atlantic Council, під час літньої кампанії Москва захопила тільки близько 0,3 % території України. Це далось їм втратами на рівні 30-35 тисяч вбитими та пораненими щомісяця.
Ціль номер один
Одним із пріоритетів росіян на осінню кампанію залишиться просування в Донецькій області. В ISW прогнозують, що противник насамперед зосередиться на захопленні Покровська і Костянтинівки та на створенні умов для боїв проти так званого "фортифікаційного поясу" України на Донбасі – Слов’янськ, Дружківка та Краматорськ.
"Повідомляється, що командування РФ передислокувало до Донецької області відносно елітні підрозділи морської піхоти та повітряно-десантних військ із північної Сумщини та Херсонського напрямку. Це свідчить, що головний акцент осінньої кампанії Росії знову робитиметься саме на Донецькій області – в районах Добропілля, Покровська та Костянтинівки", – каже Мепес.
Один з інформованих співрозмовників видання в Силах оборони розповів, що в найближчі тижні вони очікують посилення тиску росіян в зоні їхнього так званого прориву в районі Добропілля. Це ділянка на півночі від Покровська, де в середині серпня кілька малих груп росіян змогли "просочитись" в тил українських позицій на 10 кілометрів.
Впродовж наступних тижнів нашим військовим вдалось стабілізувати ситуацію там та частково зачистити ворожий "прорив". Однак окупаційна армія розглядає цю ділянку як вигідну позицію і для охоплення Покровська, і одночасно для руху в бік Краматорсько-Костянтинівської агломерації.
Співрозмовники видання по-різному оцінюють шанси росіян на захоплення Покровська цього року. Одне з інформованих джерел вважає, що Сили оборони зможуть втримати місто. Інше – вбачає загрозу втрати контроля над Покровськом в найближчі місяці. На такий же ризик вказують і в Інституті вивчення війни.
"Росіяни розширили свої позиції довкола Покровська, створюючи загрозу українським військам у місті. Літні просування в цьому районі можуть змусити Україну залишити Покровськ восени, хоча темпи наступу лишаються повільними, а Росія істотно відстає від планів його захоплення, поставлених ще в осінній кампанії 2024 року. Російські війська можуть зрештою досягти успіху в захопленні Покровська восени 2025 року (спроби тривають із жовтня 2023-го), хоча наразі неясно, чи зможуть українські сили втримати місто ще кілька місяців", – пояснює аналітик ISW.
За її оцінкою, якщо боєздатність російських військ залишиться на нинішньому рівні – вони, ймовірно, зможуть просунутися в напрямку Костянтинівки та Дружківки, але навряд чи повністю їх захоплять до кінця року. Взяття під контроль українського "фортифікаційного поясу" на Донбасі, очевидно, стане завданням не одного року, вважають в ISW.
Зони напруги
Крім спроб заходу до Покровська та Краматорсько-Костянтинівської агломерації, джерела видання вважають, що противник також буде розвивати наступ і на Лиманському напрямку. У серпні ворогу вдалось просунутись у Серебрянському лісництві та по обох берегах річки Жеребець. Лиманський напрямок – це ключ росіян до розширення окупації у північній частині Донецької області, де від початку їхньої стратегічної наступальної операції восени 2023 року у них не було помітних успіхів.
Ще однією ціллю ворога на осінньо-зимову кампанію, за словами співрозмовників РБК-Україна, стане захоплення Куп'янська. Після двох років "наступу" на це місто окупантам вдалось зачепитись за його північні околиці, з північно-західних – Силам оборони вдалось їх витіснити. Однак загрозу для Куп'янська на найближчі місяці джерела видання оцінюють як високу.
Росіяни мають плани щодо наступальних дій під час осінньо-зимової кампанії і в Запорізькій області. Співрозмовники видання стверджують, що противник має намір активізуватись там відразу на трьох напрямках з півдня - на північ, аби "вирівняти" фронт по лінії Степногірськ - Оріхів - Гуляйполе. Найбільше просування окупанти мали на ділянці біля Степногірська, там їм вдалось "забігти" до південної частини цього селища, але в результаті вони були звідти вибиті.
Низка джерел видання припускає, що одночасно з тиском на фронті восени росіяни також можуть розпочати нову кампанію з масованих атак по українській енергетиці. Поки на це вказує той факт, що росіяни системно проводять розвідку наших об'єктів енергетики. Проте більшість співрозмовників РБК-Україна зазначає, що наразі – це лише сценарій подій, а не вже фіналізований план Москви.
"Росіяни не припиняли удари по об'єктах енергетики і не відмовлялись від цієї ідеї. Серед цілей, які вони намагаються вразити щодня, постійно є об 'єкти, пов'язані з енергетичною інфраструктурою. Це або станція, або трансформатор, або нафтогазові об’єкти, наприклад, Кременчук. І наші Сили оборони теж дошкуляють їхнім енергооб'єктам. Говорити про те, що вони будуть цілеспрямовано знову руйнувати ТЕСи і ТЕЦи – можливо, цього і не буде, адже це залежить від того, які сигнали посилав їм Трамп та інші лідери. Але виключати такий сценарій повністю я би не став", – розповів у розмові з РБК-Україна член комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
***
Кремль ще під час перших спроб якихось мирних переговорів висував неприпустимі вимоги: відмова України від чотирьох своїх областей та Криму. Це не означає, що Путін прагне абищо продовжувати війну – це, скоріше, свідчення того, яким він бачить для себе бажаний результат її завершення – те, що він може видати за "перемогу".
Після погроз Трампа і фактичного провалу літнього наступу "апетити" Москви трохи звузились – тепер Кремль говорить про повний контроль над Луганською та Донецькою областями а також про збереження окупованих територій у Запорізькій та Херсонській областях, і Криму.
Ці ультиматуми й далі залишаються нерийнятними для України. Саме тому Путін хоче знову спробувати під час осінньої кампанії приблизити свої претензії до умов на землі, захопивши якомога більше території Донецької області, і під цим тиском схилити нас піти на його вимоги.
Фактично це повтор його літніх потуг, коли російські воєначальники переконували диктатора, що український фронт нібито ось-ось рухне. Схоже, Путін зберігає цю віру у дотепер. Стійкість Сил оборони може остаточно зруйнувати амбіції Москви і показати Путіну, що його ультиматуми приречені як за столом переговорів, так і на полі бою.