Легальний вплив. Як працює ринок "білого" лобізму в Україні

Лобізм: від "тіні" до цивілізованого діалогу

Лобіювання – діяльність з метою вплинути на ухвалення рішень у комерційних інтересах за винагороду. Простіше: це професійна допомога в комунікації компаній чи організацій із владою, де лобіст "перекладає" мову бізнесу на мову державних рішень.

Роками лобізм в Україні асоціювався з тіньовими схемами й корупційними ризиками – так його сприймала більшість громадян, свідчать соціологічні дослідження. І це підривало довіру до інституцій.

Проте 1 вересня 2025 року, на виконання зобов'язань перед ЄС, набув чинності закон "Про лобіювання". У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) назвали запуск інституту лобізму кроком до прозорішої взаємодії бізнесу й держави, який наближає Україну до європейських стандартів.

Ключовим елементом реформи став Реєстр прозорості, який адмініструє НАЗК.

НАЗК запровадило Реєстр прозорості для лобістської діяльності (фото: nazk.gov.ua)

Новий стандарт репутації для бізнесу

Реєстр прозорості – відкрита платформа з даними про всіх суб'єктів лобіювання. Станом на серпень 2026 року в Реєстрі – 202 суб'єкти: міжнародні корпорації, банки, ритейлери, галузеві асоціації, GR-команди тощо.

Для бізнесу участь у ньому – не лише юридична вимога, а елемент репутаційної політики й комплаєнсу, спосіб відкрито впливати на рішення влади не через "сірі" схеми, а через зареєстровану діяльність, пояснювали в НАЗК.

Найактивніше лобіювання використовують сектори, найбільш залежні від регуляторного середовища. Із 23 сфер до пріоритетних належать: економічна політика, захист права власності, IT-сфера, транспорт та інфраструктура, аграрний сектор.

Великий бізнес обирає легальний лобізм

Бізнес-спільнота поступово адаптується до нових правил. Для великих компаній, на кшталт "Кернел", інституціоналізація лобізму стала довгоочікуваним кроком до прозорості.

"Поява офіційного майданчика та правил для лобізму – це перехід від застарілих кулуарних практик до цивілізованого, відкритого обміну галузевою експертизою між бізнесом та державою", – зазначила директорка з комунікацій та взаємодії з урядом компанії Олена Плахова.

За її словами, лідерство аграрної політики в Реєстрі закономірне, адже агросектор – ключовий драйвер економіки, а нові правила знімають із комунікації бізнесу й влади штучну упередженість. У "Кернел" співпрацюють із бізнес-об'єднаннями (УКАБ, ЄБА, АСС), які вже стали офіційними суб'єктами лобіювання.

Директорка з корпоративних комунікацій Farmak Євгенія Піддубна називає вихід лобіювання із "сірої" зони ключовою позитивною зміною.

"Закон (про лобіювання – ред.) не здатний автоматично подолати корупцію чи повністю усунути непропорційний вплив великих груп інтересів. Але він додає системності, прозорості та відповідальності", – каже вона.

У мережі EVA підкреслюють практичний вимір закону. Для ритейлу будь-яке регуляторне рішення миттєво відбивається на цінах і полицях, тож прогнозованість нормотворення для галузі – "по суті питання виживання". Закон переводить участь бізнесу в діалозі з владою з режиму "реагування на факт" у режим "постійної присутності", каже заступник директора юридичного департаменту EVA Сергій Ковтун.

"Позиція ритейлу перестає бути просто листом, зверненням або петицією, а набуває офіційного статусу, який докорінно змінює характер відносин", – підкреслює він.

Легалізація лобізму стала кроком до прозорості (фото: Getty Images)

Про схожі очікування говорять і в тютюновій галузі, де регуляторні та податкові рішення часто ухвалюються досить непередбачувано.

За словами менеджерки з регуляторних питань "Філіп Морріс Україна" Євгенії Очеретько, сам факт появи закону "Про лобіювання" не гарантує, що раптові законодавчі чи податкові ініціативи зникнуть. Але він створює зрозумілі та прозорі правила гри для всіх учасників процесу.

"Бізнес отримує законний спосіб доносити свою позицію до держави, а суспільство – бачити, хто і з яких питань бере участь у формуванні рішень", – зазначає вона.

Представниця компанії каже, що для таких галузей, де регуляторні зміни впливають на інвестиції, робочі місця та податкові надходження, дуже важливо, щоб рішення ухвалювалися після відкритого обговорення та аналізу можливих наслідків.

"Чим більше якісних даних і аргументів буде на столі у держави, тим менше шансів на непродумані рішення", – висловила думку Євгенія Очеретько.

Де проходять "червоні лінії"

Українська модель лобізму встановлює чіткі межі.

• Закон визначає лобіювання як діяльність за винагороду з метою вплинути на нормативно-правові акти в комерційних інтересах.
• Лобістами не можуть бути представники держави-агресора, особи під санкціями, засуджені за корупцію, медіа, релігійні організації, партії й чинні держслужбовці.
• Поза межами лобіювання – питання нацбезпеки: мобілізація, воєнний стан, зміна територій та укладення миру, амністія, вибори.
• За незаконне лобіювання чи роботу в інтересах заборонених клієнтів передбачена адмінвідповідальність, яку контролює НАЗК.

