Лобізм в Україні вийшов із тіні: які компанії першими потрапили до Реєстру НАЗК
Рівно за рік після впровадження закону про лобіювання Україна вже показує гарні результати в його реалізації.
Про це повідомила головний спеціаліст Національного агентства з питань запобігання корупції Анастасія Єзерська в коментарі РБК-Україна.
Перші результати та перспективи роботи ринку лобізму
За словами фахівчині НАЗК, сьогодні Україна має одні з найкращих показників прозорості в сфері лобіювання, але проблема в тому, що поки не всі представники бізнесу розуміють, що вони можуть бути лобістами.
"Саме тому ми проводимо і просвітницьку частину роботи. Але достатньо успішно, оскільки серед зареєстрованих, як ви бачите, лобістів у нас великі асоціації. В реєстрі це всього лише один суб'єкт лобіювання, але за цим одним суб'єктом лобіювання стоїть 700 компаній. Якби кожна компанія реєструвалася, у нас би шалені показники були", - каже Єзерська.
Водночас вона додала, що наразі в законі також існують виключення і це може бути проблемою, оскільки чим більше виключень - тим важче реалізовувати закон.
"Тому ми зараз як раз на тому етапі, що ми спостерігаємо, як формується ринок, розуміємо, що зараз наприклад є зниження активності реєстрації лобістів, і тут ми вже розуміємо, що нам потрібно включатися, проводити медійні кампанії, щоб люди розуміли, що треба реєструватися", - додають в НАЗК.
Які галузі найбільше декларують свою прозорість
У НАЗК розповіли, що першими в Реєстрі прозорості з'явилися тютюнові компанії.
"Щодо сфер: перше - це тютюнові компанії, вони перші зареєструвалися, хоча вони є і окремими, і членами Асоціації. Я думаю, що це викликано тим, що є специфічна увага до тютюну, тютюнового виробництва, я думаю, що до алкоголю теж. Але інші - це все реально великі асоціації, вони об'єднують різні галузі", - повідомляє Єзерська.
Що відомо про Реєстр прозорості НАЗК
Реєстр прозорості - це відкрита платформа з даними про всіх суб'єктів лобіювання, яку адмініструє НАЗК. Він став ключовим елементом реформи ринку лобіювання в Україна, яка дала бізнесу легальний механізм захисту інтересів, а державі - прозорі правила діалогу. Реєстр зпрацював восени 2025 року із набуттям чинності закону "Про лобіювання".
Станом на вересень 2026 у Реєстрі налічується понад 200 суб'єктів - міжнародні корпорації, банки, ритейлери, галузеві асоціації та GR-команди. Серед 23 сфер лобіювання найбільш активними є економічна політика, захист права власності, ІТ-сфера, транспорт та інфраструктура, а також аграрний сектор.
Раніше РБК-Україна детально розповідало, що змінив закон про лобіювання для бізнесу та чому його називають кроком до стандартів ЄС.