Про те, з чим державне лісове господарство завершує цей рік, та які зміни очікують на "Ліси України" у 2026-му, – розповів РБК-Україна голова наглядової ради держпідприємства Олексій Кучер.
Наступного року найбільше держпідприємство країни "Ліси України" має перетворитися на державну акціонерну компанію.
Процес трансформації розпочався ще у лютому, коли Кабмін сформував незалежний орган управління компанії – наглядову рада ДП "Ліси України".
До наглядової ради увійшли три незалежні члени з Канади, Фінляндії та Латвії – Маркіян Витвицький, Янне Харьюнпяя та Робертс Стріпніекс, а також представник держави – голова Державної регуляторної служби Олексій Кучер, якого згодом було обрано головою ради.
Запитали у пана Олексія, з якими результатами ДП "Ліси України" завершує рік та що планується далі.
– Пане Олексію, на останньому засіданні наглядова рада погодила проміжний звіт щодо досягнення цілей діяльності ДП "Ліси України", а також звіт про виконання фінансового плану за підсумками трьох кварталів. Іншими словами, роботою підприємства ви задоволені?
– Ми не можемо бути не задоволені фінансовими показниками. Фінансовий результат перевершив наші очікування. Прибуток ДП "Ліси України" може сягнути 8 млрд грн – понад удвічі більше, ніж торік. Рентабельність також зросла у понад два рази до майже 30%.
За підсумками 11 місяців підприємство сплатило у бюджети всіх рівнів майже 15 млрд грн. На мій погляд, за темпами зростання фінансово-економічних показників ДП "Ліси України" один із лідерів державного сектору економіки.
– Але ж причина у зростанні вартості деревини?
– Більшою мірою так. Але це не адміністративне підвищення тарифів. Уся продукція, окрім дров для населення та соціальної сфери, реалізується ДП "Ліси України" виключно на відкритих, прозорих і конкурентних торгах.
Підприємство не лише не відступило від цього принципу, а й зробило ще один крок до відкритості – почало публікувати інформацію про всі укладені на біржі контракти. Будь-хто може перевірити, хто, яку продукцію та за якою ціною законтрактував.
– Споживачі, тобто бізнес, зовсім не радіє зростанню цін та закликає збільшити пропозицію деревини.
– Нагадаю, лісівники протягом двох років закликали змінити законодавство та нормативну базу, які ускладнюють дозвільні процедури, обмежують заготівлю та призводять до втрати цінного ресурсу. Наглядова рада також намагалася привернути увагу владної вертикалі до наявної проблеми. Нарешті протягом останніх пів року потрібні рішення почали ухвалюватися.
Ми бачимо, що Уряд та Міністерство економіки приділяють значну увагу розвитку лісового господарства та забезпеченню роботи деревообробної промисловості. До речі, ми запросили до участі в засіданні Наглядової ради міністра Олексія Соболєва. Це те, чого ніколи раніше не було.
Але треба розуміти: одночасно збільшити заготівлю неможливо, оскільки будь-якому виїзду бригади заготовників на лісосіку передує тривала бюрократична дозвільна процедура. Крім того, в Україні понад 2 млн га лісів об'єктивно недоступні для господарювання – тимчасово окуповані, заміновані, розташовані в зоні дислокації військових частин тощо.
– Як би не було, у лісівників стало більше коштів – яким чином контролюється їх витрата?
– Уточню: у першу чергу від зростання вартості деревини все ж таки виграла держава. Понад половину коштів від її реалізації спрямовують у вигляді податків та зборів до бюджетів усіх рівнів. Водночас додатковий фінансовий ресурс отримало і лісове господарство.
Наглядова рада в межах своїх функцій докладає максимум зусиль для контролю за їх використанням. Зокрема, ми запровадили таку форму контролю: менеджмент ДП "Ліси України" щомісяця до 10-го числа повинен надавати Наглядовій раді інформацію щодо витратних договорів на суму, що перевищує 1 млн грн.
Окрім цього, ми отримуємо дані за всіма ключовими напрямами – виконання річного інвестиційного плану, виготовлення матеріалів лісовпорядкування, стан оформлення речових прав, дані з реєстру наказів з кадрових питань. Тобто ми постійно тримаємо руку на пульсі.
Ще у травні ми погодили спрямування 500 млн грн на підвищення зарплат виробничому персоналу – лісничим, помічникам лісничих, майстрам, водіям, трактористам, вальникам лісу.
