НРК замість броні: журналістка заявила про критичну проблему з евакуацією поранених
Роботизовані комплекси не зможуть повністю замінити бронемашини (фото: armyinform.com.ua)
Застосування наземних роботизованих комплексів (НРК) не може повністю замінити бронетехніку для евакуації поранених військових, а призупинення контрактів на броню ставить під загрозу життя бійців.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис воєнної кореспондентки Юлії Кирієнко-Мерінової у Facebook.
За словами авторки, статистика евакуації поранених з поля бою за останні півроку вказує на складну ситуацію. Вона критикує підхід, за якого НРК вважають достатнім засобом для евакуації живих людей, та відмову від закупівлі повноцінної бронетехніки через її вартість.
Журналістка навела як приклад відео, де командир роти CODE.92 рятує поранених на пікапі. На її думку, за цей вчинок військовий заслуговує на нагороду, однак сама ситуація оголює проблему недостатньої кількості захищеного транспорту.
Вона зазначила, що після скандалу з дефіцитом НРК, який стався взимку, була політична воля спочатку придбати 25 тис. таких комплексів для фронту. Про це, за її словами, заявляв тодішній міністр оборони.
"Потім, збільшили цифру вдвічі, за ініціативою президента", - додала вона.
За словами Кирієнко-Мерінової, контракти з виробниками є, а НРК поступово надходять на фронт. Водночас поставки, за її оцінкою, йдуть повільніше за потребу, оскільки підприємства завантажені державними, волонтерськими та прямими замовленнями.
"До осені навіть 20 тисяч повноцінно не закриють фронт", - заявила вона.
Водночас, як стверджує Кирієнко-Мерінова з посиланням на деяких виробників, контакти щодо бронетехніки, яка може впоратися з евакуацією, зупинили.
"Бо на всі гроші купили дронів різних типів? Так виходить?" - написала вона.
Кирієнко-Мерінова зазначила, що велика кількість відео знищення російської техніки за допомогою дронів може давати відчуття надії на перемогу, однак, на її думку, посилення однієї галузі не має відбуватися за рахунок іншої.
"Але якщо ми підсилюємо одну галузь, то чому за рахунок іншої? І наші поранені на полі бою залишаються без можливості бути врятованими?" - йдеться у дописі.
Для порівняння журналістка навела вартість бронемашин: "Novator" коштує 12 млн грн, а "Varta" - 20 млн грн. Вона зауважила, що виплати державі за загиблого воїна становлять 15 млн грн, тому лише одна успішна евакуація на такій машині повністю виправдовує її купівлю.
На думку кореспондентки, НРК потрібні для доставки провізії в окопи або для евакуації тіл загиблих. Проте для евакуації поранених НРК має бути захищеним.
Журналістка додала, що тестування комплексу захисту для авто і НРК вже проводилося, але до масштабування ще далеко і дорого. Над цим проєктом активного захисту працював Андрій Лебеденко, якого "зараз хочуть відставити, бо командою не вийшов".
"Питання не стоїть радикально: "або дрони, або броня". Питання в пріоритетах: якщо декларуємо про цінність життя солдата, то це має бути не гасло для заспокоєння соцмереж", - наголосила Кирієнко-Мерінова.
Вона вважає, що замовлення наземних і повітряних дронів має здійснюватися одночасно із закупівлею бронетехніки для фронту, а не замість неї.
"А реальні дії, в яких замовлення дронів (наземних і повітряних) йде в одному пакеті, що і броня для фронту, а не замість неї", - резюмувала вона.
