Сумщина вже певний час знаходиться під інтенсивними атаками росіян. Як жителі регіону виживають в таких умовах, що відбувається з евакуацією і чого не вистачає області, - розповів голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров в інтерв'ю РБК-Україна.
Вже майже чотири роки прифронтові території страждають від щільних обстрілів і близькості від фронту. Але останнім часом атаки стали більшими. Росіяни до настання зими намагаються зробити все, щоб життя в Україні було нестерпним. І більше за всіх страждають прикордонні регіони.
Сумська область кожен день зазнає ударів майже всім, що є в арсеналі у росіян. Прифронтові села майже знищені, людей евакуюють, а у обласному центрі намагаються налаштувати життя, не дивлячись на постійні атаки як на критичну, так і н цивільну інфраструктури. Як Сумщина справляється з війною, – в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.
– На жаль, щоденні обстріли – це вже буденність для Сумщини, для мешканців Сумської області. Можу сказати, що за жовтень таких обстрілів було майже 2700. Вересень – це майже 3 тисячі обстрілів. Щодо наслідків, то в жовтні ми маємо 8 загиблих, 108 постраждали або були поранені, серед них 8 дітей.
Ворог застосовує, в залежності від наближеності до лінії боєзіткнення, керовані авіаційні бомби, безпілотні літальні апарати ударного типу "Шахед", "Гербера" і "Італмас". Удари завдаються по місту Суми та іншим містах області, але здебільшого – по прифронтових громадах, які наближені до лінії боєзіткнення.
Через наближеність до фронту, через протяжність нашого кордону РФ, а це 562 кілометри, звісно, щільність ударів набагато більша, порівняно з ситуацією у центральних, західних областях. На жаль, маємо і загиблих, і поранених. Є удари по цивільній інфраструктурі житлових будинках.
– Чим росіяни більше обстрілюють? Ракети, КАБи, чи більший акцент роблять на дронах?
– Більше обстрілюють дронами, у них їх загалом більше, тому дрони.
– Яку ви можете виділити основну мету обстрілів? Це удари по енергетичній інфраструктурі чи хаотичні атаки для залякування населення?
– Це можна назвати симбіозом. Загалом це абсолютний тероризм, оскільки є багато ударів вглиб – там, де немає військових і немає прив'язки до військових. Стріляють по об'єктах критичної інфраструктури, так, але основна мета – це терор, паніка і хаос серед місцевого населення, тому багато атак на житлові будинки. Більше того, я глибоко переконаний, що це і є мета росіян – за рахунок вбивства цивільних людей, дітей, знищення цивільної інфраструктури посіяти паніку і таким чином тероризувати Сумську область.
– З огляду на таку велику кількість обстрілів ми розуміємо, що області потрібна велика кількість ППО. Чи є в ньому потреба і чи обговорюєте ви це з військовим командуванням?
– У нас постійна комунікація з нашим військовим командуванням, на території області, створені відповідні координаційні центри. Ми щотижня розглядаємо це питання на Раді оборони. Ми максимально долучаємось до обговорення, розуміючи потреби. Ми в цьому році з бюджетів громад області вже виділили понад 1 мільярд гривень на підтримку наших Збройних сил України, інших складових сил безпеки і оборони. Серед цих коштів пріоритет ми віддаємо посиленню нашої протиповітряної оборони.
Ми постійно модеруємо цю ситуацію, відслідковуємо, бо військова складова максимально динамічна, скажімо так. Вона діджиталізується і у ворога також. Ну от для прикладу, певні засоби радіоелектронної боротьби або ураження кілька місяців тому були актуальні, наразі вони втрачають свою актуальність. Тому тут потрібна постійна модерація, розуміння і максимально ефективне адресне виділення коштів.
– Ви це питання щодо ППО обговорюєте на Асоціації прифронтових громад і територій?
– У голів громад, голів ОВА є інформація щодо цього, є доступ, але ви самі розумієте, що ця комунікація доволі конфіденційна. В чому комунікація? В розумінні спільних викликів і в модерації зусиль, акумуляції відповідних коштів, придбанні засобів, проведенні робіт щодо облаштування інженерного захисту об'єктів критичної інфраструктури. Цьому питанню приділяється увага, оскільки воно є одним з першочергових зараз для прифронтових громад і прикордонних областей.
– Як зараз відбувається евакуація з частини області, де зараз небезпечно знаходитись? Які труднощі виникають?
