Людей мало, компоненти імпортні: виробник БПЛА на оптоволокні 3DTech – про виклики галузі

Закупівлі за ТТХ: чого чекає 3DTech

Перехід на закупівлі за тактико-технічними характеристиками став одним із головних вузлів напруги між Міноборони та оборонною промисловістю цього літа.

За умовами репараційного кредиту Євросоюзу на військову техніку кошти дозволено витрачати лише через тендери, а готувати ТТХ для цих тендерів мали спеціально створені центри компетенції – спільна структура Міноборони й Генштабу.

Проблема полягала в тому, що ці центри так і не були повноцінно запущені: за пів року вдалося підготувати лише чотири ТТХ на чотири типи засобів, і галузь відкрито попереджала про ризик зриву постачань узимку.

Ситуацію частково розблокували в серпні: після зустрічі Міноборони з виробниками відомство погодило переважну більшість характеристик і передало їх Агенції оборонних закупівель, хоча повної синхронізації між Генштабом і Міноборони на цьому не досягнуто.

CEO 3DTech Олексій Жулінський вважає сам принцип закупівлі за ТТХ правильним: виробники мають конкурувати за ціною, характеристиками та якістю, а держава – отримувати продукцію, яка реально відповідає потребам Сил оборони.

Фото: Олексій Жулінський (3DTech)

Для компанії оновлення тактико-технічних характеристик саме по собі не є проблемою – у 3DTech постійно вдосконалюють дрони на основі досвіду фронту й адаптують виробництво під нові завдання. Водночас, за словами Жулінського, важливо, як саме оцінюватиметься відповідність заявленим характеристикам.

"Конкуренція не має зводитися лише до найнижчої ціни, адже стабільність характеристик серійної продукції залежить від якості компонентів, виробництва та тестування", – зазначив CEO 3DTech.

Він додав, що для масштабування виробництва потрібні зрозумілі правила, достатній час на підготовку та розуміння перспективи замовлень – особливо якщо йдеться про модифікацію вже наявного виробу під нові вимоги.

Надто короткий термін, за словами Жулінського, може вплинути на якість і стабільність характеристик, а отже потребуватиме додаткового часу на доопрацювання та тестування.

"Ми готові брати участь у такому форматі й адаптувати продукцію під нові вимоги. Але кінцевою метою має бути не просто закупівля за найнижчою ціною, а своєчасне забезпечення військових якісними дронами, які стабільно відповідають заявленим ТТХ", – підсумував він.

Виклики зими: енергетика, фінансування та люди

Говорячи про виклики на зиму, Жулінський виділив ризик одночасного посилення одразу кількох проблем.

Перша – енергетика та безпека: компанія має бути готовою до перебоїв з електропостачанням, додаткових витрат на тепло та загалом складніших умов роботи, при цьому стійкість підприємства залежить не лише від самої компанії, а й від стабільності постачальників і логістики.

Друга проблема – фінансування на переході між бюджетними роками. За словами CEO, виробникам важливо завчасно розуміти, які замовлення чекають на початку наступного року, адже виробництво не може зупинитися на кілька місяців: потрібно платити зарплати, утримувати потужності, закуповувати компоненти.

Третя – люди.

"Тривала робота в умовах війни, яка триває уже 12 рік, виснажує команду, а взимку ще додаються побутові труднощі. Тому ми вже зараз пріоритетно думаємо про те, як забезпечити команді можливість стабільно працювати за різних сценаріїв розвитку ситуації", – розповів Жулінський.

Окремо він виділив готовність продукції до зимових умов – це, за його словами, потрібно перевіряти завчасно, враховуючи у вимогах до продукції, тестуванні, контролі якості та зворотному зв'язку з військовими.

Чотири виклики оборонного виробництва

Жулінський виділив чотири основні виклики для галузі: безпека, люди, передбачуваність замовлень і залежність від імпортних компонентів.

Безпека виробництва, за його словами, починається із захисту людей: укриття, енергетична стійкість, можливість відновити роботу після надзвичайної ситуації потребують значних інвестицій і системної співпраці бізнесу й держави.

Другий виклик – кадри, що перетинається з попереднім списком.

"Галузь уже відчуває дефіцит інженерів, технологів, працівників виробництва – як досвідчених, так і тих, кого можна навчити під потреби конкретного виробництва – та сильних керівників. Виробники конкурують між собою за людей, а підготовка нового фахівця займає час", – зазначив CEO.

