Крила та очі ЗСУ. Як Україна розпочала випуск дронів і що заважало зробити це раніше

Які дрони використовують ЗСУ, що робить держава та бізнес для масштабування виробництва та закупівлі безпілотників, а також як дрони перетворилися на одну з ключових складових війни 21 століття, – нижче у матеріалі РБК-Україна.

У жовтні 2021 року українські військові вперше застосували на полі бою турецький безпілотник "Bayraktar", знищивши артилерію терористів. З початку повномасштабного вторгнення про турецькі дрони говорили всі – у перші місяці великої війни гроші на купівлю "Bayraktar" для української армії зібрали навіть поляки. Дрон вважався максимально ефективним для боротьби з ворогом.

Через рік після першого використання турецького Bayraktar у вересні 2022 року росіяни вперше застосували іранський Shahed, направивши його на Миколаївську область. З того часу БПЛА з Ірану, які росіяни назвали "Герань", стали невід'ємною частиною обстрілів усієї території України, а весь світ побачив, як дрони здатні змінювати хід війни.

Війна технологій

У боях проти окупантів українські військові використовують кілька типів безпілотників – розвідувальні, дрони-камікадзе, бойові БПЛА. У нинішніх реаліях війни спектр використання коптерів значно збільшився, зазначає радник міністра з питань стратегічних галузей та промисловості Ярослав Олійник.

"Торічні бої були дуже важкими, ситуація змінювалася, фронт був нестатичним, губилися люди, серед них поранені та контужені. Тепер за допомогою дронів їх шукають, скидають медикаменти, рації, щоб у них відновився зв'язок, щоб їм підказати, куди рухатися", - зазначив Олійник у коментарі РБК-Україна.

Боєць бригади оперативного реагування НГУ "Рубіж" "Отченаш" (Фото: прес-служба бригади)

Безпілотники значно полегшили військові завдання. Ще кілька десятків років тому арткоригувальник мав вийти на висотну місцевість, встановити бусоль і через нього коригувати вогонь. Розвідники в цей час "очима" спостерігали за противником, пішки перетинали лінію фронту, щоб дізнатись приблизну кількість о/с та техніки. Зараз це все робота дронів і операторів безпілотників.

За допомогою БПЛА військові також знищують техніку та живу силу, допомагають своїм побратимам та навіть беруть у полон, пояснює боєць аеророзвідки Андрій Отченаш. "Я керую дронами типу FPV і Mavic. Зараз поділяють на два типи БПЛА – один далекої дії та один ближньої. Власне, далекої дії – це все що з крилами, тобто вони можуть літати на сотні кілометрів. Є ті, які проводять локальну розвідку", - зазначає Отченаш.

У перші місяці повномасштабного вторгнення суспільство знало, що таке Bayraktar, але навряд чи хтось міг назвати 5-10 інших дронів. Тим часом безпілотники потрібні були різні, військові разом із волонтерами відзначали цю потребу регулярно. Українські виробники розробляли свої дрони - "Кажан", "Вампір", "Лелека", октокоптер R-18, Punisher, COBRA, RAM II UAV. Але безпілотники не виготовлялися і досі не виробляються в тих масштабах, які б покривали потребу армії.

"Нам потрібна велика кількість дронів. Потрібні розвідники, нам потрібні бомбардувальні дрони, нам потрібні дрони-камікадзе, тобто FPV. Сьогодні в сфері коптерів у росіян є великий прогрес порівняно з нами", - каже Андрій Отченаш.

Волонтери та бізнесмени почали активно займатися закупівлею різних дронів, щоб забезпечити ними ЗСУ. Особливої популярності набув Mavic китайської компанії DJI. Як і інші відносно недорогі дрони-розвідники, він, вочевидь, повинен розглядатися як витратний матеріал, але для такого "марнотратства" китайських "мавіків" все ще дуже мало.

Через великий ажіотаж навколо Mavic наприкінці 2022 року навіть виник скандал – міністр оборони Олексій Резніков, відповідаючи на скарги волонтерів, назвав китайські безпілотники "весільними дронами". Пізніше у відомстві зазначили, що міністр розуміє потребу фронту в "мавіках", але самі дрони не закуповуються державою через небажання псувати відносини із США.

Правове поле, в якому працювали виробники на момент вторгнення РФ, не сприяло ані розвитку, ані тим паче масштабуванню бізнесу. Компанії опинилися в ситуації, коли будь-який їхній крок або оподатковувався, або розтягувався у часі, або був нерентабельним. Один із найяскравіших прикладів – норма про максимально допустимий прибуток при виробництві дронів з імпортними комплектуючими – не більше 1%. Це при тому, що в українському безпілотнику 90% компонентів є іноземними, зазначає директор компанії-виробника Airlogix Віталій Колесніченко.

