НАТО готується завдавати ударів углиб РФ: як змінилася оборонна стратегія блоку

У червні високопоставлені військові командувачі та представники країн НАТО зібралися на першому в історії Альянсу симпозіумі з питань далекобійних ударів (Deep Strike Symposium). Захід організував головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі американський генерал Алексус Гринкевич.

Під час зустрічі учасники обговорили нові підходи до оборони європейської території Альянсу, зокрема під час військової гри, присвяченої можливому протистоянню з Росією.

Протягом десятиліть оборона Європи будувалася переважно на принципі стримування противника та перешкоджання його просуванню. Однак після майже п'яти років повномасштабної війни Росії проти України військові стратеги НАТО дійшли висновку, що лише блокування наступу не зможе запобігти російському вторгненню.

Тепер для стримування звичайних збройних сил Кремля Альянсу потрібна більш активна стратегія запобігання нападу, відома у військовій термінології як "стратегія позбавлення противника можливостей" (denial).

Вона передбачає не лише знищення військ, які можуть перетнути кордон, а й ураження військових баз, складів постачання та промислових об'єктів у глибокому тилу Росії.

Нещодавно Гринкевич докладніше пояснив цей підхід під час виступу, присвяченого його "теорії перемоги". За його словами, спочатку оборонні сили НАТО мають зупинити першу хвилю нападу, а потім послабити можливості противника для продовження наступу.

Якщо Росія продовжить наступальні дії, Альянс має "зруйнувати систему ведення війни противника", завдаючи ударів не лише по військах, що наступають, а й по всьому, що їх забезпечує, підтримує або контролює. Про це генерал заявив під час виступу у Варшаві.

При цьому стратегія не передбачає переходу до застосування ядерної зброї.

Ключову роль у новій стратегії мають відігравати високоточні засоби ураження великої дальності - як дорогі сучасні системи, так і відносно дешевші ракети.

США останнім часом модернізують і розширюють арсенал високоточних далекобійних озброєнь. Йдеться, зокрема, про крилаті ракети Tomahawk і ракети ATACMS, а також про розробку нових систем.

Європейські союзники, які відстають у цьому напрямку, намагаються прискорити створення власних зразків озброєння та збільшити невеликі запаси крилатих ракет Storm Shadow, SCALP і Taurus.

Поняття "глибокого удару" не має єдиного визначення: залежно від підходу йдеться про ураження цілей на відстані від приблизно 160 км до кількох сотень кілометрів за лінією фронту.

У разі бойових дій для цього використовуватимуть далекобійні ракети, реактивні снаряди та безпілотники. Їхніми цілями можуть стати не лише традиційні військові об'єкти - віддалені авіабази чи армійські комплекси, - а й промислові підприємства, критична інфраструктура та ресурсні об'єкти Росії, розташовані за тисячі кілометрів від кордонів НАТО.

Цей підхід часто описують як необхідність атакувати лучника, а не просто захищатися від його стріл. Саме таку стратегію Україна вже застосовує у війні проти Росії.