ua ru

"Ленд-ліз" від ворога. Як Україна б'є російських окупантів їхньою ж зброєю

"Ленд-ліз" від ворога. Як Україна б'є російських окупантів їхньою ж зброєю Український військовий стоїть біля трофейного танка (фото: Getty Images)

Скільки техніки росіяни "віддали" українській армії і як вона допомагає у боротьбі проти загарбників – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Західні партнери з 24 лютого передають Україні досить велику кількість військової техніки та боєприпасів. Український ВПК завдяки цьому поповнився як радянською технікою зі складів країн Східної Європи, так і взірцями сучасного озброєння.

Чимала частина техніки, якою користуються ЗСУ, дісталася їм як трофеї від російських загарбників. Сотні танків, БМП, зразки артилерії, вантажівки – те, чим хотіли наступати на Україну, сьогодні йде проти російської армії.

Росія за 11 місяців великої війни з Україною втратила понад 8 тисяч одиниць різної техніки. Одні знищені та захоплені танки коштували російському ВПК 6 мільярдів доларів, за даними аналітиків нідерландського сайту Oryx.

Офіційних даних щодо захоплених танків супротивника, зрозуміло, немає. Але, як випливає з оцінок Oryx, росіяни "втратили" понад 500 танків. Серед них як радянські зразки Т-64, Т-72, Т-80 та їх модернізації, так і, наприклад, відносно новий Т-90 "Прорив". Крім важкої броні, окупанти "залишили" ЗСУ понад 100 одиниць артилерії, понад 580 БМП, 250 БТР, сотні вантажівок, 93 станції зв'язку та навіть кілька десятків дронів.

Трофеї

ЗСУ для контрнаступу потрібні танки. Йдеться не про десятки, а про сотні одиниць високотехнологічної, сучасної "броні", яка створить необхідну перевагу проти радянських аналогів. Кремлю нема чого протиставити німецькому Leopard-2 або американському Abrams, на постачання яких розраховує Україна. Поки що перевага РФ у кількості танків – у окупантів тисячі одиниць бронетехніки. Проте за 11 місяців великої війни сотні з них встигли "перекинутися" на українську сторону.

"Нас запитують, чи допомагає НАТО із озброєнням? Навіщо, навіщо, якщо ось – сс*куни кидають свою техніку! Ось це найкраще озброєння – віджата техніка. Їхньою ж зброєю їх гатитимемо", – каже на відео український військовий, знімаючи черговий трофей – танк із літерою V на передній частині.

Для українських військових російські трофеї – це знайома техніка, для неї не потрібне якесь спеціальне технічне забезпечення та навчання, каже експерт українського мілітарного центру Юрій Збанацький.

"Росіяни використовують в основному ті ж типи танків, що і ЗСУ у різних модифікаціях (Т-72Б/Б3, Т-80Б/БВМ і т.д.). Тому очевидно, що "затрофеені" машини є дуже доречним поповненням нашого танкового парку. "Брак броні відкладає наш подальший наступ на півдні. Російські "постачання" поряд з поставками з країн Східної Європи та Африки дозволяють протриматися до анонсованого масового підходу танків західного виробництва", – сказав Збанацький у коментарі РБК-Україна.

"Ленд-ліз" від ворога. Як Україна б'є російських окупантів їхньою ж зброєюЗахоплений російський танк (фото: Getty Images)

Як би іронічно це не звучало, Росія в рамках вимушеного "ленд-лізу" передала нам "броні" більше, ніж будь-яка інша країна. Танк складно відвезти, він важкий і не досить маневрений, особливо, якщо йдеться про радянські зразки. Тому російські окупанти найчастіше просто кидали їх та відходили, зазначає військовий експерт Владислав Селезньов у коментарі РБК-Україна.

"Якщо легші колісні машини, їх можна розгорнути, підштовхнути, виштовхнути, використовуючи цю техніку, втекти у зворотному напрямку, то з танками складніше. Вони громіздкі, більш неповороткі, вимагають обслуговування, плюс палива часто ця техніка не має, а з логістикою у росіян завжди були складнощі. Тому техніка залишалася, вони її кидали набагато частіше і більше", – зазначив Селезньов.

Але є й певні складнощі у використанні танків. Не до всіх зразків український ВПК має деталі. Крім того, трапляються бойові одиниці з невідомими приладами, про що каже голова Центру трофейного та перспективного озброєння Олександр Заруба.

