Президент Польщі Кароль Навроцький заблокував 43,7 млрд євро на переозброєння Польщі. Він заявив, що обрав "фінансову безпеку" замість швидких кредитів ЄС на зброю.
Як пише РБК-Україна, про це написало видання Вloomberg.
Так, Польща опинилася за крок до масштабної оборонної кризи. Президент Кароль Навроцький наклав вето на закон, який мав відкрити країні доступ до 43,7 млрд євро з фондів Євросоюзу на переозброєння.
І поки уряд Дональда Туска попереджає про загрозу національній безпеці, президент заявляє про порятунок країни від "фінансового рабства".
Рішення президента заблокувати ініціативу SAFE ("Позики в обмін на зброю") ґрунтується на економічних розрахунках. Навроцький назвав цю програму "пасткою", яка на десятиліття обтяжить бюджет Польщі.
Головні аргументи вето:
Борговий шлейф: Виплачувати позику довелося б упродовж 45 років.
Величезні відсотки: Сумарні виплати по відсотках могли сягнути 180 млрд злотих, що президент вважає неприпустимим ризиком для суверенітету.
Фінансова незалежність: Навроцький переконаний, що країна не має ставати «заручником» кредитних ліній Брюсселя.
Прем’єр-міністр Дональд Туск назвав це рішення «небезпечним зволіканням». В уряді наголошують, що на тлі війни в Україні та агресивної політики Кремля Польща потребує грошей на зброю «тут і зараз».
Блокування цих коштів ставить під загрозу:
Термінові контракти: Частина контрактів на постачання техніки, запланованих на 2026-2027 роки, тепер не має фінансового підкріплення.
Темпи модернізації: Польща ризикує відстати від графіка оновлення ППО та бронетехніки.
До речі, експерти вбачають у діях Навроцького не лише фінансовий, а й політичний підтекст. Президент, який має тісні зв'язки з республіканським крилом у США, послідовно відстоює пріоритетність військової співпраці з Вашингтоном. Водночас уряд Туска намагається інтегрувати Польщу в «оборонне ядро» Європи разом із Францією та Німеччиною.
Польський уряд уже оголосив про скликання екстреного засідання, щоб знайти альтернативні джерела фінансування. Проте політичний розкол у Варшаві поглиблюється: питання «зброя чи суверенітет» стає ключовим у внутрішній боротьбі, поки безпекова ситуація на східному фланзі НАТО залишається напруженою.