У МОН зробили заяву щодо навчання дітей за кордоном: чи потрібно ходити у дві школи

"Через війну ми сьогодні втрачаємо перспективу особистості, бо вона недоотримує якісну освіту. Це ризики для майбутньої успішної самореалізації. Якщо ж говорити про дітей за кордоном, ми ризикуємо втратити наших громадян, які нам дуже потрібні, особливо молодь", - заявив він.

Міністр зазначив, що українські діти за кордоном можуть бути асимільовані в місцеві спільноти.

"Насправді ми розуміємо, що так чи інакше діти пристосовуються. Водночас існує небезпека, що діти будуть там маргіналізовані, якщо не інтегруватимуться в нормальне офлайнове навчання. Тому вони повинні ходити в місцеві школи. Але для нас також важливо, щоб ці діти залишилися українцями, зберегли ідентичність", - заявив Лісовий.

Він зазначив, що відомство розробило так званий українознавчий компонент.

"Діти, які інтегруються у польські, німецькі, чеські, словацькі школи, можуть не вивчати всі універсальні дисципліни в українських закладах освіти, але ми спонукаємо їх опановувати так званий українознавчий компонент", - заявив міністр.

За його словами, Міносвіти провело переговори з Польщею та Словаччиною щодо сприяння їхніх урядів залученню дітей до вивчення українознавчого компонента.

"Зараз ці рішення уже на стадії імплементації. Сьогодні ми працюємо над тим, у яких міждержавних документах це має бути закріплено", - додав він.

Як дітям вивчати українознавчий компонент

Лісовий зазначив, що українознавчий компонент можна вивчати у кілька способів. Перший - онлайн. До 6 годин на тиждень діти вчать українську мову, літературу, історію України та географію.

Другий варіант - факультативні заняття з українськими вчителями, де у школах є великі спільноти українських дітей.

Третій варіант - навчання в освітніх осередках, якщо вони є. За кордоном багато як громадських організацій, так і батьківських спільнот організували свої невеличкі суботньо-недільні школи. Там також можна давати ці шість годин українознавчого компонента.

Проблеми в освіті за кордоном

За словами міністра, проблема в освіті за кордоном полягає в тому, що молодші школярі швидше інтегруються в суспільство, вивчають мову й загалом включаються в освітній процес, в той час, як підліткам це дається важче.

"Їхні освітні втрати глибші через те, що перший рік, а іноді й другий, їм ще важко орієнтуватися та навчатися в іноземних школах. Розуміючи це, ми за літо хочемо, зробити скорочену версію блоку STEM - природничих дисциплін і математики. Це також має підтримати знання наших дітей за кордоном", - зазначив він.

Міжнародна українська школа

Лісовий додав, що Україні дуже важливо зберегти ідентичність дітей.

"Заради цього ми перезавантажуємо навчальний заклад, який називається "Міжнародна українська школа" - покладаємо на нього новий функціонал. Уже сформували наглядову раду, оголосили конкурс на обрання директора", - заявив він.

За словами міністра, "Міжнародна українська школа" формуватиме бази даних освітніх осередків, розроблятиме навчальні програми окремо для кожної країни, шукатиме політичні рішення, які стосуються, наприклад, моделей зарахування дисциплін. Тобто Україна створює своєрідне "міністерство закордонної освіти".

"У нас виїхало близько 500 тисяч дітей шкільного віку. Ми загалом маємо величезну діаспору… Це наш ресурс, це наш людський потенціал, який ми можемо сьогодні залучати, якщо дамо школам за кордоном наш сучасний контент, дамо наш наратив", - заявив він.

Лісовий зазначив, що Україна має шанс повертати назад з міграції не тільки тих, хто виїхав у 2022 році, але й тих, хто виїхав давно і дбає про те, щоб їхні діти знали, що мають українське коріння.

"Тому ми справді повертаємося до того бачення, що є 60 мільйонів українців. На сьогодні ми знаємо, перед якими демографічними викликами стоїмо. Тому нам треба реалізовувати цілеспрямовану політику, зокрема освітню, скеровану на наші діаспори - як нові, так і старі", - зазначив він.