Росія розпочала нову хвилю саботажу на європейських заводах з виробництва зброї, вербуючи членів місцевих угрупованнь.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Telegraph.
За даними західних розвідувальних джерел,на які посилається видання, Росія розпочала нову хвилю атак на європейські заводи озброєння під приводом правдоподібного заперечення.
Кремль вербує членів місцевих банд для саботажу виробників оборонної продукції, аби перевірити рішучість НАТО. За словами представників розвідки, ці атаки ретельно розраховані так, щоб не призвести до спрацювання статті 5 - пункту НАТО про взаємну оборону.
Цього тижня Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у підпалі виробника дронів у сусідній Естонії. Будівлю талліннської фірми Milrem Robotics, яка постачає зброю Україні, підпалили в ніч на 15 серпня.
Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що слідчі з'ясовують, чи був це акт саботажу і чи була до нього причетна Росія.
Підпал у Milrem вписується в ширшу схему саботажів проти військових ланцюгів постачання України на території НАТО.
За словами посадовця НАТО, останніми роками Росія прискорила кампанії з дестабілізації проти союзників за допомогою кібератак, спроб убивства та актів саботажу. Ця "гібридна війна" Кремля спрямована на ескалацію напруженості між союзниками та стримування підтримки України.
Лише цього місяця вибухи сталися на великих виробниках зброї в Італії та Болгарії.
Раніше цього року подібні інциденти зафіксували на заводах у Чехії та Литві, які працювали для України. Італійські та болгарські чиновники намагалися применшити можливу причетність Росії.
Росія рідко залишає докази, які б дозволили безпосередньо приписати напади Москві. Голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвітс зазначив, що офіцери ГРУ не їздять до країни-мішені, а залишаються в Росії.
Натомість вони культивують джерела у злочинних угрупованнях, щоб ті діяли як посередники, використовуючи месенджери на кшталт Telegram.
Саме посередники роздають завдання новобранцям, яким платять у криптовалюті і які часто ніколи не дізнаються, що працюють на росіян.
Прихований характер атак розглядається як навмисна спроба посіяти розбрат серед союзників. Східні країни-члени, такі як Польща чи країни Балтії, набагато голосніше висловлювалися щодо агресії Росії.
Натомість країни далі на захід, такі як Італія та Німеччина, часто не бажають приписувати інциденти Москві через побоювання ескалації. Як пише The Telegraph, саме цей розкол між союзниками Кремль і прагне прагне поглибити.
Нагадаємо, естонська влада вже підозрює російський слід у підпалі об'єкта Milrem Robotics - компанії, яка постачає безпілотну наземну техніку для ЗСУ.
Прем'єр Крістен Міхал наголосив, що спроби залякати Естонію чи змусити її припинити підтримку України не матимуть успіху.