Наука та ШІ безсилі: Кодекс Рохонці не розшифрували за 200 років

Невелика книга розміром 12 на 10 сантиметрів містить 448 сторінок унікального тексту та 87 детальних малюнків на релігійну та військову тематику.

З моменту своєї першої публічної появи в Угорщині у 1830-х роках манускрипт бентежив істориків, лінгвістів та професійних криптографів, адже його символи не схожі на жодну відому систему письма у світі.

Походження артефакту

Свою назву манускрипт отримав на честь міста Рохонц (сучасний Рехніц в Австрії на кордоні з Угорщиною), де він тривалий час зберігався у приватній колекції князівського роду Баттьяні.

У 1838 році угорський граф Густав Баттьяні передав усю свою бібліотеку у дарунок Угорській академії наук. Саме з цього моменту і починається офіційна історія дослідження книги, оскільки жодних попередніх записів про автора, час створення чи шлях потрапляння рукопису до князівської родини не збереглося.

Єдиною матеріальною зачіпкою для вчених стали водяні знаки на папері. Експертиза виявила, що папір виготовили на паперових млинах Венеції у шістнадцятому столітті.

Проте це не дає точної дати написання: текст могли скопіювати із значно давнішого джерела або ж написати на чистому старому папері через століття після його виробництва.

На сторінках поряд співіснують християнські розп'яття, мусульманські півмісяці та язичницькі свастики - це може вказувати на створення книги у регіоні, де перетиналися ці три культури.

Складна структура письма та теорія містифікації

Головна складність розшифровки полягає у самому алфавіті. Дослідники нарахували у тексті від 150 до 200 унікальних символів, а з урахуванням рідкісних або комбінованих знаків їхня кількість сягає 800. Це свідчить про наявність дуже складної системи письма.

Текст має чітку структуру, послідовні інтервали та повторювані комбінації знаків - це доводить, що книга підпорядкована внутрішній логіці, а не є хаотичним набором вигаданих літер.

Протягом дев'ятнадцятого та двадцятого століть науковці намагалися порівнювати графіку з шумерським, латинським, давньорумунським, угорським та навіть давньоіндійським письмом, проте жодна гіпотеза не отримала підтримки в академічній спільноті.

Основні версії науковців

Втрачена мова: книга є єдиним уцілілим свідченням культури, яка зникла, не залишивши інших письмових пам'яток.

Складний політичний шифр: текст навмисно закодували для приховування релігійних чи філософських поглядів, які йшли врозріз із офіційною ідеологією того часу.

Масштабна містифікація: рукопис є витонченою підробкою вісімнадцятого або дев'ятнадцятого століття, створеною заради обману багатих колекціонерів антикваріату.

У XXI столітті до роботи залучили методи цифрового моделювання та ШІ, але навіть комп'ютерний аналіз частотного розподілу знаків наразі не зміг наблизити вчених до перекладу хоча б одного речення.