Українські атаки на нафтові об'єкти вглиб російської території тривають. З початку 2025 року частота ударів помітно збільшилася, і є підстави вважати, що можливості Сил оборони будуть лише зростати.
Про атаки на російські НПЗ та про те, чи підривають вони здібності Росії вести агресивну війну, - в матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Згідно з підрахунками BBC, за минулий 2024 рік українські війська щонайменше 81 раз атакували російські НПЗ та паливні бази. Причому змінилася стратегія таких ударів. Якщо на початку року під ударами були заводи, які працюють на внутрішній ринок, то з весни атаки проводили на підприємства, які безпосередньо постачають паливо до війська.
Однак з осені кількість ударів знизилася. Ймовірно, це могло бути пов'язано з проханням США утриматися від атак, щоб стримати зростання світових цін на нафту. Повідомлялося і про нібито плани Росії та України про взаємне припинення ударів по енергетичних об'єктах, але інформація західних медіа не підтвердилася.
Під кінець 2024-го українські атаки поновилися. 19 грудня було атаковано Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області. Цей об'єкт - єдиний у регіоні, що забезпечує ворожі війська паливом, а незадовго до удару на ньому тільки завершився ремонт після літньої атаки.
Перед самим Новим роком Сили оборони вдарили по нафтобазі в Ярцевому Смоленської області. Вона теж використовувалася для потреб російської армії, а після атаки було зафіксовано потужні вибухи і пожежі на паливних резервуарах.
4 січня 2025 року був атакований порт Усть-Луга в Ленінградській області - одна з основних точок експорту російської нафти. 8 січня - нафтосховища на авіабазі "Енгельс" під Саратовим. Ця атака спричинила сильну пожежу, яку не могли загасити протягом п'яти днів. Метою стала нафтобаза "Комбінат Кристал", де зберігається паливо для російської стратегічної авіації. Через день після того, як пожежу загасили, там знову фіксували прильоти.
11 січня було атаковано один із найбільших у країні нафтопереробних заводів "Танеко" в Нижньокамську (Татарстан). 16 січня - нафтобазу в місті Ліски (Воронезька область) за 120 км від кордону з Україною.
18 січня щонайменше десять прильотів припало на нафтобазу біля міста Узловая (Тульська область), також повідомлялося про ураження сховищ у Калузькій області. А після масованого нальоту в ніч на 24 січня тільки в Рязанській області горіли три резервуари на місцевому нафтопереробному заводі. За кілька днів по Рязанському НПЗ вдарили повторно.
У ніч на 29 січня було щонайменше чотири прильоти по великій нафтобазі "Лукойлу" в Кстові (Нижегородська область). Також цього тижня під удари потрапила розподільна станція нафтопроводу "Дружба" в Брянській області, а напередодні - шостий за величиною російський НПЗ у Волгоградській області. Там фіксували спалахи і вибухи, наразі результати вогневого ураження уточнюються.
Атаки є результатом спільних операцій Служби безпеки України, Головного управління розвідки Міноборони та інших складових Сил оборони, таких як Сил спеціальних операцій і Сил безпілотних систем. Як правило, по нафтових об'єктах б'ють далекобійні дрони, але не тільки.
Згідно зі зведенням Генштабу, до операції з ураження Новошахтинського НПЗ у грудні залучали підрозділи ВМС. Як пише українське профільне видання Defense Express, це натяк на застосування ракет "Нептун", який давно може завдавати ударів по наземних цілях.
Комбіновані атаки дозволяють реалізувати кілька сценаріїв. Наприклад, спочатку перенаситити дронами ворожу ППО, щоб прорвалися ракети. Або прорідити протиповітряну оборону ракетами, щоб вільним коридором долетіли дрони.
У будь-якому разі на Новошахтинському НПЗ результат було досягнуто. На ньому припинили роботу обидві установки первинної переробки нафти, а супутникові знімки зафіксували щонайменше один згорілий резервуар із паливом.
Однак левова частка все ж припадає на удари далекобійними безпілотниками. Наприклад, під час масованого нальоту на Саратовський НПЗ дрони вразили щонайменше два резервуари, які вигоріли повністю.
Вкрай результативного удару було завдано по Рязанському НПЗ, особливо з урахуванням кількості задіяних дронів. Звичайно, справжня кількість невідома, але, за даними місцевих ЗМІ, об'єкт атакували 12 БПЛА. Про ефективність говорить і відстань - близько 470 км від лінії фронту, і подолання засобів оборони, оскільки, крім ППО, завод намагалися врятувати спеціальним захистом від дронів у вигляді натягнутих металевих тросів.
Як пише Reuters, там палало сховище, пошкоджено навантажувальне обладнання та установку гідроочищення. З минулої п'ятниці на Рязанському НПЗ зупинено навантаження нафтопродуктів, що призвело до його повної зупинки.
Reuters також опублікував матеріал про далекобійні дрони, в якому поспілкувався з представниками 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів (14-й ОП БпАК) Сил безпілотних систем ЗСУ. За словами командира 1-го батальйону з позивним "Каспер", його підрозділ налічує кілька сотень осіб, а головна мета - завдавати ударів по об'єктах у російському тилу. Колишній командир полку на позивний "Фідель" зазначив, що на озброєнні в них є дрони, здатні долати 2000 км. І для ударів зокрема використовують дрони Ан-126 "Лютий".
