Лід, який у 10 разів міцніший за звичайний, створили вчені - новий матеріал BioPykrete витримує навантаження на рівні бетону. Його розробила команда Єврейського університету в Єрусалимі.
Про це інформує РБК-Україна з посиланням на Interesting Engineering.
Вчені пояснили: ідея підсилення льоду не нова. Ще під час Другої світової війни дослідники експериментували з пайкретом - сумішшю льоду та деревинної маси, яка танула повільніше за звичайний лід.
Група науковців під керівництвом професора Ідо Браславського з факультету сільського господарства, продуктів харчування та довкілля імені Роберта Г. Сміта вивела цей принцип на молекулярний рівень.
Для створення BioPykrete вчені змішали лід із нанокристалами целюлози - мікроскопічними жорсткими частинками, що відповідають за міцність рослинних структур.
У процесі замерзання ці частинки сформували об'ємну тривимірну сітку навколо кристаликів льоду.
Головним технологічним проривом стало створення спеціального штучного білка, який діє як молекулярний клей.
Одна частина цієї білкової структури зв'язується з льодом, а інша - з целюлозою. Завдяки такому молекулярному містку показники міцності та поглинання енергії зросли удвічі порівняно зі звичайними сумішами льоду й целюлози.
Лабораторні тести показали, що BioPykrete у 10 разів краще протистоїть стисканню, ніж чистий лід, досягаючи при цьому міцності традиційного бетону.
Крім того, новий матеріал здатен поглинати у 70 разів більше енергії до моменту руйнування.
На відміну від звичайного льоду, який розлітається на друзки під тиском, BioPykrete деформується і гнеться. Це робить його значно безпечнішим для потенційного використання в будівництві.
Науковці розглядають BioPykrete як екологічну та біорозкладну альтернативу будівельним матеріалам для Арктики та Антарктики.
Причина - у цих регіонах транспортування сталі та бетону вимагає колосальних фінансових і логістичних витрат.
Наразі розробка залишається концептом і потребує тривалих випробувань. Дослідникам ще належить з'ясувати, як BioPykrete поводиться під час багаторазових циклів замерзання та відтавання, а також чи зберігає він форму під постійним довготривалим тиском.