"Серед трофейних зразків російської техніки зустрічаються і такі, де встановлені приціли та інші електронні прилади, які нам невідомі, які ми вивчаємо. Вони можуть бути і російського, і іноземного виробництва. Їх використання відбувається після освоєння. Ці зразки можна переобладнати або можна використовувати не з таким потенціалом, тобто деякі функції не використовуватиме для ведення вогню", – зазначив Заруба.

"Ленд-ліз" від ворога. Як Україна б'є російських окупантів їхньою ж зброєю

Захвачення БМП на Миколаївському напрямку (фото: ТГ-канал "Nexta")

Російський "ленд-ліз" нерівномірний і залежить від наступів ЗСУ. Саме тому найбільшу кількість танків та легкої "броні" українські військові захопили, коли атакували. Харківський напрямок став "найврожайнішим", каже військовий експерт Роман Світан.

"Основний "постачальник" – це був Ізюм. Ізюмський котел, вони там тікали, все кидали, стрибали на ЗІЛи, Урали, на те, що їхало", – зазначив експерт у коментарі РБК-Україна.

Говорити про користь танків не доводиться – ця "броня" потрібна українським військовим для наступу. І радянсько-російські зразки захоплених танків є гарним підкріпленням для українських сил.

Окрім танків, Збройні сили "трофеять" артилерію. Незважаючи на постійне нарощування кількості західних САУ та артсистем натовського калібру, українським Збройним силам вдається підкріпити їх ворожими зразками.

За даними аналітиків Oryx, однієї самохідної артилерії ЗСУ відібрали у росіян понад 100 одиниць. Це непоганий результат з огляду на те, що при відступі ворогові легше забрати з собою артилерію, ніж той же танк.

"Ленд-ліз" від ворога. Як Україна б'є російських окупантів їхньою ж зброєю

Трофейна САУ "Гвоздика" (фото: Getty Images)

Як і у випадку із "бронею", радянська артилерія краще знайома українським військовим, ніж західна. Головним чином, через боєприпаси – їх потенційно легше дістати. Окрім цього, в окупантів артсистем більше в рази, на полі бою вони показують високу інтенсивність пострілів. Деякі західні аналоги не розраховані на високу частоту. Для врівноваження сил українські сили оборони відповідають загарбникам тими самими залпами.

"PzH 2000 або М109 не розраховані на таку інтенсивність роботи. Отже, системи радянського виробництва ще певний час відіграватимуть помітну роль. Трофейні "Гвоздики", "Акації", "Мста" дозволяють частково компенсувати дефіцит артсистем до моменту насичення парку артилерії західними системами та переходу на калібр 155 мм", – каже Збанацький.

Крім того, з початку повномасштабного настання ЗСУ позбавили загарбників кількох комплексів радіоелектронної боротьби. У цьому випадку трофейна техніка потрібна не для використання, а для вивчення. Подібні зразки допомагають зробити так звану "протиотруту".

"Тут же питання не в тому, щоб її використовувати для наших потреб. Вона має тактико-технічні дані, є певні моменти, пов'язані зі зв'язком, це дуже важливо для того, щоб потім протистояти такого роду "подарункам", – каже Світан.

У вересні стало відомо, що українські військові знищили станцію РЕБ "Москва-1". Свого часу вона коштувала росіянам 57 мільйонів доларів. Ця ж доля спіткала і контрбатарейний радар "Зоопарк-М1". Його підбили на Херсонщині, орієнтовна вартість – близько 15 мільйонів доларів. За словами експертів, зазвичай такі цінні види озброєння знищуються під час відходу, щоб ворогові не дісталися унікальні комплектуючі, але росіяни не встигли утилізувати ці зразки. Потрапляючи до рук українських військових, техніка ретельно вивчається.

"Ми вивчаємо, щоб освоювати новітні технології, які використовуються в їхніх зразках. Ми їх вивчаємо та передаємо виробникам, які є в Україні для того, щоб їх використовувати для нашої зброї. Або для того, щоб протидіяти таким російським зразкам, і щоб виробляти схожі, аналогічні та переважні за характеристиками зразки", – додав Олександр Заруба із Центру трофейної техніки.

