Обмеження експорту металобрухту посилить довіру до українського уряду, оскільки дозволило зупинити схеми реекспорту та уникнути звинувачень у непрозорих механізмах.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна "Експорт брухту під обмеженням: хто лобіює скасування і як Україна втрачала мільярди".
Читайте також: Мільйонні втрати для бюджету: в УМП назвали причини обмеження експорту брухту
За даними експертів, переробка однієї тонни брухту всередині країни дає бюджету 13-15 тис. грн надходжень, тоді як експорт сировини приносить лише 50-100 грн.
Крім прямих податків, металургія забезпечує зайнятість і створює мультиплікативний ефект для економіки.
Раніше значна частина українського брухту постачалася до Польщі з подальшим реекспортом до Туреччини та Індії.
Така схема дозволяла уникати сплати мита в 180 євро за тонну, яке діє при прямому експорті до третіх країн, що призводило до втрат бюджету. За оцінками народного депутата Дмитра Кисилевського, лише торік через такі механізми держава недоотримала 3,5 млрд грн.
Аналітики GMK Center зазначають, що польський ринок брухту є профіцитним, а українські поставки становили не більше 5% його обсягу. Тому припинення експорту з України не впливає критично на польських виробників.
Водночас, спроби судового блокування урядового рішення, зафіксовані з боку брухтозаготівельників свідчать про прагнення відновити попередні схеми. Економіст Олексій Кущ заявив, що повернення до безмитного експорту означало б відновлення непрозорості та втрат для бюджету.
Політолог Тарас Семенюк наголосив, що зростання безмитного експорту та отримання сертифікатів EUR.1 могло б привернути увагу ЄС і створити додаткові ризики для торговельних відносин. На його думку, урядове рішення поклало край зловживанням, які ставили під загрозу довіру європейських партнерів.
Крім фіскального ефекту, обмеження експорту також пов’язують із необхідністю забезпечення українських металургів сировиною в умовах дії механізму CBAM та зростання ролі брухту як стратегічного ресурсу для виробництва сталі з нижчим вуглецевим слідом .
Таким чином, за оцінками експертів, рішення про обмеження експорту брухту має не лише економічний, а й репутаційний ефект, демонструючи готовність уряду припиняти схеми, що завдають збитків бюджету.
Найбільший ефект для зростання економіки дає переробка сировини всередині країни, а не її продаж за кордон. Так, заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергій Поважнюк заявив, що експорт брухту приносить Україні у 280 разів менше податків, ніж переробка.
За його словами, що експортери брухту чорних металів платять державі в середньому 50 гривень податків з тонни вивезеного брухту. А металургійні комбінати, які переробляють його в Україні, платять понад 7500 грн з кожної тонни. А з урахуванням платежів суміжних галузей - до 14 000 грн з тонни.
Крім цього, переробка брухту в Україні створює мультиплікативний ефект для економіки, забезпечує десятки тисяч робочих місць та генерує додаткові вантажі для транспорту.
Додамо, що за підсумками 2025 року експортери українського металобрухту збільшили вивіз стратегічної сировини на 53% порівняно з 2024 роком - до 448,68 тисяч тонн.
Як раніше повідомлялося, 31 грудня 2025 року Кабмін України прийняв постанову №1795, якою на весь 2026 рік запроваджується нульова квота на експорт металобрухту.