Морські дрони перестають бути лише ударними засобами. Що далі?
Морські безекіпажні комплекси сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни на морі. Україна на практиці показала, що відносно недорогі безпілотні системи можуть змінювати ситуацію в цілій операційній зоні та впливати на дії значно більшого і дорожчого флоту. Чому морські БпЛА перестають бути суто ударною силою та як вони взаємодіють з іншими типами дронів - читайте у ексклюзивній колонці для РБК-Україна голови Всеукраїнської федерації військових пілотів БпЛА Вʼячеслава Клементьєва.
Головне:
- Відносно недорогі безпілотні системи можуть змінювати ситуацію в цілій операційній зоні. Морські дрони впливають на дії значно більшого і дорожчого флоту.
- Морські безекіпажні комплекси стають багатофункціональними платформами. Вони можуть виконувати розвідку, забезпечувати зв’язок, перевозити вантажі.
- Наступним етапом розвитку морських дронів стане спільна робота декількох таких платформ. Об’єднані в одну систему управління та взаємодії, вони здатні виконувати більші задачі.
Особливо добре зміни ролі морських дронів поміті в Чорноморській операційній зоні. Саме тут морська та безпілотна компоненти дедалі тісніше інтегруються між собою і формують нові підходи до ведення бойових дій.
При цьому найцікавіше зараз навіть не окремі успішні застосування МБЕКів, а те, наскільки швидко змінюється сама їхня роль.
Ще нещодавно морський дрон сприймався переважно як ударний засіб. Сьогодні морські безекіпажні комплекси вже стають багатофункціональними платформами. Вони можуть виконувати розвідку, забезпечувати зв’язок, перевозити вантажі, підтримувати підрозділи та виступати носіями інших безпілотних систем.
Показовим прикладом стало бойове застосування морських безекіпажних комплексів Barracuda морськими піхотинцями 40 окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України в районі тимчасово окупованого Залізного Порту на Херсонщині.
Група МБЕКів у різних конфігураціях доставила FPV дрони безпосередньо в район виконання завдання. Після виходу на точку запуску до операції долучилася вже повітряна компонента, яка працювала по логістиці, транспорту, позиціях та особовому складу противника.
При цьому під час руху морські платформи самі потрапили під атаку. Один із комплексів противнику вдалося вивести з ладу, але інші продовжили виконання завдання.
Фото: морські дрони перестають бути лише ударними засобами (скріншот відео)
Для мене цей приклад особливо показовий, тому що ми вже бачимо не просто застосування окремого морського дрона. Ми бачимо взаємодію морської та повітряної безпілотних компонент у межах одного бойового задуму, де МБЕК фактично виступає мобільним носієм і засобом доставки іншої безпілотної системи.
Ще цікавіший приклад ми побачили на Кінбурнській косі. Безпілотна морська платформа доставила до окупованого узбережжя наземний роботизований комплекс, висадила його, після чого НРК виконав бойове завдання.
По суті це вже приклад роботизованого морського десанту, коли морська система стає транспортом і носієм для наземної роботизованої платформи. І це дуже важливий момент. МБЕК уже не обов’язково сам є кінцевим засобом виконання завдання. Він може доставити іншу роботизовану систему туди, куди відправляти людей занадто ризиковано.
Читайте також: ЗСУ вже використовують десятки розробок з ШІ та машинним зором: військові розкрили деталі
Так само ми вже бачили використання морських безекіпажних комплексів для евакуації українських військовослужбовців. І це ще раз показує, наскільки ширшим стає спектр їх застосування.
Мова вже не тільки про ураження цілей. Це розвідка, логістика, доставка, евакуація, ретрансляція зв’язку, підтримка підрозділів, перевезення корисного навантаження та взаємодія з іншими роботизованими системами.
На мою думку, саме в цьому полягає наступний етап розвитку МБЕКів. Один морський безекіпажний комплекс може виконувати одразу декілька функцій. Бути розвідником, ретранслятором, транспортною платформою, носієм FPV дронів або наземних роботизованих комплексів.
А наступним кроком стане спільна робота декількох таких платформ, об’єднаних в одну систему управління та взаємодії.
Фактично ми поступово переходимо від окремих дронів до роботизованих систем, у яких морська, повітряна та наземна компоненти доповнюють одна одну в межах одного бойового завдання.
Фото: морські дрони вже виконують роль носіїв для інших безпілотних платформ (ssu.gov.ua)
Але техніка це лише частина результату. Друга, не менш важлива частина, це люди. Оператори, їхня підготовка, досвід, тактика та здатність працювати разом з іншими екіпажами і типами безпілотних систем.
Саме тому для нас важливо створювати середовище, де оператори, військові, розробники та виробники можуть спілкуватися безпосередньо.
Одним із таких майданчиків став Кубок Командувача ВМС з морських безекіпажних комплексів, який Всеукраїнська федерація військових пілотів БПЛА, Рада зброярів та Асоціація морських дронів провели спільно під егідою ВМС України.
У змаганнях взяли участь екіпажі МБЕКів ВМС, СБС та ГУР МО України. Учасники демонстрували навички керування МБЕКами, маневрування та виконання практичних завдань.
Для нас важливо, що Кубок став майданчиком, де в одному місці зустрілися військові оператори, розробники, виробники, представники оборонної індустрії , міжнародні партнери та військові аташе різних держав. І це дуже показовий момент, тому що інтерес до українського досвіду застосування морських безпілотних систем сьогодні є міжнародним.
Україна не просто створює нові платформи. Ми накопичуємо унікальний бойовий досвід їх застосування, який сьогодні уважно вивчають наші партнери.
Кубок - це ще й можливість вибудувати прямий зв'язок між оператором і виробником. Оператор говорить, що реально працює в бойових умовах, чого бракує платформі та що потрібно змінити, а виробник може перетворити цей досвід на наступну версію продукту.