– У нас наразі евакуація оголошена з 213 населених пунктів. Це 18 прифронтових громад. Наразі евакуйовано трохи більше 57 тисяч людей. Зараз темпи евакуації уповільнились через те, що основна маса людей вже виїхала. Але евакуація триває, за жовтень було евакуйовано близько 260 людей, серед них 21 дитина. За минулу добу було евакуйовано 8 людей.
– У вас, як у інших прифронтових громад, також є проблема в тому, що люди не хочуть виїжджати? Мотивуючи це тим, що не хочуть залишати свої будинки, їхати нікуди і так далі.
– У нас є близько 20 тисяч письмових відмов від евакуації. Чинне законодавство не передбачає примусовий спосіб переміщення людей. Тому, звісно, такі випадки є. Дійсно, люди не хочуть покидати свої домівки. Напевно, жодна людина не хоче покидати свій будинок, бо для неї незрозуміло, як будувати життя у новому місці. Хочу зазначити, що для людей, які евакуюються, в області передбачені місця для розселення, про це постійно інформуємо людей. Надається гуманітарна та інша допомога.
– Скільки в області живе внутрішньо переміщених осіб і чи бачите ви тенденцію, щоб ці люди повертались?
– З початку повномасштабного вторгнення на Сумщині обліковано майже 90 тисяч ВПО. З них понад 74 тисяч осіб – мешканці Сумської області. Загалом на обліку на Сумщині – понад 100 тисяч ВПО – це як жителі нашої області, які евакуювались із прикордонних територій, так і ВПО з інших областей.
Ще понад 56 тисяч жителів Сумщини евакуювались в інші регіони – Київську, Львівську, Полтавську, Закарпатську області та інші.
– Серед тих, хто відмовився від евакуації, чи є сім'ї з дітьми?
– Всі діти, які підлягали обов'язкової евакуації, це трохи більше 8 тисяч дітей, вони евакуйовані. На території прифронтових громад діти залишаються, але кількість там досить невелика і проводяться заходи щодо їхньої евакуації.
– Щодо стану комунальної сфери. Як пройшов старт опалювального сезону і що зі світлом? Як справляєтесь з ремонтом енергетичних об'єктів після чергових атак?
– Останнім часом ми бачимо, що ворог активно аналізує результати своїх атак і ударів, роблячи зріз по їх ефективності. Тобто, якщо бачать, що були завдані удари, а світло є, тепло є, то ворог далі максимально продовжує спроби знищити ключові об'єкти критичної інфраструктури. Тому ми намагаємось не висвітлювати цей процес.
Для нас більш важливо, щоб у людей в будинках було світло і тепло. Напевно, це найважливіша оцінка роботи енергетиків, влади, ППО. Але можу сказати, що, завдячуючи нашим комунальним службам, енергетикам, ми знаємо, що робити.
Наразі ми розуміємо можливі сценарії, шляхи вирішення питань, поповнення нашого матеріального резерву, наші дії. Хоча, звісно, ми маємо прогнозувати і найгірші варіанти. Наразі в області, дякувати нашим енергетикам, світло і теплопостачання стабільне.
– Які пільги можуть отримати люди, крім пільги на електроенергію? Чи плануєте ви вводити якісь пільгові преференції для людей?
– Одна з основних пільг – це підтримка людей під час опалювального сезону і виділення 19,4 тисяч гривень на кожну родину для забезпечення твердим паливом прифронтових громад. Є виділення коштів для внутрішньо переміщених осіб – це 2 тисячі гривень для родин з дітьми, одноразова допомога – 10 тисяч гривень від наших партнерів.
Спільно з громадами ми передбачаємо і плануємо відповідні програми щодо підтримки прифронтових громад і внутрішньо переміщених осіб. Ми за це щиро вдячні громадським організаціям, волонтерам і нашим міжнародним партнерам, оскільки увага до нас досить висока. Ми максимально доносимо проблематику і маємо підтримку – починаючи від гуманітарних, медичних наборів і конкретно адресної грошової допомоги. В тому числі, мова йде про техніку для громад для проведення різноманітних робіт.
Наразі розглядаємо конкретні програми, формуємо бюджет. Ми враховуємо релокацію бізнесу і, прогнозуючи бюджет, серед пріоритетів ставимо підтримку громад і соціальні пільги для прифронтових громад.
– Повертаючись до Асоціації прифронтових громад, у них, серед іншого є ідея щодо закріплення 64 % ПДФО за громадами і компенсація пільги щодо сплати земельного податку. Ви це підтримуєте?
