Мальта продавала "золоті паспорти" росіянам зі санкційних списків, - FT

За даними видання, заснованими на інформації з офіційного вісника уряду Мальти та витоках документів, серед таких власників "золотого паспорта" є російський бізнесмен Альберт Авдолян.

Він потрапив під санкції ЄС через війну Росії проти України, однак може частково обійти заборону на подорожі завдяки мальтійському паспорту, який придбав у рамках програми "золотих віз". 

Авдолян, який отримав паспорт у 2015 році, входить до числа семи осіб, що набули громадянства Мальти і згодом потрапили під санкції США, ЄС або України у зв'язку з війною Росії проти України. 

Серед інших осіб, які отримали мальтійські паспорти, були троє, які згодом потрапили під санкції США через війну в Україні, і ще троє, проти яких санкції ввела Україна.

До прикладу, під санкції потрапила Євгенія Бернова, яку США звинуватили у придбанні обладнання подвійного призначення для російських військових через мальтійську компанію. Бернова стверджувала, що отримала громадянство Мальти після "ретельної багаторівневої перевірки" і мала "справжні зв’язки з країною".

Слід додати, що принаймні один мальтійський паспорт був анульований.

Зокрема, "золоту візу" втратив Павло Мельников, російський мільйонер, який отримав паспорти Мальти й Сент-Кіттс і Невіс. У 2018 році фінська поліція обшукала його маєтки у Турку. Мельников був засуджений за податкові та бухгалтерські порушення у Фінляндії у лютому, а його громадянство Мальти було відкликане. Він оскаржує обидва рішення.

Ці власники паспортів входять до ширшої групи з 16 осіб, які успішно придбали громадянство Мальти, попри те, що згодом потрапили до санкційних списків або були засуджені за злочини.

"Золоті паспорти" Мальти 

Слід додати, що Мальта залишається останньою країною ЄС, яка досі продає громадянство. Програма Мальти задля отримання "золотої візи" вимагає одноразової інвестиції щонайменше 600 тисяч євро, придбання або оренди житла, пожертвування 10 тисяч євро благодійним організаціям і проживання в країні протягом трьох років (або одного року за інвестиції 750 тисяч євро).

Через це Єврокомісія подала на країну позов до Європейського суду, прагнучи зупинити програму. Комісія вважає, що схема "підриває саму суть і цілісність громадянства ЄС". Рішення суду очікується у вівторок, 29 квітня.