Ліпосакція чи абдомінопластика: як зрозуміти, яка операція потрібна

Різні завдання

"Плутанина виникає тому, що обидві процедури стосуються пластики живота", - розповідає Олександр Бебих.

Тож не дивно, що пацієнти приходять на консультацію і з порога заявляють: "Лікарю, мені треба ліпосакція!". Але після огляду часто виявляється, що пацієнт має прямі показання до абдомінопластики.

Головна відмінність цих процедур: у них різні завдання. Ліпосакція видаляє жирові пастки - це такі ділянки тіла, де жир відкладається локально і його не можна позбутися ні за допомогою дієт, ні за допомогою спорту.

Причому це може бути не тільки зона живота, а й стегна та руки. Абдомінопластика - це видалення зайвого жиру та надлишку шкіри, яка провисає у нижній чи середній частині живота, а також підтяжка м’язів”.

Відмінні техніки проведення операції

“Техніки проведення цих операцій теж абсолютно різні, - продовжує Олександр Бебих.

Під час ліпосакції хірург робить маленькі проколи для введення канюль (тонка порожниста трубка з закругленим кінцем - Прим.), а потім за допомогою аспіратора викачує із пасток жир.

Важливо поцікавитись у хірурга на яких апаратах він працює, ми, наприклад, застосовуємо найкращу в світі методику з використанням апаратів VASER та J-Plasma. При абдомінопластиці обсяг втручання значно більший, оскільки нам потрібно зробити великий розріз у нижній частині живота.

Після цього ми прибираємо зайву шкіру й підшкірний жир. При діастазі прямих м’язів живота - саме вони формують прес - робимо підтяжку. У разі потреби створюємо нове анатомічне положення пупка.

Як бачимо, ця операція значно складніша. Насправді, приблизно 40% абдомінопластик поєднуються з ліпосакцією, щоб отримати кращий результат. Така операція називається комбінованою абдомінопластикою. Пацієнти, яким зробили цю комплексну операцію, помилково думають, що це одна процедура”.

Пластичний хірург Олександр Бебих (фото: пресслужба)

Факт

За даними Міжнародного товариства естетичної пластичної хірургії (ISAPS), щороку у світі проводять понад 1,5 мільйона процедур ліпосакції та близько 800 тисяч абдомінопластик.

Різний результат та час реабілітації

"Оскільки в операцій різна мета, логічно, що результат теж отримаємо різний", - каже Олександр Бебих.

Після ліпосакції живота пацієнт втрачає в зоні корекції приблизно 3-5 сантиметрів об’єму. При активному способі життя - якщо ви підтримуєте однаковий рівень ваги - жирова пастка не повернеться.

Про операцію можуть нагадати хіба що маленькі сліди від проколів, які з часом стануть практично непомітними. Абдомінопластика залишає рубець вздовж лінії бікіні, який стане менш помітним десь за пів року.

Хоча й раніше його ніхто зайвий не побачить, бо рубець можна сховати під білизною чи купальником. З цим мінусом можна змиритись заради того, щоб позбутися "фартуха" з обвислої шкіри й отримати плаский підтягнутий живіт. Щодо тривалості реабілітації.

Після ліпосакції можна повертатись до звичного життя за 2-3 тижні. Втручання під час абдомінопластики складніші, тому й відновлення триватиме довше: спокійний режим 3-4 тижні, а повне відновлення - за 3 місяці”.

Як правильно обрати операцію?

"Вибрати техніку, яка дасть найкращий результат - ліпосакція, абдомінопластика чи їх комбінація - це звісно справа хірурга", - пояснює Олександр Бебих.

Але й без консультації спеціаліста, пацієнт може зрозуміти в якому напрямку потрібно думати. Якщо мова йде про жирові пастки - це однозначно ліпосакція. В моїй практиці було багато випадків, коли цієї операції потребували худенькі дівчата з красивою фігурою.

Маючи жирові пастки внизу живота або на стегнах, в зоні галіфе, вони не могли позбутися цього жиру навіть якщо регулярно ходили в спортзал і робили вправи для сідниць чи пресу. Якщо ж відчути себе красивою вам заважає жир внизу живота чи обвисла шкіра - допоможе абдомінопластика.

Її призначають і при діастазі - розходженні прямих м'язів живота, яке часто виникає через розтягнення черевної стінки під час вагітності. Деякі жінки зізнаються, що комплексують через це, тому займаються з партнером сексом у повній темряві. Після операції все змінюється на краще.

Цікава історія

Перші вдалі ліпосакції були проведені у 1970 роках італійськими хірургами Арпадом та Джорджо Фішерами. Для відкачування жиру батько й син розробили техніку тупої канюлі, яка була приєднана до аспіратора. Але вони видаляли жир лише на зовнішній поверхні стегон, бо шукали спосіб лікування целюліту.

За кілька років французький хірург Ів-Жерар Іллуз удосконалив техніку Фішерів і почав застосовувати канюлі для ліпосакції всього тіла. Француз створив так звану “мокру” техніку: вводив в жирову тканину пацієнта спеціальний розчин, який розчиняв жир та полегшував його виведення через канюлі.

Ця методика стала революційною, бо суттєво зменшила травматичність операції.