За його словами, ці треки йдуть паралельно з навчанням і розвитком людей усередині галузі та залученням ветеранів, які мають практичний досвід і розуміння потреб фронту. Водночас роботодавці мають створювати умови для їхньої роботи, а система – адаптуватися під потреби ветеранів, а не вимагати від них підлаштовуватися під неї.

Фото: дрони 3DTech (Лев Шевченко, РБК-Україна)

У співпраці з державою ключовою Жулінський назвав передбачуваність.

"Нам потрібне розуміння обсягів, строків і фінансування хоча б на півроку вперед. Це дозволяє відповідально наймати людей, інвестувати в обладнання й планувати закупівлі", – каже співрозмовник.

Четвертий виклик – компоненти. Для напряму 3DTech особливо важливе оптоволокно, а залежність від обмеженого кола закордонних постачальників створює ризики для всієї галузі. Локалізація та розвиток українських постачальників, на думку CEO, мають бути частиною довгострокової промислової політики.

Очікування від міністра Хмари

Євгеній Хмара очолив Міноборони 19 серпня 2026 року, отримавши підтримку 312 голосів Верховної Ради за поданням президента Володимира Зеленського. До призначення генерал-майор і кадровий спецпризначенець СБУ близько місяця виконував обов'язки міністра – уряд призначив його т.в.о. 17 липня, після відставки Михайла Федорова.

З серпня 2025 року Хмара очолював центр спеціальних операцій "Альфа" СБУ, а з січня 2026-го був т.в.о. голови Служби безпеки.

За оцінками галузі станом на середину вересня, перший місяць роботи нового міністра отримав неоднозначні відгуки: частина учасників ринку відзначає відновлений діалог з асоціаціями виробників і призначення Ганни Гвоздяр окремою заступницею з питань ОПК, тоді як інші застерігають, що Хмарі буде складно продовжити масштабну трансформацію закупівельної системи, розпочату його попередником.

Повноцінну оцінку роботи Євгенія Хмари Жулінський обіцяє давати за конкретними результатами.

"Для мене як виробника це швидкість ухвалення рішень, передбачуваність контрактування та якість забезпечення військових", – зазначив він.

Очікування від команди міністра, за словами CEO 3DTech, цілком практичні: регулярний діалог із виробниками, зрозумілі правила закупівель, своєчасне фінансування та увага до захисту підприємств і збереження фахівців.

"Дуже важливо, щоб військові мали реальний вплив на формування потреб і оцінку продукції. Їхній досвід має швидко доходити до виробника та враховуватися в рішеннях держави", – наголосив Жулінський.

"Для мене показник успіху міністра – стабільність системи, у якій військові вчасно отримують потрібне, а виробники можуть планувати свою роботу", – підсумував CEO 3DTech.

У 3DTech очікують послідовності: бізнес планує інвестиції на роки, тому працюючі механізми мають зберігатися й удосконалюватися під час кадрових змін.

Як працює система керування групою дронів Hydra

У 3D-Tech наразі зосереджені переважно на оптоволоконних дронах, хоча паралельно ведеться і розробка перехоплювачів. Ключовий продукт напрямку – система керування групою дронів на оптоволокні, яка дозволяє одночасно підключати до п'яти бортів і керувати ними з одного пульта або розподіляти керування між трьома пультами.

"Ми розробили систему керування групою дронів на оптоволокні з можливістю введення п'яти стрімів, підключення до п'яти бортів та керування або з одного пульта, або є можливість підключення до трьох пультів. Тут є розроблене власне ПО", – розповів Ілля Філімонов.

Фото: станція керування (Лев Шевченко, РБК-Україна)

Також є можливість увімкнути детекцію, щоб розпізнати ціль. Є запису відеострімів, а також підключення додаткового обладнання – додаткових моніторів, щоб оператори могли підключати будь-який пристрій, який їм зручний: монітор або окуляри. І можливість швидкого перемикання між усіма бортами за допомогою гарячих клавіш.

За словами співрозмовника, станція вже доступна для придбання військовими на маркетплейсах Brave1 Market та DOT-Chain. Перед передачею підрозділам розробники разом із засновником компанії виїжджали на бойове тестування, і зараз станцію використовує вже низка різних підрозділів.

Технічно рішення побудоване так: до самої станції та модема підключається до п'яти оптоволоконних кабелів, а кожен борт отримує власний ID, що дозволяє виводити п'ять окремих відеопотоків одночасно.

