НБУ залишив облікову ставку на 15%: як це рішення позначиться на житті українців

"Правління НБУ ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%. Національний банк відтерміновує подальше пом'якшення монетарної політики з огляду на ризики посилання інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань ", - сказав він.

Пишний підкреслив, що останнім часом погіршилися Інфляційні очікування серед домогосподарств.

"Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, зокрема, через подорожчання енергоресурсів на фоні ситуації на Близькому Сході… Війна на Близькому Сході сильно вплинула на ціни на нафту та газ", - додав голова НБУ.

Проте, Пишний сказав, що у НБУ достатньо міжнародних резервів, а також обсяг зовнішньої допомоги з початку 2026 року склав 5,5 млрд доларів, що дає можливість на сьогодні фінансувати бюджетні видатки.

Для чого потрібна облікова ставка

Облікова ставка – це ключова процентна ставка, яку встановлює НБУ для регулювання грошово-кредитної політики. Вона показує, під який відсоток НБУ надає кредити комерційним банкам, і є орієнтиром, за яким банки укладають угоди між собою. Спираючись на неї, банки можуть визначати власні процентні ставки за кредитами та депозитами для фізичних і юридичних осіб.

Облікову ставку називають одним із головних інструментів монетарної політики НБУ, адже її зміна допомагає контролювати цінову стабільність (рівень інфляції), ситуацію на валютному ринку, її значення впливає на ріст економіки.

Яким чином вона впливає на економіку

Механізм роботи облікової ставки базується на ланцюговій реакції. Коли НБУ визначає під який відсоток буде надавати кредити комерційним банкам, або приймати депозити від них. Інакше кажучи, якщо НБУ збільшує облікову ставку – банки підвищують власні ставки, і кредити дорожчають для споживачів та підприємств.

Обслуговування клієнтів в касах "Ощадбанку" (Getty Images)

В такому випадку люди неохоче беруть позики, у них залишається менше вільних коштів на купівлю товарів та послуг. Бізнеси також починають менше позичати, через що зменшується рівень виробництва та інвестування. Однак ставки за депозитами теж зростають, тому людям стає вигідніше зберігати гроші на рахунках, ніж витрачати їх. У результаті економічна активність уповільнюється, ціни стабілізуються, девальвація гривні стримується, а загальний рівень інфляції знижується.

У випадку, коли НБУ хоче стимулювати зростання економіки, він знижує рівень облікової ставки. Комерційні банки починають надавати кредити та депозити за меншим відсотком. Споживачі та бізнеси припиняють активно накопичувати кошти і починають брати більше позик. Завдяки цьому у них з’являється більше грошей для купівлі продуктів та фінансування виробництва.

Загальний обіг грошей в економіці збільшується, купівельна спроможність населення зростає, але разом з тим може прискоритися й рівень інфляції. Ціни на товари та послуги зростають, адже грошей в обігу стає більше, а кількість товарів не змінюється миттєво - виникає певний дефіцит.

Проте не варто надто хвилюватися через коливання облікової ставки, тому що ці рішення мають довгостроковий ефект і не є єдиними факторами, що впливають на ціни.

Для того, щоб запобігти різким потрясінням, НБУ змінює облікову ставку відповідно до поточної економічної ситуації. Згідно з інформацією НБУ, він має встановлену ціль щодо забезпечення інфляції на рівні 5% у 2028 році.