"Ефективність нашої зброї становить 40-50%", - додав "Фідель", не уточнивши, чи йдеться саме про роботу "Лютого", чи про операції загалом.
Детальніше про безпілотники читайте в матеріалі РБК-Україна "Бобер", "Лютий" і "Валькірія": Як українські дрони знищують ворога на фронті і в тилу".
Згідно з відкритими даними, дрон "Лютий" здатний донести бойову частину масою в 75 кг на відстань до 1000 км. Однак є підстави вважати, що Україна освоїла застосування безпілотників з більш потужною бойовою частиною, нехай і на шкоду дальності.
Військовий оглядач Forbes Девід Екс звернув увагу на фото в українському пабліку з фугасною авіабомбою ФАБ-250 і 120-мм міною, закріпленими на БПЛА. І припустив, що нещодавній удар по насосній станції нафтопроводу "Дружба" вздовж російсько-білоруського кордону в Брянській області завдав по суті літак, здатний скидати такі бомби.
За його словами, Україна давно застосовує колишні цивільні спортивні літаки, модифіковані для дистанційного керування. Але раніше вони не скидали бомби, а вражали цілі за принципом дрона-камікадзе. Він також припускає, що з урахуванням того, що навантажений вибухівкою літак Aeroprakt A-22 здатний долати 1300 км в один бік, то у випадку з ударом по "Дружбі" (лише за 40 км від кордону) є вірогідність, що міг повернутися на базу, а отже, такі дрони можуть бути багаторазовими.
Важливість ураження російських нафтових об'єктів здебільшого пояснюється з військової точки зору. Наприклад, стратегічний НПЗ "Танеко" в Татарстані є одним із найбільших і найсучасніших заводів, який відіграє ключову роль у забезпеченні російської армії паливом.
"Вибивання НПЗ і нафтобаз прямо впливає на здатність РФ вести інтенсивну війну", - зазначав керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
Рязанський НПЗ входить до топ-4 заводів із потужністю переробки майже 19 млн тонн нафти на рік. Він також випускає широкий спектр продукції: від бензину і дизеля до мазуту, бітуму та авіаційного палива. Щодо останнього, то щорічно тут виробляють близько 840 тисяч тонн авіаційного керосину ТС-1, а це 8,4% від загального обсягу виробництва в Росії. Втрата такого ресурсу - це болючий удар по логістиці та забезпеченню військових операцій, підкреслювали в Силах безпілотних систем Росії.
Про ефективність дронових атак можна казати в кількох випадках: коли НПЗ припиняє роботу, коли "бавовна" приходить на об'єкти, від яких критично залежить безперебійність поставок пального для російської армії, і коли ворог змушений перебудовувати логістику і постачати його з віддалених регіонів, розповів РБК-Україна військовий експерт, колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.
"Треба розуміти таке: нафтопродукти - це кров війни. Якщо їх немає, зупиняються танки, бронетехніка, логістика підрозділів на передньому краї і армія загалом. Минулого року в мене був певний скепсис. Мені здавалося, що дорогоцінними ресурсами логічніше бити по базах, складах і арсеналах, по тому, що несе нам смерть. Але визнаю, що помилявся. Тому що не менш важливо знищувати похідні речі, які відповідають за забезпечення російських сил і засобів", - підкреслює співрозмовник.
Причому удари по російських НПЗ і нафтобазах дають ефект тут і зараз.
"Можна згадати, як після прильотів у Туапсе (Краснодарський край, - ред.) упродовж 2024 року росіянам стало не вистачати палива для підрозділів на півдні України. Хто знає, як би розвивалася ситуація. Очевидно, втрата була дуже чутливою. Знищуючи сотні тисяч пального та виробництво, ми позбавляємо противника хоча б частини наступального потенціалу. Сподіваюся й удари по НПЗ у Рязані та Нижньому Новгороді були не останніми", - додав він.
Наскільки вдається такими атаками підірвати здатність Росії фінансувати війну, питання складне. Для цього удари потрібно масштабувати в кілька разів, раніше казав у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.
"На сьогодні під ударом перебуває, якщо брати нафтову галузь, 46% переробних потужностей НПЗ... Якщо це буде знищено, це буде суттєво... Але ефективність стане очевидною, коли Росія не зможе настільки об'ємно фінансувати військові програми. А для цього треба в 5-7-10 разів масштабувати кількість ударів", - додав він.
Ймовірно, Україна зупинятися не має наміру і удари по російських НПЗ триватимуть. Принаймні це випливає з нещодавніх заяв президента Володимира Зеленського. За його словами, по-перше, атаки дронами і ракетами повертають війну на територію Росії та скорочують її військовий потенціал. По-друге, зниження можливостей продавати нафту для фінансування війни - це те, що треба, щоб припинити її вже в 2025 році.
При підготовці тексту використовувалися: офіційна інформація військових відомств України, публікації BBC, Reuters, Forbes, українського профільного порталу Defense Express, коментарі глави радника Офісу президента Михайла Подоляка та військового експерта Владислава Селезньова.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.