Науковці змоделювали наслідки вивільнення прадавніх вірусів із льодовиків через глобальне потепління. Навіть один відсоток життєздатних патогенів може серйозно зашкодити біорізноманіттю та спричинити масову загибель сучасних організмів.
Про це пише РБК-Україна, посилаючись на дослідження, опубліковане у журналі PLOS.
Факт виживання мікроорганізмів у льодовиках доведено серією розкопок. Так, ще у 2003 році науковці оживили бактерії з льодовикового керна на Цинхай-Тибетському плато віком понад 750 тисяч років.
Згодом, у 2014 році, із сибірської вічної мерзлоти віком 30 тисяч років підняли гігантський вірус Пітовірус сибірський.
Реальні наслідки розморожування спостерігалися й у 2016 році у Західному Сибіру. Тоді відлига призвела до спалаху сибірки через спори бактерії Бацили антрациса, що забрало життя тисяч оленів та уразило десятки людей.
У новому дослідженні професор Корі Бредшоу з Університету Фліндерса та Джованні Строна з Гельсінського університету оцінили потенційні наслідки проникнення прадавніх патогенів у сучасні екосистеми.
Для цього науковці провели тисячі симуляцій за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення "Авіда", імітуючи вторгнення одного типу прадавнього вірусу в сучасні спільноти бактерій-господарів.
Результати експерименту виявилися тривожними. Що побачили вчені?
Виживання та домінування: приблизно у 3 відсотках випадків прадавній патоген успішно адаптувався, еволюціонував і став панівним у новому середовищі.
Масштаб збитків: у найгірших реалістичних сценаріях поява чужорідного вірусу призводила до скорочення чисельності популяції сучасних господарів на 30 відсотків порівняно з контрольною групою.
Попри те, що відсоток катастрофічних сценаріїв здається невеликим, дослідники наголошують на загрозі через ряд факторів.
З огляду на те, що щороку з льоду вивільняється близько чотирьох секстильйонів мікроорганізмів, навіть мінімальний відсоток агресивних патогенів утворює високу ймовірність локальних і глобальних екологічних криз.
Науковці зазначають, що прадавні патогенні мікроорганізми можуть стати новим потужним фактором вимирання видів, який раніше не враховувався у традиційних кліматичних моделях.
Попри те, що дослідження не оцінювало прямі ризики для людини, більшість відомих небезпечних вірусів (як-от коронавірус SARS-CoV-2, вірус Ебола чи ВІЛ) потрапили до людської популяції саме через контакти з тваринами.
Таким чином, резюмують дослідники, розморожений вірус здатний подолати міжвидовий бар'єр без втрати своїх руйнівних властивостей.