Найгірше ще попереду: глава МВФ попередила про більш важкі часи
Фото: голова МВФ Крісталіна Георгієва (Getty Images)
Пандемія та війна в Україні викликали уповільнення економічного зростання та різке зростання цін на енергоносії. Глава МВФ Крісталіна Георгієва прогнозує, що наступного року ситуація лише погіршиться.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Георгієвої на саміті АТЕС.
"Що стосується 2023 року, ми повинні визнати, що на нас чекають більш важкі часи. Найгірше ще попереду", - сказала вона.
Як зазначила Георгієва, пандемія викликала незворотну втрату економічного виробництва, що дорівнює 5,3% світового ВВП. В Азії - дуже інтегрованому регіоні - цей показник був ще вищим, втрата 9% ВВП. Крім того, війна в Україні спричинила колосальний шок цін на енергоносії.
Сукупним впливом цих двох подій стало різке уповільнення глобального зростання з 6,1% у 2021 році до 3,1% у 2022 році. Вони також викликали високу інфляцію, високий рівень боргу, що зростає, і посилення нерівності в багатьох країнах, заявила глава МВФ.
"Іншими словами, ми спостерігаємо глибоке зрушення: від світу, який був відносно передбачуваним, з дотриманням міжнародних норм, низькою інфляцією та низькими відсотковими ставками, у більш мінливий, невизначений та фрагментований світ, особливо з точки зору торгівлі, з високою інфляцією та високими процентними ставками", - сказала голова МВФ.
За її словами, загалом світ стикається з похмурішим економічним горизонтом, і переважають ризики погіршення ситуації. Ризик інфляції є явною і реальною небезпекою, і її усунення має стати першочерговим завданням. В іншому випадку це викликає дестабілізацію і найбільше вдарить по незаможних.
МВФ прогнозує, що глобальне зростання знизиться до 2,7% наступного року. При цьому принаймні третина світу опиниться в рецесії. Три основні двигуни глобального зростання - США, Китай і Європа - одночасно уповільнюють темпи зростання, і це вдаряє по експорту ринків, що розвиваються.
Все це робить 2023 набагато складнішим для політиків, ніж 2020, зазначила глава МВФ. Тоді політики мали одну спільну мету: підтримати економіку, а це означало, що грошово-кредитна політика і податково-бюджетна політика рухалися в одному напрямку. Тепер податково-бюджетна політика має застосовуватися дуже обережно, щоб націлити її на найуразливіші частини економіки, але не підриваючи при цьому грошово-кредитну політику та боротьбу з інфляцією.
"Іншими словами, за грошово-кредитної політики, що натискає на гальма, податково-бюджетна політика не повинна натискати на педаль акселератора", - сказала Георгієва.
Раніше глава Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила , що центральні банки повинні продовжувати підвищувати відсоткові ставки для боротьби з інфляцією доти, доки вони не досягнуть "нейтрального" рівня.