"У нас немає проблеми знайти комплектуючі за кордоном, а в Україні нічого немає. Все з-за кордону – всі матеріали, всі компоненти, вся електроніка. Якщо вона і закуповується в Україні, то до цього вона була закуплена не в Україні. Тільки корпуси ми виробляємо в Україні", – зазначає Колесниченко у коментарі РБК-Україна.

У межах максимального прибутку виробники мало заробляли від продажу свого товару. Якщо немає прибутку – немає розширення виробництва, розвитку, інвесторів та фінансової мотивації, каже інший співрозмовник РБК-Україна в цій галузі.

"1% був, тому що ви, працюючи з державою, не можете заробляти гроші. Як це так, ви ж працюєте з державою, як це ви щось заробили від держави, це аморально. Це, звичайно, сарказм, але так себе позиціонувала держава. До речі, зараз це відбувається з усім, що не стосується безпілотників. Якщо ми говоримо про технологічні системи, РЕБ, РЕР, ППО - ви можете працювати тільки з 1% на компонентах", - зазначає виробник, який побажав не вказувати його ім'я публікації.

Ввезення комплектуючих раніше також обкладалося ПДВ, а весь процес від виробництва дрону до введення в експлуатацію займав близько двох років через велику кількість дозвільних документів. Іншими словами, виготовляти БПЛА в Україні було нерентабельно і важко навіть з огляду на те, наскільки дрони необхідні армії. Уся ця бюрократія призвела до того, що зараз лише 10% дронів, які використовують ЗСУ – українського виробництва, а 90% – імпортні.

Дебюрократизація

Лише з початку 2023 року у нормативних документах щодо виробництва БПЛА відбулися зміни. В ухвалу Кабміну внесли поправки, якими термін прийняття в експлуатацію нових безпілотників скоротили з двох років до 3-5 тижнів. У великому пакеті дозвільних документів залишили найнеобхідніші. Імпорт із Польщі спростили, а ПДВ та ввізне мито на комплектуючі скасували.

Але, мабуть, найважливіша зміна для виробників – збільшення допустимого прибутку з 1 до 25%. Для українських компаній цей крок став "чарівним пенделем", як його називає Колесніченко. "Крім очевидної мотивації у нас є мотивація для бізнесу працювати та реінвестувати, покращувати, робити нове та отримувати гроші. Тепер усі бачать, що це історія не тільки про собівартість та роботу в нуль, це має потенціал", – зазначив Колесніков.

Після внесених змін Airlogix, яка виготовляє дрони-розвідники, почала вести переговори з іноземними інвесторами. Підписавши контракт із Міноборони на виробництво безпілотників, компанія зможе зростати. "Інвестори готові вкладати гроші. Це непрямі інвестиції, але це гроші, які йдуть в Україну", – додав Колесников.

Український військовий запускає дрон-розвідник (фото: Getty Images)

Одним із двигунів ініціатив у галузі, як зізнаються самі виробники, стало Мінцифри та їх проект "Армія дронів". Сьогодні безпілотники готові виготовляти сотні українських компаній, зазначає міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

"Разом з UNITED24 та державною програмою більшість контрактованих дронів – це дрони українського виробництва, наприклад "Вампір", "Кажан", Р-18 та багато інших, назви яких не хотілося б розкривати. Загалом є близько 200 українських компаній, які на сьогоднішній день виробляють БПЛА", – зазначив Федоров у коментарі РБК-Україна.

За словами виробників, сьогодні весь процес від замовлення дрона до появи на фронті займає близько трьох місяців. Але це стосується ситуацій, коли дрони закуповують волонтери, адже вони роблять це під конкретну потребу. Якщо йдеться про державу, терміни можуть збільшитися, дрони можуть деякий час перебувати на складі.

Михайло Федоров (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Самі ж волонтери найчастіше шукають дрони за кордоном. Сьогодні, за словами керівника Мілітарного департаменту "Фонду Сергія Притули" Богдана Остапчука, вимоги держави є досить об'єктивними, але є деякі проблеми. Сама покупка не відбувається за схемою "гроші – товар". Рітейлер, тобто роздрібна компанія, має також надати свої установчі документи.