"Ленд-ліз" від ворога. Як Україна б'є російських окупантів їхньою ж зброєюРЛС "Зоопарк-1" (фото: InformNapalm)

Деякі рідкісні та дорогі види озброєння супротивника знищуються навіть без спроби їх захопити. До таких відносяться вогнеметні системи "Буратіно" та "Сонцепек". Зазвичай росіяни їх мають у своєму тилу, завдаючи великої шкоди як військовим, так і мирному населенню. Той же "Сонцепек" б'є по противнику термобаричним снарядами - суміш розсіюється в повітрі і вибухає під тиском, створюючи температуру в 3 тисячі градусів. Захоплювати "Сонцепіки" немає сенсу – у ЗСУ немає відповідних снарядів для цих систем.

"По "Сонцепеку" відпрацьовує авіація, або контрбатарейна боротьба. Але точна. Його дуже видно, зрозуміло, що це він, навіть на великих дальностях можна визначити, їх виловлюють. Вони стріляють термобаричними зарядами, це досить небезпечна річ, насамперед вона потрапляє під знищення", – зазначив Світан.

"Ленд-ліз" від ворога. Як Україна б'є російських окупантів їхньою ж зброєю

Український військовий біля ТОС "Сонцепек" (фото: Getty Images)

Робота із озброєнням

Оцінити, чи була техніка відбита в бою, чи залишена противником, складно і випадки індивідуальні. Очевидно, що вигідніше "трофеїти" те озброєння, яке кинули – так більше шансів, що його не треба чи майже не треба лагодити. Безумовно, цілої техніки від росіян дістається менше, ніж поламаної.

"У будь-якому випадку це техніка – вона робоча, надалі вона працює на інтереси української армії. Я б не став розділяти, це неважливо, кинута вона була противником, залишена в ході бойових зіткнень або втрачена – це в будь-якому випадку наші трофеї", – зазначив Селезньов.

Вимушений "ленд-ліз" завдав Росії значних збитків, змушуючи її знімати зі складів все, що ще може стріляти і наступати. За оцінками експертів, росіяни перейшли від використання стандартної техніки до повного спектру озброєнь – наприклад, від нових Т-90 до Т-62, номер якого відповідає року виробництва.

"Ленд-ліз" від ворога. Як Україна б'є російських окупантів їхньою ж зброєюЗахоплений танк (фото: Facebook-сторінка Дмитра Путяти)

Задля більшої армії, яку у Кремлі збираються нарощувати, ВПК РФ необхідно більше озброєння. Тому російські емісари продовжують домовлятися про постачання зброї із ситуативними союзниками. Наприклад, з Іраном, чиї безпілотники частинами знаходяться в Центрі трофейної техніки як експозиції.

Українські військові ж швидко набираються досвіду у повномасштабній битві та знаходять нові способи захоплення ворожої зброї. "Те, що буквально зараз показують у ТГ-каналах – це як за допомогою дрона оператори підібрали з поля бою переносну радіостанцію. Просто підібрали дроном за допомогою маніпулятора та забрали з поля бою. Незвичайний метод. У результаті – слухали їхні переговори кілька діб", – розповідає Заруба.

Велика кількість залишеної техніки, на думку експертів, свідчить про кілька важливих моментів – загальну бойову непідготовленість, відсутність мотивації "триматися" на позиціях, проблеми з логістикою та елементарний непрофесіоналізм росіян.

"Мало мати високоточну, ефективну техніку. Ще необхідно мати навчений, підготовлений, професійний персонал, який обслуговуватиме цю техніку. Якщо оператор чи механік-водій не професіонали, то втратити цю техніку простіше простого і рівень професіоналізму російської окупаційної армії залишає бажати кращого", – додав Селезньов.

Однак недооцінювати супротивника не варто. Незважаючи на значні втрати, у росіян все ще багато озброєння. На відміну від західних країн, які не розраховували на війну подібних масштабів, росіяни десятиліттями накопичували у себе на складах боєприпаси, танки, артилерію та інше. Крім того, судячи з низки факторів, Росія не має наміру зупинятися і вже зараз намагається стати на "військові рейки".

"З точки зору кількості, наявності техніки нових поколінь вони мають певні здобутки. І у них цієї техніки більше, ніж у нас. Тому ми говоримо про те, що техніка від країн-партнерів нам необхідна для майбутньої перемоги", – додав Заруба.

Враховуючи те, що війна ризикує затягнутися, західні союзники України повинні не тільки не зупинятися у своїх постачаннях озброєння, а й нарощувати темпи та кількість цього озброєння. Ескадрон сучасних танків Leopard не допоможе проти тисячі нехай старих, але працюючих Т-72. А це означає, що і сухопутної, а надалі і авіатехніки українським військовим необхідно значно більше.