Середня зарплата на підприємстві зросла з 22 тис. грн до 29 тис. грн. Це дозволило зупинити відтік людей. Водночас радою ухвалено рішення не нараховувати генеральному директору квартальні премії до завершення воєнного стану. Варто зауважити, що це була особиста ініціатива керівника, яку Наглядова рада підтримала.
Наглядова рада прагне не лише аналізувати інформацію, яку нам надають, – важливо мати власні незалежні інструменти для її збору та систематизації.
Саме тому Наглядова рада ухвалила рішення про створення Служби внутрішнього контролю (СВК), до складу якої входять підрозділи внутрішнього аудиту, комплаєнсу (контролю дотримання законів, нормативних актів та внутрішніх політик) і управління ризиками. Штат СВК призначається Наглядовою радою та підпорядковується їй. Це – наші "очі", які, я сподіваюся, дозволять об’єктивно оцінювати всі процеси на підприємстві. Нового керівника внутрішнього аудиту вже призначено.
– В одному з інтерв'ю ви зазначили, що наглядова рада виходить із ініціативою щодо проведення незалежного зовнішнього аудиту, яка його доля?
– Тендери проведено, підрядників обрано. ТОВ "КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА" здійснюватиме аудит фінансової звітності за 2025 рік, а ТОВ "ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС" – за 2022-2024 роки. Група компаній Грант Торнтон Україна – це частина глобальної мережі Grant Thornton, яка представлена у понад 150 країнах світу. Загальний дохід глобальної мережі у 2024 році склав 8 млрд доларів США. Crowe Erfolg Ukraine є членами Crowe Global, 9-ї у світі за величиною міжнародної аудиторської мережі. В України обидва підрядника входять у десятку найбільші аудиторських компаній.
Ми також направляли запрошення компаніям "Великої четвірки" аудиторських фірм, але, на жаль, вони не виявили бажання брати участь у тендері.
– Болюча для державного сектору тема закупівель. Що з ними?
– Є безумовний прогрес: 97% бюджету закупівель спрямовується на відкриті конкурентні торги – настільки високого показника у державному лісовому господарстві ще ніколи не було. Економія на закупівлях з початку року становить понад 700 млн грн. На відкриті торги Prozorro вперше на 100% виставляється лісозаготівля – найбільша за обсягом стаття закупівель підприємства.
Тим не менш, довіряй, але перевіряй. Наглядова рада звернулася до Державної аудиторської служби України з ініціативою проведення перевірки публічних закупівель ДП "Ліси України" за 2025 рік – щодо дотримання вимог законодавства, обґрунтованості очікуваної вартості, законності вибору процедур та ефективності використання коштів.
Крім цього, Наглядова рада звернулася до Антимонопольного комітету України з проханням провести перевірку процедур публічних закупівель на предмет наявності ознак порушень конкурентного законодавства.
– Чим завершилася історія закупівлі автоматизованої системи управління (ERP)?
– Крапку в процесі закупівлі ERP ще не поставлено. Концепцію запровадження системи було розроблено до створення наглядової ради, і нині члени ради мають інше бачення. Один із них – Маркіян Витвицький – має досвід упровадження ERP у Канаді.
На нашу думку, неможливо передбачити все наперед, доцільніше рухатися крок за кроком, послідовно впроваджуючи найбільш важливі модулі системи управління. Наступного року процес закупівлі ERP буде обов’язково перезавантажено. Ми постійно тримаємо це питання у фокусі уваги.
– Судячи з "Міндічгейту", підбір кадрів для держкомпаній не завжди проводиться прозоро. Що з цим робити?
– Єдиний варіант – незалежна, об’єктивна оцінка. За ініціативою Маркіяна Витвицького планується проведення незалежного комплексного оцінювання топ-менеджменту підприємства щодо рівня його фаховості, ефективності, ділової етики. Так як це робиться у всьому світі. На конкурсі має бути обрана HR-компанія з відповідною експертизою.
Іншими словами, наступного року ДП "Ліси України" очікує шість різних аудитів – два незалежних зовнішніх, державний, внутрішній, HR-аудит та перевірка Антимонопольного комітету. За результатами ми безумовно зробимо необхідні висновки.
Крім того, Наглядовою радою затверджені Антикорупційну політику та Правила ділової етики підприємства, які розроблялися спільно з Базельским інститутом управління відповідно до кращих міжнародних практик.
– Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко нещодавно заявила, що наглядові ради мають забезпечити належне та невідкладне реагування на повідомлення від правоохоронних органів щодо правопорушень стосовно посадових осіб. Як це реалізувати на практиці?
– Ще влітку цього року ми проявили ініціативу та звернулися до всіх ключових правоохоронних органів – Офісу Генерального прокурора, ДБР, БЕБ, НАБУ та Національної поліції – з проханням надати інформацію щодо кримінальних проваджень, які стосуються менеджменту нашого підприємства. Для своєчасного реагування та ухвалення об’єктивних рішень Наглядовій раді необхідні підтверджені факти. Іншими словами, всі доступні нам інструменти контролю ми вже задіяли.
– Ви дуже активна наглядова рада…
– Це дійсно так, без перебільшення. Протягом цього року відбулося вже десять засідань ради і до кінця року планується ще одне позачергове. Також проведено понад тридцять робочих нарад і зустрічей. Сформовано три комітети, які провели дев’ять засідань. Усі члени ради максимально активно долучаються до обговорення та вирішення питань. Ми створили офіс корпоративного секретаря, адже одна людина фізично не може впоратися з обсягом завдань, який ми ставимо.
– Але ваша активність не всім напевно подобається. У телеграм-каналах з'явились публікації щодо кримінального провадження, пов’язаного з виплатою винагороди членам Наглядової ради…
– Обставини відкриття провадження мені не відомі, але за зверненням громадської організації це зробити дуже не складно. Щодо медіа-кампанії проти Наглядової ради, то зі списку задіяних інформаційних ресурсів стає зрозумілим, що кампанія повністю проплачена. Члени ради розуміють, що це спроба тиску, та сприймають абсолютно адекватно. Ані на нашу позицію, ані на нашу роботу такі кампанії не впливатимуть.
Насправді всі виплати членам Наглядової ради здійснюються прозоро та строго відповідно законодавству. З кожним членом Наглядової ради ДП "Ліси України" укладено цивільно-правовий договір, затверджений наказом Держлісагентства.
Розмір винагороди визначений на основі Політики винагороди членів наглядових рад, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова № 1369 від 29 листопада 2024 року).
Крім того, членам Наглядової ради підприємство компенсує витрати, пов’язані з виконанням ним своїх повноважень, за умови їх документального підтвердження. Наприклад, витрати на проїзд від місця проживання до місця проведення засідання Наглядової ради.
– Ваші очікування від корпоратизації?
– "Ліси України" – це підприємство європейського рівня, а в перспективі – й світового. Корпоратизація – це шлях до визнання з боку міжнародних партнерів. Це також можливість залучення міжнародного фінансування для розвитку компанії, адже чинна організаційно-правова модель державного підприємства західному світу не зовсім зрозуміла.
В Україні корпоратизація дає право спрямовувати кошти від реалізації непрофільних активів на розвиток. І, звичайно, корпоратизація – це корпоративне управління. На мою думку, всі найкращі інструменти корпоративного управління вже задіяні.
– Які зміни очікують лісове господарство?
– Ми нещодавно затвердили Стратегічний план розвитку ДП "Ліси України" на 2025–2029 роки. Основний акцент – на балансі економіки та екології, розвитку природного лісівництва. Ми плануємо збільшувати заготівлю в межах установлених законодавством лімітів із поетапним скороченням частки суцільних рубок та покращенням якості лісів за рахунок формування більш стійких до пожеж і змін клімату природних деревостанів.
Член Наглядової ради Робертс Стріпніекс понад двадцять років очолював "Ліси Латвії", має величезний досвід, і я дуже вдячний йому за активну участь у розробці стратегії.
Одним з найгостріших викликів залишається питання розмінування лісів. Звичайні технології потребуватимуть багатомільярдних інвестицій та десятирічь роботи, тому потрібні інноваційні рішення. У цьому напрямі активно працює член наглядової ради Янне Харьюнпяя. Проводяться консультації з українськими структурами, відповідальними за розмінування та міжнародними виробниками спеціалізованої техніки.
– Ви якось сказали, що з формуванням наглядової ради підприємство стає більше суб'єктним. Чи дійсно з формуванням ради "Ліси України" отримали суб'єктність?
– "Лісам України" цього року довелося пройти кількамісячний період турбулентності. Позиція Наглядової ради забезпечила стабільність у роботі підприємства: у цей час не було допущено втрати керованості чи зовнішнього втручання в кадрові та виробничі процеси. Саме це я називаю здобуттям суб'єктності.