Охорона культурної спадщини. Шуляк розповіла, досвід яких країн ЄС слід перейняти Україні

За її словами, облік об’єктів культурної спадщини ведуть всі розвинені країни. Наприклад, Франція, Швеція, Латвія, Естонія, Литва і Австрія мають єдиний національний реєстр і окремі реєстри в територіальних одиницях/суб’єктах/штатах (Німеччина, Велика Британія, Бельгія) або реєстри на обох зазначених рівнях (Польща).

"При цьому країни здебільшого в індивідуальному порядку визначають розміри охоронних зон та обмеження забудови при зонуванні в історичних зонах. Всі країни, окрім Франції та Латвії, не мають заздалегідь визначеного розміру охоронних зон, який би застосовувався на національному рівні незалежно від об’єкта. Так у Франції діє правило 500 метрової зони навколо історичних пам’яток, де забезпечується особливий режим планування та архітектури при новому будівництві та реконструкції існуючих об’єктів. В Латвії 100 метрова зона охорони встановлюється у випадку, коли її не визначено в індивідуальному порядку. В решті випадків країни встановлюють зони обмеження забудови при розробленні містобудівної документації із обмеженнями забудови для врахування історично значимих об’єктів", - розповіла Шуляк.

Що в Україні

В Україні, за словами Олени Шуляк, поки відсутнє пристосоване до потреб сьогодення законодавство у сфері охорони об‘єктів культурної спадщини. Тому зараз планується його суттєво вдосконалити: у парламенті для цього створюють спеціальну міжкомітетську робочу групу. Її завдання - напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть вирішити проблему свавільного знищення пам‘яток.

"Одне з першочергових завдань групи – проаналізувати чинну законодавчу базу щодо захисту об‘єктів культурної спадщини, адже саме через прогалини в ній щороку протиправно знищуються сотні важливих пам‘яток культури, історії і археології. Наша мета – знайти всі законодавчі лазівки, що дозволяють знищувати пам‘ятки заради нового будівництва. Знайти, ліквідувати їх і сформулювати нове, чітке та зрозуміле, законодавче поле без шпаринок для його обходу", - зазначила парламентарка.

Окрім напрацювань нового законодавства, що забезпечуватиме гідний рівень захисту об‘єктам культурної спадщини, потрібно також запустити електронний реєстр нерухомих пам’яток "єПам‘ятка". Робота над його створенням триває вже близько двох років.

Наприкінці минулого року розробники презентували напрацювання для нього - інформаційно - комунікаційну систему, наповнення якої зараз завершують облдержадміністрації. Вони вносять і самі пам‘ятки, і облікові дані по кожній з них, і перевіряють наявність необхідної документації на них.

"Втім, щоб ця система стала повноцінним реєстром, в який будь-хто зможе зайти і подивитися дані по тій чи іншій пам‘ятці, ще потрібно провести колосальну роботу. По-перше, внести в неї всі пам‘ятки та документацію на них. На сьогодні їх в Україні близько 140 тис., а внесено тільки 100 тис., тому облдержадміністрації заносять решту. По-друге, дані по пам‘ятках з паперових носіїв потрібно буде перевірити на достовірність, тобто верифікувати. По-третє, необхідно легалізувати порядок ведення цього реєстру так, щоб витяги з нього могли використовуватися для здійснення управлінської діяльності", - резюмувала вона.

Нагадаємо, загальна сума збитків від руйнування пам‘яток культурної спадщини, спричиненого російською збройною агресією, на сьогодні перевищила $19 млрд. За період з 24 лютого 2022 року до 25 січня 2024 року РФ зруйнувала або пошкодила 902 об’єкти культурної спадщини.

З них пам’яток національного значення - 124, місцевого значення - 708, щойно виявлених - 70. Зокрема, пам’ятки архітектури складають 285 об’єктів, архітектури та містобудування - 269, історії - 213, архітектури, історії - 33.