Ці межі актуальні в боротьбі з контрафактом і недобросовісною конкуренцією.

У Farmak переконані, що легальне та прозоре лобіювання є важливим інструментом для системного просування змін, необхідних для розвитку фармацевтичної галузі. Зокрема, це стосується питань захисту інтелектуальної власності та вдосконалення регуляторного середовища.

"Окремій компанії складніше довести, що запропоноване нею рішення відповідає інтересам усього ринку. Консолідована позиція галузі, підкріплена даними, міжнародними практиками та оцінкою наслідків, має значно більшу вагу", – наголошує Євгенія Піддубна.

Тема боротьби з контрафактом також особливо гостро стоїть і для "Філіп Морріс Україна" на тлі історичного піку нелегального ринку тютюнових виробів.

Євгенія Очеретько зазначає, що лобіювання дає бізнесу можливість відкрито брати участь в обговоренні важливих для країни питань – і боротьби з нелегальною торгівлею, і збереження податкових надходжень до бюджету.

Нелегальний ринок, наголошує вона, завдає шкоди не лише компаніям, а й державному бюджету та споживачам. Тож для пошуку ефективних рішень потрібен постійний діалог між державою та легальним бізнесом, який володіє інформацією про ситуацію на ринку, та міжнародний досвід протидії контрафакту.

"Головне завдання лобіювання – не просувати чиїсь інтереси будь-якою ціною, а забезпечити державу якісною інформацією для ухвалення зважених рішень. Саме тому прозорість, дотримання законодавства та ефективний контроль мають залишатися основою нової системи", – каже представниця компанії.

Міжнародний досвід: куди рухається Україна

Лобізм – невід'ємна частина демократій. У США діє Lobbying Disclosure Act, який зобов'язує великі компанії звітувати про витрати на лобізм. Реєстр прозорості ЄС об'єднує понад 12 тис. організацій; частина країн має обов'язкову реєстрацію, інші – гнучкіші підходи.

Базовий принцип ЄС: якщо організація не в реєстрі, їй можуть відмовити в офіційній зустрічі. Цю логіку поступово впроваджує й Україна.

Україна орієнтується на досвід Євросоюзу у практиці лобізму (фото: Getty Images)

У контексті гармонізації з нормами ЄС у Farmak зазначають: лобіювання відіграє важливу роль у діалозі, адже держава спирається на практичну експертизу бізнесу. Завдання галузі – не послаблювати європейські норми, а домагатися реалістичних строків і послідовної гармонізації правил з урахуванням практичних умов роботи фармпідприємств.

У EVA додають, що будь-яка директива ЄС описує результат, а не процес – і саме в проміжку між її текстом і національною нормою відбувається реальне лобіювання. "Білий" лобізм дає інструмент, щоб галузева позиція враховувалася на стадії розробки правил, а не постфактум, акцентує Сергій Ковтун.

Схожу логіку щодо гармонізації з ЄС описують і у "Філіп Морріс Україна". Євгенія Очеретько наголошує: Україна має гармонізувати законодавство з нормами ЄС, але важливо робити це без необґрунтованих потрясінь для економіки. Відкриті консультації з бізнесом, каже вона, допомагають краще оцінити наслідки майбутніх змін і визначити реалістичні терміни для їх впровадження.

"Розумні, чітко визначені перехідні періоди дають бізнесу час перелаштувати процеси, а також можливість зберегти робочі місця й безперервність надходжень до бюджету, а державі – уникнути ситуації, коли раптова заборона чи зміна правил штовхає легальний товар у "сіру" зону", – пояснює представниця "Філіп Морріс Україна".

Зі свого боку "Кернел" розглядає легалізацію лобіювання як сигнал для міжнародних партнерів про те, що Україна змінюється системно.

"Впровадження таких інструментів, як Реєстр прозорості, капіталізує довіру до всього українського агроринку. Ми демонструємо світові, що навіть у надскладних умовах будуємо відкриту економіку західного типу, де захист бізнес-інтересів є публічним, аргументованим та цивілізованим", – кажуть у агротехкомпанії.

Небезпеки та міфи

Ринок ще проходить адаптацію, адже низка компаній побоюється публічного розкриття інформації, інші плутають лобізм із адвокацією. Водночас закон ці поняття чітко розмежовує (ключова відмінність – наявність комерційного інтересу).

Також частина суспільства досі не бачить різниці між лобіюванням і корупцією, хоча вона принципова: лобіювання – відкрита звітна комунікація, корупція – приховані схеми й хабарі.

Окремим викликом залишаються "кругові двері" – перехід експосадовців у лобістський сектор. У багатьох країнах ця проблема вирішується через запровадження "періодів охолодження", коли посадовець не може одразу після звільнення представляти приватні інтереси.

***

Легалізація лобізму – це зміна культури взаємодії між державою та бізнесом. Для компаній це можливість відкрито захищати свої інтереси, для посадовців – захист від звинувачень у "тіньових" контактах, а для міжнародних партнерів – сигнал про впровадження Україною стандартів розвинених демократій.

"Білий" лобізм сьогодні стає маркером зрілості держави, а його успіх залежатиме від професійності та доброчесності всіх учасників процесу.