Обвинувачення у справі "Роттердам+" ґрунтується переважно на службовому листуванні та економічній конструкції, яка суперечить власній логіці й не підкріплена жодним незалежним висновком.
Як пише РБК-Україна, про це йдеться у блозі юристки Валентини Карповець на Oboz.ua.
Зокрема, юристка аналізує версію сторони обвинувачення, слухання якої по суті суд розпочав у травні-червні 2026 року.
За її оцінкою, справа, попри резонанс, є юридично нескладною: докази зводяться до хронології подій та переписки представників приватної компанії із регулятором, тоді як прямих доказів змови чи неправомірних дій конкретних осіб у матеріалах немає.
Карповець зазначає, що надсилання бізнесом пропозицій і аналітичних матеріалів регулятору під час розробки нормативного акта є законною стадією нормотворення, а не таємною операцією.
Ухвалення формули у березні 2016 року, на її думку, пояснюється тогочасним контекстом - дефіцитом вугілля та загрозою зриву постачання палива з окупованих територій, - а не змовою.
Окремо юристка спиняється на економічній частині обвинувачення. Теза про 39 млрд грн, "надмірно отриманих на логістику", побудована на припущенні, що вугілля було регульованим товаром, хоча ринок вугілля регульованим не був і ціну на нього регулятор не встановлював.
Читайте також: Рішення ВАКС у справі "Роттердам+": юристка заявила про ризики для неупередженості суду
Логіка обвинувачення, за її словами, суперечлива: якщо в ТЕС немає документів на логістику з Роттердама, то немає їх і на саме походження вугілля, проте питання виникають лише до логістичної складової.
Карповець також наголошує, що жодне незалежне джерело не підтвердило позицію слідства: перевірку формули ініціювало саме обвинувачення через АМКУ, і комітет підтвердив коректність висновків регулятора, а експертиза Київського НДІСЕ, яка визнавала формулу правильною, зі справи зникла.
Формула "імпорт + логістика", зауважує автор, застосовується в Україні для ціноутворення на десятки товарів, зокрема закріплена для природного газу в Меморандумі з МВФ.
Ключовим правовим аргументом юристка називає питання умислу: інкримінована стаття 364 Кримінального кодексу вимагає доведення прямого умислу, тоді як методологія розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни прив'язана до міжнародного індексу API2 та валютного курсу - величин, які неможливо передбачити чи гарантувати на момент ухвалення формули.
"Роттердам+" - це формула визначення ціни на вугілля для теплоелектростанцій України у 2016-2019 роках. Вона враховувала вартість вугілля в порту Роттердама разом із витратами на його транспортування, що вплинуло на тарифи на електроенергію.
Механізм запровадили для забезпечення ТЕС паливом після втрати доступу до антрацитових родовищ на окупованому Донбасі. Згодом формула стала предметом розслідувань НАБУ через можливі переплати.
Нагадаємо, розслідування справи "Роттердам+" триває з березня 2017 року. За цей час прокуратура п'ять разів закривала справу, але згодом знову поновлювала розслідування.
Як нещодавно повідомлялося, міжнародні спостерігачі зафіксували численні порушення і процесуальні ризики під час розгляду справи "Роттердам+" у ВАКС.