Літній дефіцит. Чи чекати на відключення світла в Україні і що буде з тарифом
Українців попереджають про можливий дефіцит електроенергії у літні місяці. Не виключено, що це обернеться черговими відключення світла. Про виклики для енергетики та про те, чи готуватись до світла за графіками, – у матеріалі РБК-Україна нижче.
Дефіцит як такий не є чимось незвичним для української енергетики. Як правило, він має сезонний характер і спостерігається протягом осінньо-зимового періоду. Але цього року Україна може зіткнутися з дефіцитом уже влітку, хоча зазвичай теплі місяці проходять із надлишком потужності.
Серед причин – стан енергосистеми після російських ударів та необхідність виводити блоки у ремонти. Голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький вважає, що ремонтна кампанія 2023 року буде однією з найскладніших.
"На це впливають масштабні руйнування, які зазнала енергосистема взимку, і те, що в окупації залишається кілька великих електростанцій", - говорив він у квітні.
Електроенергії від цих станцій не вистачало взимку і не вистачає зараз, тому дефіцит компенсують збільшенням потужностей доступних ТЕС. І не виключено, що його частину покриють за рахунок імпорту з європейського спрямування.
Вже кілька тижнів енергосистема працює із профіцитом. Тому з початку квітня електроенергію з України одержують Польща, Молдова та Словаччина.
Виклики для енергетики
Внаслідок осінніх та зимових атак об'єкти енергетики зазнали великих руйнувань. Згідно зі звітом Світового банку, пошкоджено 60% української генерації.
"І це буде перше літо в історії України, коли нам не буде доступна Запорізька атомна електростанція АЕС, яка займала близько 25% у структурі виробництва електроенергії. Тому ремонтна кампанія влітку буде найважчою", - заявили в "Укренерго" РБК-Україна.
Директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев нагадує, що Росія тільки по енергетиці завдала 33 масованих ударів (15 ракетних та 18 дронових атак), а загалом близько 2 000 засобів ураження так чи інакше пошкодили об'єкти критичної інфраструктури. Власне, тому наприкінці 2022 року та на початку 2023 року було неможливо забезпечити електрикою всіх споживачів.
Аварійні відключення, світло за графіками та проблеми з відновленням стали наслідком нестачі обладнання для заміни. Але за кілька місяців вдалося реалізувати необхідні заходи. По-перше, посилити протиповітряну оборону, після чого далеко не всі ракети та дрони долітали до цілей. А по-друге, налагодити постачання того самого обладнання від країн-партнерів.
"Це насамперед високовольтне та релейне обладнання, а також трансформатори – те, що потрібно було для запуску резервних систем, тимчасових з'єднань тощо. І вже в березні було зрозуміло, що абсолютна більшість українських споживачів, за винятком тих, хто перебуває 30-кілометровій зоні від лінії фронту, були забезпечені необхідними обсягами електроенергії", – розповів Рябцев у коментарі РБК-Україна.
Обстріли тривають, але темпи відновлення набагато вищі за темпи руйнування, і баланс в енергосистемі зберігається. А в окремі години генерація із запасом перекриває внутрішні потреби, тож Україна перейшла до експорту у невеликих обсягах.
Водночас у рамках підготовки до зими енергоблоки виводять у планові ремонти. У тому числі блоки атомних електростанцій. Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко зазначає, що на сьогодні з 9 атомних блоків три вже у ремонті. А найближчими місяцями їх виведуть по максимуму, як і блоки на ТЕС. З цієї причини влітку може з'явитися дефіцит потужності до 1 ГВт у пікові години.
Як кажуть в "Укренерго", ситуація цього літа ускладнюється тим, що всі великі ТЕС та ГЕС отримали пошкодження від російських ракет та дронів. А це означає, що перед енергетиками стоять додаткові виклики: їм доведеться провести складніші, а отже, і більш тривалі роботи.
За оцінками Київської школи економіки (KSE), вартість зруйнованого енергетичного обладнання становить 8,1 млрд. доларів. Голова парламентського комітету з енергетики та ЖКГ Андрій Герус минулого місяця говорив, що лише для підготовки до зими потрібно понад 1 млрд доларів на термінове відновлення.
Очевидно, що ця цифра залежить від того, що саме вважати першочерговими роботами, а що відкладати на середньострокову перспективу.
"Єдине, що можна сказати - потрібно багато коштів. Але тут іноді не все залежить від грошей. Були випадки, коли гроші були, але не було обладнання. Не можна було закупити, оскільки моделі, що були на ринку, не відповідали умовам, які висували енергетики", – додав Геннадій Рябцев у коментарі РБК-Україна.
Відключення можливі, але навряд чи за графіками
За заявою голови "Укренерго" у медіа з'явилися побоювання з приводу віялових відключень. Однак їх вводять, коли аварії набувають лавиноподібного характеру, і оператор не в змозі керувати системою. І про це не може йтися, коли окремі енергоблоки виводять у планові ремонти. Тобто ніяких віялових відключень і тим більше блекаутів чекати не варто.
Щодо графіків подачі світла, то навряд чи вони з'являться влітку. Хоча багато в чому це залежить від стабільності ситуації, обсягів споживання, генерації та того, як управлятимуть енергосистемою.
Графіки подачі світла навряд чи повернуться цього літа (фото GettyImages)
"Є сценарій, за якого можуть бути аварійні або планові відключення. Але я вважаю, що вони не будуть застосовуватися по всій Україні і протягом тривалого часу. Вони можуть бути тільки в окремих регіонах і лише в пікові періоди. І точно не буде того, що ми спостерігали взимку", – вважає Володимир Омельченко.