"Були курйозні випадки, коли контрагентам доводилося кілька днів шукати мокру печатку, про яку вони забули відразу після того, як отримали її, і ніколи нею не користувалися, тому що західні компанії так не працюють. А тут хочуть купити, а ще треба підготувати якісь документи. Зі старими партнерами це вже зрозуміло, а з новими доводиться це все проходити", – зазначає Остапчук.

Про сьогоднішні зміни позитивно висловлюються як місцеві виробники, так і великі волонтерські організації. Проте ті процеси, які не наважувалися запустити 30 років, сьогодні хоч і потрібні, але навряд чи своєчасні. У постанову Кабміну про мито на ввезення внесли зміни лише у лютому 2023 року, частину прибутку з 1 до 25% підняли у березні. При цьому повномасштабне вторгнення триває вже понад півтора року, а війна – дев'ять.

"Дронів буде достатньо лише тоді, коли Україна стоятиме на кордонах 1991 року вже щонайменше 10 років. Тому ми продовжуємо робити все можливе, щоб дронів на фронті було більше", – зазначив Федоров.

Ірансько-китайські технології на озброєнні РФ

Поки українські волонтери та виробники шукають можливості закупити та виготовити максимальну кількість дронів, у Кремлі користуються налагодженими зв'язками. За інформацією Washington Post, до 2025 року в РФ планують виготовити близько шести тисяч дронів "Shahed" на території особливої економічної зони "Алабуга" у Татарстані. Причому, за даними української військової розвідки, лише у другій половині цього року росіяни планують випустити близько 1300 "шахедів".

З безпілотниками Росії активно допомагає Китай, принаймні про це свідчать дані видання Politico. За їхньою інформацією, РФ імпортувала з Китаю дронів на 100 млн доларів, що у 30 разів більше, ніж завезли з цієї країни до України. Санкції, накладені на РФ, хоч і уповільнюють виробництво та здобуття нових технологій, але не зупиняє його повністю.

Українські військові показують трофейний "шахед", який росіяни назвали "Герань" (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

"Росія - це країна-гопник, вони можуть вкрасти і віджати, і просто скопіювати. На них і без того накладено санкції. А ми так не можемо зробити, ми ж цивілізована, демократична держава", - зазначає Ярослав Олійник.

Співпраця Пекіна з Москвою накладає відчутний відбиток на ринок "мавіків". Українські волонтери визнають, що закуповувати велику кількість дронів у рітейлерів важко. За непідтвердженою інформацією, Китай може обмежувати партії, які постачає, зокрема, і до Східної Європи.

"Це непряма, неофіційна політика. Не можна сказати, що це Компартія так сказала. Але ми всі знаємо, що Компартія так сказала. Замість того, щоб відправити якомусь рітейлеру 10 тисяч дронів, вони будуть відправляти партіями по тисячі дронів до якихось. періоди", – зазначив один із співрозмовників.

З цієї причини українські виробники сьогодні намагаються не залежати від Китаю, а шукають необхідні запчастини в Європі чи США, щоб у майбутньому не стати заручниками китайських постачальників.

Отримуючи відносно дешеві ударні дрони від Ірану та велику кількість розвідувальних БПЛА від Китаю, Росія сьогодні очевидно лідирує у "перегонах безпілотників".

"Треба бути чесними перед собою, Росія – це сильний противник, там теж є розумні інженери, підприємства, оборонно-промисловий комплекс. Не треба недооцінювати, але й не треба впадати в істерію: "Ой, все пропало, росіяни використовують "мавіки", FPV, "шахеди", а ми цього всього не робимо", – зазначає Остапчук.

Розглядати ситуацію з БПЛА в Україні виключно з позиції критики також неправильно, кажуть співрозмовники видання, зайняті закупівлею та виробництвом дронів. Важливий показник - удари БПЛА, що почастішали, по самій Росії. Перші атаки по центру Москви здивували як українців, так і Захід, але сьогодні ці удари стали регулярними. Це ж стосується і атак надводних дронів по Кримському мосту.

Все це говорить про те, що дрони вже не просто допомагають зберігати життя бійцям ЗСУ. Не менш важливим є те, що вони можуть бути ефективними, щоб і самим росіянам наочно продемонструвати близькість війни. Навіть на перший погляд незначні в плані бойових досягнень удари по Москві можуть мати потужний моральний ефект. Сирени, вибухи та ночі без сну, можливо, змусять мешканців РФ дещо інакше поглянути на дії власної влади.

Війна України проти російських окупантів – це поле, де багато речей відбуваються вперше. Головним чином саме на українському фронті застосовують техніку, яка до цього не брала участі у бойових діях. Ця техніка змінює хід битви та дрони – одна з ключових складових війни 21 століття.