"Нарвська республіка" в країні НАТО? Як Росія готує "донецький сценарій" для Естонії

Росія знову згадала про "російськомовних" в Естонії (інфографіка: РБК-Україна)

Поки США загрузли у війні проти Ірану, а Китай із Північною Кореєю нагнітають ситуацію навколо Тайваню, на світовій карті може з'явитися ще одна небезпечна точка. Цього разу мова йде про можливу агресію Росії проти Естонії, а отже – проти НАТО.

Попри те, що основні сили Росії стримують ЗСУ, з початку березня Кремль активізував ідею проголошення "Нарвської народної республіки" у соцмережах і Telegram. Як повідомляє Bild, естонські спецслужби розглядають цю кампанію як можливу наративну підготовку до вторгнення в країну. При цьому модель така ж, як у 2014 році, коли Москва нібито захищала російськомовне населення в т.зв. "ЛНР" і "ДНР".

Чому саме Нарва

Росія обрала Нарву як осердя свого впливу не випадково. Наразі це прикордонне місто навпроти російського Івангорода, де мешкає компактна російськомовна спільнота – близько 95% населення Нарви. Загалом же у повіті Іда-Вірумаа, де розташована Нарва, етнічні росіяни та російськомовні становлять близько 70% населення.

Такий склад населення є результатом радянської політики. Під час окупації Естонії у 1940–1991 роках Нарву перетворили на центр сланцевої промисловості.

Як і з Донбасом, для роботи на підприємствах привозили тисячі робітників з інших територій Радянського Союзу. Етнічні естонці були витіснені, а радянські мігранти та їхні нащадки утворили закриту спільноту, яка ностальгує за СРСР.

Після відновлення незалежності Естонії у 1991 році місцеві лідери організували у Нарві референдум про автономію, де 97% проголосували "за", але явка була низькою, 55%, а влада Естонії визнала голосування неконституційним.

Протягом наступних десятиліть Нарва поступово занепадала. Високе безробіття і проблеми інтеграції російськомовного населення тільки погіршували ситуацію для мешканців міста.

Постійна загроза

Кремль "розкачує" ситуацію навколо Нарви давно і планомірно. У 2007 році, після релокації пам’ятника "Бронзовому солдату" в Таллінні, місто стало ареною протестів російськомовного населення. Естонські спецслужби вже тоді фіксували, як російські ЗМІ розкручували наративи про "гноблення росіян" у країні.

Після анексії Криму та вторгнення на Донбас Росія почала просувати наратив про створення "Нарвської народної республіки" і в Естонії.

В силу цілої низки причин такий сценарій так і не втілили в життя, але час від часу ситуація у Нарві напружується. Приміром, у 2022 році демонтаж радянського пам’ятника-танка Т-34 спричинив там локальні протести.

Такий стан справ зберігається. Джерело з естонських розвідувальних кіл повідомило Bild, що російська кампанія невипадково починається саме зараз, "коли погляди всього світу прикуті до Ірану", але ще не зрозуміло, яка мета російського наративу.

Наразі йдеться швидше про демонстрацію російських спроможностей, вважає директор Інституту світової політики Євген Магда.

"Звичайно, що росіяни намагаються показати, що вони, на відміну від Сполучених Штатів, можуть грати одночасно на кількох шахівницях. Інше питання – наскільки вони ефективно це можуть робити. Але показати, що такий потенціал у них є, політично важливо", – сказав Магда в коментарі РБК-Україна.

В нинішніх умовах потрібна чітка і ясна реакція на дії РФ щодо Нарви: "Не думаю, що це треба якось абсолютизувати. Проте й закривати на це очі теж не варто, оскільки ця небезпека є реальною. Для сьогоднішньої Росії невелика переможна гібридна війна на європейському театрі бойових дій є дуже важливою", – підкреслив Магда.

За його словами, у Росії не можуть не розуміти, що естонські спецслужби вже давно готують контрзаходи. Тож Кремль навряд чи має ілюзії щодо власного успіху.

Естонська влада вже посилила моніторинг прикордоння та готують контрзаходи проти російських агентів впливу. Крім того, вже протягом тривалого часу уряд країни фокусується на швидкій інтеграції російськомовного населення та зміцненні оборонних ліній на кордоні з Івангородом.

Проте це не виключає й інших цілей, які ставить перед собою РФ.

Тиск на НАТО

В політичному плані йдеться про розхитування системи колективної безпеки НАТО. Росія систематично це робить після повномасштабного вторгнення в Україну. Особливо ж Москва активізувалася з осені минулого року, коли до Польщі вторглися два десятки російських дронів.

"Це швидше елемент російського системного тиску на країни НАТО, який у тому числі породжений тим, що НАТО зараз не в найкращій військово-політичній формі. Ми ж бачимо заяви Трампа і все інше", – зазначив Магда.

Особливо небезпечно це на тлі дій президента США, який з одного боку змушує європейських членів НАТО витрачати на оборону більше, а з іншого – їм же і погрожує. Ситуація з Гренландією, яка час від часу виринає на порядок денний, є лише одним – але далеко не єдиним – прикладом такого підходу.

Як показала практика останніх місяців, від Альянсу не слід очікувати швидких та різких дій. Причини цьому – не лише брюссельська бюрократія, а й вкрай різні інтереси країн-членів.

"Хочемо ми цього чи не хочемо, але головна країна в НАТО – це Сполучені Штати. Тому я не думаю, що НАТО швидко змінить свій модус операнді й почне, знаєте, грати м’язами на кордоні Росії", – резюмував Магда.

Водночас у випадку ескалації з боку РФ Естонія точно може розраховувати на підтримку тих, хто розуміє реальність загрози з боку Росії – інших країн Балтії, Північної Європи, а також України.

Запитання-відповідь (FAQ):

– Чому Росія обрала саме місто Нарва для гібридної атаки на Естонію?

– Нарва є найбільш вразливою точкою через свою географію та демографію: місто розташоване на кордоні з РФ, а 95% його мешканців є російськомовними. Кремль використовує соціальну ізоляцію регіону та ностальгію за СРСР для поширення сепаратистських настроїв.

– Що таке "Нарвська народна республіка" і чи існує вона зараз?

– Це пропагандистський проєкт Кремля, який передбачає створення самопроголошеного квазідержавного утворення за зразком "ЛДНР". Наразі це лише інформаційна кампанія, яку Росія активізувала в березні 2026 року для політичного тиску на Таллінн та НАТО.