На його думку, якщо Росія і атакуватиме енергетику, то, швидше за все, у травні. Зокрема, щоб стримати український контрнаступ, який, як пишуть західні ЗМІ, нібито заплановано на останній весняний місяць.
У свою чергу, Геннадій Рябцев звертає увагу, що слова про дефіцит були вирвані з контексту. І в "Укренерго" мали на увазі, що баланс між генерацією та споживанням може бути порушений лише якщо Росія завдасть масованих ударів. А поки що немає підстав говорити про те, що влітку точно відключатимуть світло. Проблеми можуть бути в окремих регіонах, але не можна говорити про те, що на нас чекає гарантований дефіцит протягом літа.
З урахуванням того, що системи розподілу здебільшого працюють на резервних схемах, зараз немає того запасу міцності, як до повномасштабної війни. Саме тому можуть виникати такі випадки, як в Одесі, яка у лютому через аварію на трансформаторі на кілька днів поринула у майже повний блекаут.
В "Укренерго" опрацьовують різні сценарії. У пріоритеті – ті, які дозволять не запроваджувати графіки.
"Ми розглядаємо кілька сценаріїв, як використовувати доступні влітку генеруючі потужності для покриття дефіциту в системі. Також нагадаємо, що завдяки синхронізації української енергомережі з європейською нам буде доступний імпорт електроенергії з країн ЄС, якщо буде потрібно. МВт", - зазначають у компанії.
Опитані РБК-Україна експерти погоджуються, що імпорт може допомогти компенсувати дефіцит через ремонтні кампанії. І незважаючи на вищу вартість європейської електроенергії, за потреби це варто робити. Інше питання в тому, що баланс в енергосистемі досить хиткий, і якщо, наприклад, станеться відключення 3-4 енергоблоків потужністю від 300-500 МВт, то імпорт не зможе компенсувати ці втрати.
"Укренерго" нагадує, що стабільність системи залежить і від розумного споживання. Тому, по можливості, потужні побутові прилади слід включати в нічні години. А влітку українців просять не перевантажувати мережі кондиціонерами вранці та ввечері, прати за нижчих температур і раціонально користуватися бойлерами.
Тарифне питання
Крім наслідків ударів та ремонтної кампанії, великою загрозою для енергосистеми стали фінансові проблеми та борги на ринку е/е на десятки мільярдів гривень. Тобто у виробників та компаній із розподілу відсутні гроші, без яких неможливо провести повноцінні роботи.
Одним з виходів може стати зростання тарифів, і людей уже готують до цього. За словами заступника міністра енергетики Фаріда Сафарова, непопулярне рішення доведеться ухвалити.
"Будь-які зміни тарифів у піки зростання - це важкі та вимушені рішення. Поки що уряд і НКРЕКП опрацьовують питання, щоб зрозуміти, наскільки потрібно збільшувати тариф. Але все одно доведеться таке рішення прийняти, інакше енергосистема не зможе не те що відновитися, а й підготуватися до наступної зими, яка може бути набагато складнішою за попередню", – заявив він.
Українців готують до підвищення тарифів на електроенергію (фото Віталій Носач/РБК-Україна)
Наразі українці платять 1,44 гривні за кВт/год, якщо споживається менше 250 кВт/год на місяць, та 1,68 гривень за кВт/год, якщо споживається понад 250 кВт/год. Такі тарифи діють щонайменше до кінця травня, але в уряді тривають дискусії про перегляд. Серед варіантів – підвищення до 2,40 та 2,80 гривень за кВт/год. При цьому у Нацкомісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) наголошують, що питання ще не закрите.
Зазначимо, про плани підняти тарифи українська влада заявляла у листі про наміри керівництву Міжнародного валютного фонду (МВФ), щоправда, без конкретних термінів. Крім того, в інфляційному звіті за квітень Нацбанк прогнозує можливе підвищення ціни на е/е для побутових споживачів уже в 2023 році.
Експерт Володимир Омельченко зазначає, що поки що складно говорити про те, чи буде підвищення найближчим часом. Оскільки такі рішення ухвалюються на найвищому політичному рівні. І попереджає, що збереження чинної моделі зі спецзобов'язаннями та нинішніх цін може обернутися фінансовим торнадо на енергоринку.
"Але в будь-якому випадку ціни не досягнуть ринкового рівня. Зараз вони становлять приблизно третину від необхідного рівня, і в 3-4 рази їх ніхто не підвищуватиме. Я думаю, поступове подорожчання буде протягом року або півтора. Тому що іншого шляху збалансувати ринок у фінансовому відношенні немає", – додав він у коментарі РБК-Україна.
Геннадій Рябцев говорить про те, що тарифи однозначно треба піднімати і погоджується, що цифри можуть бути не такими, як озвучували у НКРЕКП. Хоча вони дозволять отримати більше коштів на нормальну роботу енергосистеми. За його словами, зростання тарифів назрівало давно, всі розрахунки було зроблено ще взимку 2022 року, підвищення планувалося на весну, але планам завадило російське вторгнення.
Рябцев упевнений, що середнє домогосподарство платитиме за світло щонайбільше +200 гривень до нинішніх рахунків, і більшість потягне таку суму. А з вразливих верств ніхто не знімає субсидії, які виплачуються та виплачуватимуться відповідно до рішень Кабінету міністрів. Та й у їхньому випадку йдеться швидше про додаткові 100 гривні, оскільки, як правило, вони споживають менше 250 кВт/місяць.