"За рахунок того, що у кожного борта є власний номер, присвоєний йому ID, можна виводити п'ять відеопотоків окремих – і за рахунок цього вона працює", – пояснив представник 3DTech.

Фото: дрон на оптоволокні у повітрі (Лев Шевченко, РБК-Україна)

Щодо дальності бортів, Філімонов зазначив, що кодифіковано дрони на 15, 20, 23 та 30 кілометрів.

Серед завдань, для яких застосовується система, – групова засідка та паралельний політ на одну ціль, коли перший пілот розкриває ціль (зокрема, для протидії засобам маскування, які масово застосовує ворог), а другий безпосередньо атакує.

Можливість підключення кількох бортів також дозволяє наблизитися до логістичних маршрутів і скоротити час ураження цілей. За словами Філімонова, попит на такі багатобортові рішення вищий, ніж на одиничні дрони, оскільки цифрова система дає кращу якість зображення і дозволяє одночасно з ураженням цілі проводити дорозвідку.

Система також моніторить якість оптоволоконного зв'язку.

"Якщо у них буде пошкоджений порт, або пошкоджене волокно, або котушка, або погано вставлені конектори – це буде видно ще перед польотом, і вони зможуть швидко це усунути за рахунок моніторингу бюджету лінії", – пояснив розробник.

Наразі станцію готують до бойового тесту з віддаленим керуванням через Starlink.

"Сама наземна станція може бути в будь-якій точці світу. На позиції потрібно, щоб хтось виніс станцію, далі до неї підключається пілот – йому потрібен лише гарний інтернет, і він може віддалено з будь-якої точки керувати цими дронами", – розповів Філімонов.

Представник 3DTech додав, що домовленість із бригадами вже досягнута і випробування заплановане на цьому ж тижні.

За словами співрозмовника, компанія виробляє десятки таких станцій на місяць. У систему також вбудоване розпізнавання цілей – техніки та людей, – яке постійно донавчається на відеозаписах, надісланих військовими.

"Детекція розпізнає та вказує у відсотковому співвідношенні, наскільки система впевнена, що це людина або техніка. Це військові використовують для засідки: якщо система щось розпізнає, надсилається повідомлення, на якому саме борті й коли відбулося розпізнавання – можливо, навіть зі звуковим сповіщенням для пілота, якщо ввімкнути відповідне налаштування", – розповів Філімонов.

В Україні такого рішення компанія більше не бачила. У доступних джерелах не бачили й у ворога рішення для групової засідки.

У травні 2024 року 3DTech запустила серійне виробництво оптоволоконних дронів, а вже восени вони показали результат на полі бою. Для поступової відмови від китайської сировини у 3DTech почали використовувати італійську оптику. Це волокно тонше і дозволяє збільшувати бойову частину дронів.

"Вона легша і більш еластична до заломів. У неї показники набагато кращі, ніж у китайського волокна", – розповів Філімонов.

Постає питання – чи є ризик, що оптоволокно пʼятірки дронів переплутається між собою при старті? "Так, такий ризик існує – як і ризик заломів чи обривів кабелю", – каже Філімонов.

Співрозмовник пояснює, що оптоволокно – це фізична лінія зв’язку, тому на його роботу впливають не лише характеристики комплексу, а й організація польоту та умови прокладання волокна. Різкі маневри, перетин траєкторій або контакт волокна з перешкодами створюють додаткове механічне навантаження та можуть призвести до його пошкодження.

За словами Філімонова, додаткові ризики можуть виникати через неправильне прокладання волокна на маршруті – наприклад, у разі механічного пошкодження транспортом чи іншими об’єктами. Також на стан і роботу волокна можуть впливати погодні умови.

"Саме тому після отримання комплексу підрозділ проходить навчання з нашими пілотами. Ми пояснюємо не лише можливості "Гідри", зокрема одночасну роботу до п’яти бортів, а й особливості її експлуатації. Правильна організація запуску, прокладання волокна та польотів допомагає мінімізувати такі ризики”, – пояснює Ілля Філімонов.

Щодо перехоплювачів, то їх розробка, за словами співрозмовника, не призупинена: команда регулярно виїжджає на полігонні тести, і найближчим часом планується їх застосування із деякими підрозділами. Водночас рішення проти ворожих реактивних дронів реактивного типу поки не розробляються – за словами Філімонова, це буде вже наступна ітерація, тоді як зараз система орієнтована на протидію звичайним ударним дронам.