– Я вам хочу сказати, що ця ініціатива для нас не нова і її нам анонсувала не асоціація. Ми ще перед асоціацією, під час візиту прем'єр-міністерки і керівництва Офісу президента говорили про цю ідею. Ми фактично підтримали Асоціацію вже зробленими кроками. Про 64% ПДФО ми озвучили ще два місяці тому. Можемо сказати, що з Асоціацією з іншими громадами у нас є абсолютне розуміння спільних проблем і єднання заради їхнього вирішення. І на цьому етапі ми маємо підтримку уряду і президента України.
– Щодо відновлення міста, які основні акценти, що в пріоритеті? І чи вистачає на це коштів?
– Відновлення міста і відновлення зруйнованих об'єктів і є пріоритетом. Після візиту міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка ми звернулися з ініціативою щодо проведення дистанційного обстеження зруйнованого і пошкодженого житла. Ми започаткували підхід, який дозволив прифронтовим громадам проводити дистанційне обстеження замість виїздів комісій, що були небезпечними через постійні обстріли.
Відновлення житла і проведення відповідних компенсацій, звісно, так само є у нас в пріоритеті. Я можу сказати: якщо брати, наприклад, Суми, у нас є потреба в понад 78 мільйонів гривень – це на відновлювальні роботи. Заплановано близько 30 мільйонів. По "єВідновленню" у нас майже 7 тисяч заявок на отримання відповідної допомоги. Мова про компенсацію в сотнях мільйонів, які люди отримали з державного бюджету. У нас постійний діалог щодо аналізу цієї ситуації як у Сумах, так і в прифронтових громадах.
Ми бачимо реальні зрушення щодо застосування постанови Кабінету міністрів щодо можливості дистанційного обстеження. Оскільки цей проект є пілотним, він постійно модерується. Мені дуже приємно, що на рівні уряду, на рівні асоціації громад і особистого спілкування ми швидко узагальнюємо цю проблематику, Кабінет міністрів ухвалює рішення і в цей пілотний проект своєчасно вносять відповідні коригування, що дає можливість людям максимально швидко документувати факти знищеного та пошкодженого майна і отримувати відповідні компенсації.
– Загалом, чи вистачає області грошей і які субвенції ви отримуєте з державного бюджету? Чи їх вистачає на потреби?
– Держава максимально виділяє субвенції на відновлення. Зараз 121 мільйон – це кошти на захист об'єктів критичної інфраструктури. Мова йде теж про сотні мільйонів на підтримку медичної галузі. До нас постійно приїздять члени Уряду. За кожним візитом ми маємо конкретні результати. Як приклад, за результатами візиту прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, ми на тому тижні отримали рішення про виділення 27,5 мільйонів гривень з резервного фонду для придбання паливно-мастильних матеріалів для сталої роботи наших генераторів у випадку ускладнення. Тобто підтримка є системна.
— Як в Сумській області працює бізнес в цих умовах? З якими труднощами зіштовхуються підприємці?
— Єдина проблема, яка є у сумського бізнесу, це постійні обстріли. При всій повазі до наших колег, наших друзів з західних регіонів, але бізнес в тих умовах, в яких він зараз працює в Сумській, Харківській, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській областях, – це надскладно. В Сумській області повітряна тривога може лунати 24 години на добу.
З нашого боку максимально підтримуємо бізнес. Зокрема, два місяці тому ми ввели в області таке поняття, як диференційована повітряна тривога. Розуміючи, що піднімається борт з Міллєрово, оголошується повітряна тривога для всіх областей. В той же час, якщо ми розуміємо, що небезпека є для окремих районів області, повітряна тривога оголошується саме там, а інші райони не зупиняють роботу – тобто бізнес розуміє відсутність реальної загрози, що дозволяє підприємствам більше працювати.
— Щодо роботи дитячих садків і шкіл - в якому режимі вони працюють і чи є ідея втілити те, що роблять інші прифронтові громади, тобто збудувати підземні школи і садочки?
— У нас працює 332 садочки і 291 школа. У регіоні забезпечена здебільшого змішана форма навчання. А очна форма навчання, як в школах, так і в дитячих садочках, організована у більш безпечних районах. Тут мова йде здебільшого про Роменський район і частково про Охтирський. У нас дійсно будуються підземні школи, виділяються для цього відповідні субвенції. Наразі маємо вже 5 підземних шкіл по області, ще 8 – у процесі будівництва, у семи із них закінчити роботи плануємо до кінця року.